А хочеться «Оди радості»….

Не поспішаю писати про цьогорічне свято вчителя. Намагаюся осмислити. Чи вдасться? Це не просто одноденна урочистість в обласному центрі, яка, як правило, відзначалася в оперному театрі. Кожна деталь на щорічному Дні вчителя говорить про дух, настрій і будні освітян у цілому році. Та й не тільки у них – у всій державі.

У переддень зв’язуюся зі своїми земляками – профлідерами. До Львова з різних поважних причин не їдуть. У фойє Львівської філармонії одна голова районної організації профспілки признається: «Якийсь у мене не святковий настрій...». Благо у день обласних урочистостей – ще й іменини Віри, Надії й Любові – надворі сонце, за вчителя Бог заступається, буяє, хоч з прохолодою, золота, осінь. Зал філармонії – свідчить: це вже натхненніше, ніж минулоріч.

Забігаючи наперед, скажу, все ж одну з десятків, а може й близько сотні нагороджених, як ніколи в минулі роки ( свято видалося за місяць до місцевих виборів), присутні проводжали подвійними бурхливими оплесками моральної підтримки: директор галузевого департаменту облдержадміністрації Олександра Небожук додає: «Два її сини – в зоні АТО...»

У залі філармонії – ветерани освітянської ниви. Їх обіймає і вітає голова обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Марія Яцейко.

Треба бачити щасливе обличчя колишнього поважного і відповідального працівника обласного управління освіти Любові Ривко: «Не відреклися минулого, за яким звикла чесна праця і праця «простих» сподвижників». Їх, теперішніх, в день відзначення професійного свята нагороджує голова облдержадміністрації Олег Синютка, керівник департаменту освіти і науки ОДА Олександра Небожук, «унікальна, непересічна жінка», як інтригуюче оголошує ведучий свята Роман Береза, Марія Яцейко.

Пробую записувати прізвища і розумію, що всіх здібних і талановитих переможців конкурсів і тих, які виховали переможців предметних змагів та олімпіад у цьому репортажі перелічити не вдасться. За результатами ЗНО та іншими здобутками Львівщина – одна з лідерів на ниві освіти. А головне: цьогоріч до цих Грамот, Подяк і знаків додають конверти. А ще, за турбот професійної спілки, – збережено не менше 50 відсотків оплати за сумлінну працю та відсотки за престижність праці. Серед нагороджених відзнаками такого соціального партнера, як влада, голова Мостиської районної організації профспілки освіти і науки України Олександра Погуц, голова Жовківської районної організації Ірина Бродик.

За гарними святочними і звиклими формулюваннями, що написані на грамотах – непроста праця з соціальними партнерами, а врезультаті, як наприклад, на Мостищині – виплата індексації зарплати попри всі інші, не менш важливі.

За одкровенням голови обласної виконавчої влади Олега Синютки, сказаного зі сцени філармонії присутнім кращим із кращих педагогів Львівщини: «Ваша профспілка душила нас за гроші, душила і додушила, а тепер, вибачайте, йду напрацьовувати нові надходження до бюджету...» – непроста праця обласного профлідера і її команди. Хотілося б, щоб ці слова дійшли і до тих, хто, на жаль, не знає з різних причин буднів своєї громадської організації.

Та годі у свято про будні. Хороший, настроєвий сценарій свята вирізнявся тим, що після кожної групи номінантів звучала музика – класична, джазова, народна, національна і європейська. Виступали філармонійні колективи і кращі учні музшкіл Львова. У музичних подарунках врахували всі категорії освітян – від вчителів мови і літератури до вчителів фізкультури і керівників гуртків та вихователів-педагогів позашкільних закладів, викладачів профтехучилищ і вишів. Сама палітра конкурсів та їх переможців обласного, всеукраїнського та міжнародного рівня додавала оптимізму і навіть віри в наше майбутнє...

Концерт розпочався, однак, з « Плачу Ярославни» через навислі над усіма нашими буднями і святами події на сході України. «А хотілося, – сказав вдумливо мій сусід в залі, - до речі вчитель початкових класів за фахом, – щоб ми вже починали і слухали «Оду радості» Людвіга ван Бетховена.

П’ятеро спілчан області за рішенням рад і президій первинних районних та обласної організації профспілки отримали за професійну працю і участь в громадській роботі путівки в трускавецький профспілковий вчительський пансіонат «Пролісок». Здоров’я спілчан для їх професійної спілки – категорія первинна.

Директор Стрийської початкової школи, де навчається близько 300 учнів, Сергій Запісов – переможець Всеукраїнського конкурсу щодо реформ і змін в освіті. У режимі прямої Інтернет-лінії він успішно відповів на кількадесят запитань і дав професійні пропозиції.

З головою первинної організації профспілки Іриною Тищенко цей роботодавець, як висловився сам Сергій Анатолійович, «працює демократично – над колдоговором теж на паритетних засадах і з не меншою від профкому зацікавленістю».

– Візьміть інтерв’ю в моєї вчительки з Мостищини, – підказала мені Олександра Погуц. Благо, в цій святковій круговерті вона була поруч – Барбара Войцек, вчителька загальноосвіньої школи №3 райцентру, яка підготувала переможця предметного конкуру на Всеукраїнській олімпіаді. У первинній організації профспілки - активіст, «бо наш голова первинної Януш Курек – молодий, креативний, завжди напоготові до бою за права вчителя».

Що ж, не можна не згадати, що напередодні виборів знайшов час привітати педагогів депутат Верховної Ради Богдан Дубневич. Його прямолінійність щодо «сподівання на перемогу конкретної політичної сили», яку висловив одразу після вручення тяжких букетів керівникам трьох відділів освіти, додала фальшиву ноту в «Думу про вчителя» Івана Драча, яку так доречно цитував ведучий загалом приємного для присутніх свята. Навіть сум моєї першої візаві розвіявся.

Ольга Лобарчук, Львів