Безробіття – явище соціальне. Окремі правові аспекти соціального захисту від безробіття

Безробіття – явище соціальне. Окремі правові аспекти соціального захисту від безробіття    Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено правові, фінансові та організаційні засади страхування на випадок безробіття.
    Особи, визнані у установленому порядку безробітними, які протягом дванадцяти місяців до початку безробіття працювали на умовах повного або неповного робочого дня не менше двадцяти шести календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю.

    Допомога по безробіттю виплачується залежно від наявного страхового стажу. За наявності страхового стажу до 2 років розмір допомоги становить 50 відсотків середньої заробітної плати; від 2 до 6 років – 55; від 6 до 10 – 60; понад 10 років – 70.
    Залежно від тривалості безробіття, допомога по безробіттю виплачується у відсотках до визначеного розміру. У перші 90 календарних днів безробіття у розмірі 100 відсотків встановленого розміру допомоги; протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків; у подальшому – 70 відсотків.

    За умови переривання страхового стажу з поважних причин і якщо застрахована особа зареєструвалася, відповідно до вимог законодавства, протягом одного місяця з часу закінчення такої перерви в державній службі зайнятості, за нею зберігається право на допомогу по безробіттю.

    Звертаємо увагу, що до таких поважних причин належать: строкова військова служба; здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом; догляд за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду; навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання та з інших причин.

    Тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів); звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України (на 90 календарних днів).
    Крім того, законодавством передбачено можливість одноразової допомоги по безробіттю для суб’єктів, які не можуть реалізувати своє право на працю за допомогою служби занятості, оскільки на ринку праці відсутні підходяща робота. Дана допомога виплачується один раз для організації підприємницької діяльності.

Правова служба Профспілки

Схожі публікації


Догори