Профспілка працівників освіти і науки України

Головна > Міжнародна діяльність > Широкосмуговий зв’язок – ланка, якої не вистачає на шляху до загальної доступної освіти

Широкосмуговий зв’язок – ланка, якої не вистачає на шляху до загальної доступної освіти


13 травня 2013
Широкосмуговий зв’язок – ланка, якої не вистачає на шляху до загальної доступної освітиНовий звіт Комісії ООН з питань широкосмугового зв’язку фокусується на стратегії використання високошвидкісних мереж з метою реалізації «Освіти для всіх».

Широкосмуговий доступ до Інтернету – доступ до Інтернету з великою швидкістю (зазвичай широкосмуговий доступ протиставляється комутованому доступу з використанням модему і телефонної мережі загального користування).

Широкосмуговий зв’язок володіє безпрецедентним потенціалом. Згідно з нещодавно опублікованим звітом Комісії ООН з питань широкосмугового зв’язку, він сприяє скороченню нерівності в освіті, перетворенню процесу навчання і вдосконалення навичок, необхідних в умовах глобалізації економіки, при тому що доступність до неї забезпечується урядами. Крім того, широкосмуговий зв’язок дає можливість викладачам і студентам використовувати нові технології, полегшує публікацію матеріалів на місцевих мовах і сприяє створенню та поширенню відкритих освітніх ресурсів.

Оглядовий звіт Комісії ООН з питань широкосмугового зв'язку присвячений розвитку цифрових технологій і має назву «Технології та широкосмуговий зв'язок: на шляху до Освіти для всіх». Звіт містить аналіз того, як розширення доступу до високошвидкісних технологій з використанням стаціонарних і мобільних платформ допомагає вчителям і студентам у всьому світі користуватися перевагами такого зв'язку як у своїх власних інтересах, так і в інтересах місцевих громад.

Доповідь була представлена на відкритті Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства «ВВІО +10», яка відбулася у лютому в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

У доповіді Комісії, що працює під патронажем ЮНЕСКО, підкреслюється важлива роль використання широкосмугового зв’язку як засобу прискорення руху до загальної початкової освіти – однієї з Цілей розвитку тисячоліття і завдання програми «Освіта для всіх». Незважаючи на те, що до терміну досягнення цих цілей залишилося менше трьох років, 61 млн. дітей молодшого шкільного віку та 71 млн. дітей віку нижчого ступеня середньої освіти все ще не відвідують школу.

За оцінками, для досягнення цілей загальної початкової освіти необхідно додатково 1,7 млн вчителів. Крім того, у світі нараховується майже 793 млн неписьменних дорослих, 64% з яких складають жінки. Найвищий рівень неписьменності відзначається в країнах Африки на південь від Сахари, а також у Південній і Західній Азії.

«Значних успіхів було досягнуто на шляху до цілей загальної освіти до 2015 року, проте ситуація в багатьох країнах залишається незадовільною», – заявила Ірина Бокова. – «У цьому відношенні «цифровий розрив» продовжує залишатися однією з характерних рис нерівності в розвитку.

Інформаційна революція, що відбувається в наші дні завдяки мобільному зв'язку та Інтернету, відкриває безпрецедентні можливості всім країнам, особливо, країнам, що розвиваються і найменш розвиненим. Ми повинні максимально використовувати потенціал широкосмугового зв'язку для розширення доступу до якісної освіти кожній людині і для розвитку у всіх громадян знань, навичок і цінностей, необхідних для успішного життя і роботи в епоху цифрових технологій».

У доповіді зазначено, що участь у світовій економіці все більше залежить від уміння орієнтуватися в «цифровому світі». Проте автори доповіді з занепокоєнням відзначають, що традиційні навчальні програми досі спрямовані скоріше на накопичення знань, ніж на їх практичне застосування, і не здатні прищепити учням навички у сфері ІКТ, необхідні для успішного працевлаштування в умовах економіки, заснованої на знаннях.

«Неможливо заперечувати здатність широкосмугового зв'язку підвищувати якість освіти і покращувати навчальний процес», – вважає Генеральний секретар Міжнародної спілки електрозв’язку Хамадун Туре. – «Якісна та різностороння освіта є основою майбутнього добробуту і благополуччя сімей.

