Честь і шана воїнам-афганцям

Минають роки, але вічний вогонь пам’яті про світлі імена тих, хто залишив своє життя на полі бою, не загасять вітри змін і не зітруть століття. Про своїх героїв-освітян – воїнів-інтернаціоналістів пам’ятає і Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України.

18 лютого з нагоди відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 24-ї річниці виведення військ з Республіки Афганістан у медіа-центрі організації відбулася зустріч із воїнами-афганцями.

На заході були присутні двадцять дев’ять ветеранів з усіх районів міста Києва. У їхній пам’яті назавжди закарбувалися страшні події тих років: вогняні дороги, кожен день, що тривав як рік і кожен рік – як століття.

Голова профспілкової організації освітян столиці Олександр Яцунь привітав ветеранів зі святом та у своєму вітальному слові зазначив: «Сьогодні ми вшановуємо наших співгромадян – учасників «афганської» війни. Це день пам’яті тих, хто сумлінно виконував свій військовий обов’язок і не повернувся з поля бою, а також визнання тих людей, які йдуть з нами по життю і сумлінно виховують наших дітей та онуків».

Серед воїнів-афганців були вчителі, шеф-кухарі, охоронці, садівники, двірники, бухгалтери середніх та дошкільних навчальних закладів столиці.

Кожного з них було нагороджено подякою Київської міської організації Профспілки та грошовою винагородою за значний особистий внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов'язку та з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 24-ї річниці виведення військ з Афганістану. Отримуючи подяку, з уст воїнів-афганців гордо звучали слова: «Служу українському народові».

Під час заходу освітяни мали можливість поспілкуватися між собою, згадати своїх друзів та поділитися своїми спогадами. Євген Іванович Трубник, викладач предмету «Захист вітчизни» спеціалізованої школи № 88 (нагороджений орденом Червоної зірки) Печерського району розповів про тяжкі події тієї пекельної війни, які йому допомогла пережити дружина і вірна супутниця життя – Лідія Борисівна. У важкі хвилини вона була його розрадою, підтримкою і надійною опорою.

Кожен із воїнів-афганців нині намагається донести до сучасного молодого покоління розуміння трагічності війни, сформувати у них шанобливе ставлення до ветеранів війни і людей старшого віку та допомогти їм усвідомити велич подвигу українського народу.

Прес-служба Київської міської організації Профспілки