Студентський волонтерський штаб у Львівській політехніці: молодь працює задля перемоги!

24 лютого 2022 року змінилося все! І у Національному університеті «Львівська політехніка» швидко сформувався Студентський Волонтерський Штаб, координаторами якого стали Іван Брусак, аспірант ІГДГ, Сергій Мельников, аспірант ІТРЕ та голова профбюро аспірантів та Вакарчук Настя, аспірантка ІЕСК та голова профкому студентів та аспірантів. 

До оперативного складу також увійшли Голова Колегії, члени Колегії та профкому, за співпраці з відділом маркетингу Політехніки. 

На базі одного із гуртожитків розгорнувся штаб та локація із маскування сіток. Окрім цього, допомогли організувати приблизно 70 осередків по місту та області із плетіння сіток. 

У перші дні у Львові почали закінчуватися основи для сіток, тому випускниця ІНЕМ Ірина Войтович, що у свій час була Головою Колегії та профбюро студентів ІНЕМ, в корпусі Політехніки розгорнула осередок із плетіння основ. Там, окрім студентів, долучалися активно і викладачі, й працівники Політехніки, тому спільними зусиллями вже сплетено приблизно 14 тисяч квадратних метрів основ для маскувальних сіток. Потім ці основи маскуються на основному штабі Політехніки, де вже сплітаються у великі розміри та видаються військовим або волонтерам, які їздять в гарячі точки. Рекордні розміри наших сіток – це 21х21 (на літаки).

На другий тиждень повномасштабного вторгнення у ще одному гуртожитку Політехніки розгорнули штаб видачі гуманітарної допомоги, у який своїми силами доставляли усі речі з Польщі. Завдяки цьому змогли оперативно все передавати у міста, де йшли бойові дії або де була проблема із постачанням, та забезпечували необхідним переселенців, які прибували до Львова.

Спільно із нашою випускницею та колись Головою Колегії та профбюро ІМФН Мар’яною Ченькою, налагодили пошиття спальників для військових, які шили спільнокоштом. Видали військовим уже майже 100 штук. Оскільки вони вдавались дуже теплими, а все йшло до потепління, то ми переключились на пошиття підсумок для аптечок та інші підручні предмети на розгрузці військових.

Спершу наш штаб працював дуже інтуїтивно та почав із найпростішого – сіток. Щиро кажучи, ми не були впевнені, що це буде необхідним, але людська природа вимагала бути задіяним та потрібним і нам, і іншим українцям у Львові чи переселеним сюди. Але з другого тижня військові самі почали звертатися за сітками, адже як не раз казала Іра Войтович: держави-союзники передають нам багато необхідного, і це потрібно маскувати від ворога. 

Приїжджали військові, медики, волонтери та вантажили сітки одразу бусами чи вантажівками. А з часом почали отримувати запити на медицину від передовиків, тому почали шукати, як ці запити закривати і розгорнули повноцінну видачу і медицини на передову. 

Географія виданої медицини військовим: Пуща водиця, Харків, Київ, Коростень, Донецька та Херсонська області, Попасна, Слов'янськ, Буча, Шостка, Миколаїв, Бердянськ, Васильків – у різних кількостях та різними партіями протягом останнього місяця.

Коли в нас налагодилися більшість процесів роботи, а деякі стали конвеєрними та автоматичними, взялися шукати автомобіль для однієї із частин, яка укомплектовувалася тимчасово на Львівщині. Вдалося назбирати кошти та привезти джип, який полагодили та пофарбували для бойових дій. Тож у другій половині квітня авто вже доставили військовим, а минулого тижня воно прибуло на місце дислокації.

Окрім цього, забезпечуємо військових павербенками, які виготовляють наші друзі своїми силами, ліхтариками, дрібним спорядженням та технікою, яку в наших силах знайти або придбати. 

Ще розповім коротко про діяльність інших центрів у Політехніці. У ще одному корпусі розгорнули центр гуманітарної допомоги, звідки теж відправляють необхідну гуманітарку на лінію фронту та на потреби переселенців у Львові та області.

Неодмінно варто відзначити наші два Центри прийому біженців. В першому корпусі, який функціонує майже з перших днів, та повністю забезпечується волонтерами-студентами і випускниками Політехніки. А також Центр прийому біженців у спортивному комплексі Політехніки у Стрийському парку, де забезпечено більше 300 місць одночасно. 

За весь період роботи центру там зупинилося і тимчасово жили понад 1000 людей. Роботу центру також забезпечують наші студенти, а координують – наші випускники.

Ще один Центр гуманітарної допомоги, де активно залучені студенти-політехніки, це Центр в комбінаті харчування, куди наші волонтери привозять із закордону допомогу та займаються забезпеченням військових медициною, продуктами та необхідним спорядженням. 

І на завершення відзначу студентів Політехніки, які активно волонтерять у своїх рідних містах та селах, або на інших волонтерських центрах і штабах Львова: це і маскування сіток, і допомога біженцями, і робота з дітками, і гуманітарна допомога, і рятувальна служба товариства червоного хреста, і приготування тушківок і випічок для військових на фронті. 

Ще хочу відзначити, що маємо студентів, які подалися до лав територіальної оборони у Львівській області або у своїх містах в інших регіонах України. Є студенти, які добровільно пішли до війська і тримають оборону нашої держави. І є студенти, які не встигли евакуюватись і залишилися з батьками у містах, де зараз активні бойові дії або тимчасова окупація. Є випадок примусової депортації студента ворожими військами росії. І про це також потрібно знати, пам’ятати та рахуватися з цими фактами. Ми все відзначаємо, пам’ятаємо і дякуємо кожному за працю та витримку! 

Колегія та профком з перших днів повномасштабної війни виконує свою першу і основну функцію, які не покажеш на фото. Підтримуємо студентів, допомагаємо їм, турбуємося про захист. Збираємо інформацію, аналізуємо чи потребує допомоги студент чи його батьки, які могли залишитися у східних, південних, північних областях. Тому, коли більше зрозуміло якими масштабами працюють наші студенти і наша організація, не буде сумнівів, що Політехніка має неабиякий потенціал, і студенти не вдаються до хитрощів, коли кажуть про свій стан або активну задіяність десь. 

Ця війна торкнулась всіх і кожного, лише різною мірою. Але в нас попереду ще довга боротьба за нашу перемогу – тому вертаємося до усіх вас за підтримкою молоді у цій війні, за наше з вами спільне майбутнє.

Слава Україні!

 Настя Вакарчук, 

голова профкому студентів та аспірантів НУ «Львівська політехніка»