Секрет співпраці й конструктиву

Державний навчальний заклад «Львівський професійний ліцей залізничного транспорту» наступного року відзначатиме 75 років заснування. До обласної організації профспілки працівників освіти і науки належить – понад 10 років. Один з його авторитетних майстрів, голова профкому – Олег Рондяк відзначає цьогоріч 35-річчя трудового стажу і третій рік працює на посаді лідера цієї освітянської первинки на громадських засадах.

Головна перевага, як кажуть спілчани – викладачі та майстри – що вони тепер не «цех» промислового підприємства, а у своїй громадській організації – своїй професійній гавані. Це відчувається і в справедливості та доступності механізму розподілу профспілкових ко штів, у захисті соціальних, інформаційних, організаторських, правових інтересів членів профспілки .

 Нашим професійним профспілковим навчанням на перших порах і дотепер, каже голова профкому, займаються і обласний профлідер Марія Яцейко, і її заступники Мар’ян Калин, Галина Долішня, завфінансовим відділом Ганна Березовська. Ми завжди в курсі правових та освітянських новин. Йдеться і про налагодження звітності, впорядкування, ведення документації, до яких  в освітян вимоги – на високому рівні. Завжди до наших послуг– фахові юристи освітянської профспілки, як ось нещодавно нам провели консультацію з приводу особливостей виплати зарплати в нашій навчальній установі, де майстри з окремих професій та викладачі отримують її з різних джерел – міського та державного бюджетів.  У цьому аспекті теж відчуваємо себе юридично та соціально захищеними, каже Олег Володимирович.

Це, до речі кажучи, відчуває і наш роботодавець, що теж посилює авторитет професійної організації. Без профкому не обходиться жодна нарада, засідання атестаційної комісії, розподіл педнавантажень, тарифікації, відпустки і нагороди. Належним чином підписали й колективний договір і зареєстрували в міськраді. Це для нас поважний документ соціального захисту та соціальних преференцій, додає Олег Володимирович.

Є ще один поважний секрет зрозумілої співпраці профкому ліцею з дирекцією професійного навчального закладу. Його очільник – Ярослав Всякий – сам випускник училища, пройшов тут трудовий шлях від викладача, завідувача господарством до заступника і директора навчального закладу. Це ще один життєвий, практичний університет, який допомагає трудовому колективові спільно долати різні виробничі труднощі. Йдеться, насамперед, про набір учнів: на  популярні виробничі професії, наприклад, токарів, зварювальників, які витребувані та яких буквально змітають роботодавці на нашому ринку праці, переживають кризу через низьку (приблизно 8 тисяч грн) оплату працю в Україні. Подаються в сусідню країну, де платять удвічі більше. Є проблеми через відсутність у нас відповідних державних стимулів, демографічні проблеми та відсутність поняття в сучасного покоління «праці на ентузіазмі», як скаладової патріотизму, небажання обирати «тяжку роботу». Ліцей співпрацює, готує кадри понад 20 професій для Львівської залізниці та локомотиворемонтного заводу.

Однак стратегія підготовки робітничих кадрів та їх збереження та задіяння в Україні потрібна на загальнодержавному рівні, додає Олег Рондяк. Тандем з роботодавцем, якому не на заваді принципова позиція обох і кожного у своїй царині – важлива деталь повсякденного життя трудового колективу цього ліцею в цей непростий час у нашому суспільстві.

Ольга Лобарчук, Львів