Освіта розширює не тільки кругозір, але й перспективи працевлаштування. В даний час в учнів країн, що розвиваються є можливість отримати доступ до бібліотек престижних університетів у будь-якій точці світу, безробітні можуть отримати навички та можливість працевлаштування в нових областях, вчителі можуть використовувати для планування своїх занять поради, матеріали та досвід інших педагогів. Кожне з цих досягнень віртуального світу сприяє успіхам реального світу в освіті, розвитку діалогу і встановленню взаєморозуміння між народами.

Незважаючи на швидке розширення доступу до послуг стаціонарного та мобільного широкосмугового зв’язку, «цифровий розрив» залишається значним. За оцінками Міжнародної спілки електрозв'язку, на кінець 2012 року доступ до Інтернету мали близько 2,5 мільярдів осіб, проте в країнах, що розвиваються Інтернет-користувачі становили лише чверть населення. У найменш розвинених країнах їх частка ще нижче – всього 6%.

Дані останнього звіту МСЕ «Вимірювання інформаційного суспільства» свідчать про значну нерівність на світовому та регіональному рівні у відношенні як рівня розвитку ІКТ, так і щомісячної вартості доступу до широкосмугового зв'язку, яка в 17 країнах досі перевищує середню місячну зарплату.

Згідно зі звітом, до 2009 року в країнах ОЕСР 93% школярів у віці 15 років мали доступ до комп'ютерів та Інтернету в співвідношенні 8 учнів на 1 комп'ютер. Однак у країнах, що розвиваються доступ до ІКТ як і раніше залишається великою проблемою. Так, за даними дослідження, проведеного в Кенії і опублікованого в 2010 році, тільки 3% шкіл мали доступ до Інтернету, а в більшості африканських країн у розрахунку на 1 комп'ютер припадає в середньому 150 школярів.

У той час як у багатьох країнах основну частку високошвидкісного Інтернету забезпечує стаціонарний широкосмуговий зв'язок, найбільш швидке зростання спостерігається у сфері послуг мобільного широкосмугового зв'язку. За даними МСЕ, в 2011 році темп зростання послуг мобільного широкосмугового зв'язку склав 40% по всьому світу і 78% в країнах, що розвиваються, де такий зв'язок найчастіше є єдино можливим способом підключитися до Інтернету.

Рекомендації в сфері політики

Звіт Комісії ООН з питань цифрових технологій для розвитку широкосмугового зв'язку формулює ряд стратегій, яких уряди та органи керівництва освітою, особливо в країнах, що розвиваються, повинні дотримуватися для найбільш ефективного використання ІКТ:

– Розширювати доступ до ІКТ та широкосмугового зв'язку.

Керівні органи покликані впроваджувати міжсекторальну політику, спрямовану на забезпечення недорогого та справедливого доступу до ІКТ та широкосмугового зв'язку для всіх громадян, зокрема, для жінок та дівчаток з маргіналізованих груп населення.

– Використовувати ІКТ при професійній підготовці та безперервній освіті.

Беручи до уваги швидкий темп технічного прогресу і такі проблеми, як високе безробіття серед молоді, уряди повинні передбачати фінансове стимулювання з метою впровадження ІКТ та широкосмугового зв'язку в усі види діяльності для створення нових робочих місць та здійснення безперервної професійної підготовки.

– Прививати навички в сфері ІКТ і домагатися «цифрової грамотності» у всіх викладачів та учнів.

Уряди повинні поставити перетворення системи освіти з метою її адаптації до «цифрової революції» на перше місце. Розвиток у викладачів та учнів навичок ефективного використання ІКТ є ключовим фактором вдосконалення освіти та оцінки результатів навчання.

– Сприяти навчанню з використанням мобільного зв'язку і відкритих освітніх ресурсів.

Керівним органам слід розробити систему заохочень, що сприяють поширенню відкритих освітніх ресурсів. Крім того, використання мобільного зв'язку має заохочуватися на будь-якому рівні і при будь-якій формі освіти з метою полегшення доступу до високоякісної освіти.

– Підтримувати розвиток освітніх матеріалів, адаптованих до місцевих умов і мов.

Простого встановлення ІКТ-устаткування недостатньо - необхідно також виділити кошти для створення середовища онлайнових освітніх програм та послуг з місцевим змістом і на місцевих мовах.

– Скорочувати «цифровий розрив».

Керівним органам рекомендується проводити подальшу роботу щодо скорочення «цифрового розриву» між розвиненими і країнами, що розвиваються шляхом підтримки міжнародного співробітництва та партнерства.


Міжнародний відділ ЦК Профспілки

Повернутися