Профспілка працівників освіти і науки України

Головна > Новини з регіонів > Освітянські профлідери зі США та Польщі – на Львівщині

Освітянські профлідери зі США та Польщі – на Львівщині


21 жовтня 2022

Профспілка працівників освіти і науки України має давні тісні контакти з колегами Польщі та Сполучених Штатів Америки. Львівська обласна профорганізація  освітян була в числі першопрохідців у цих контактах. Тож тепер, у скрутний для України час, ці  зв’язки набувають конкретнішого допомогового змісту. Зазначимо: про конкретику цих контактів вмотивовано дбає профлідер освітян Львівщини Марія Яцейко.

Нещодавно з діловим візитом область відвідала американсько-польська делегація вчительських профспілок, яку очолювали Ренді Вайнгартен (Американська Федерація вчителів – AFT) та Дорота Обідняк – міжнародний секретар Польської Профспілки освіти – ZNP. Вони взяли участь у роботі Президії ЦК Профспілки працівників освіти і науки  України, роботі зустрічей, які відбулися у профспілковому Будинку вчених за участі освітянських профлідерів усіх областей держави та голови ФПУ Григорія Осового, поспілкувалися з учасниками «круглого столу» у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

У профспілковому Будинку вчених у американських гостей відбулася тепла професійна розмова з керівником профільного департаменту облдержадміністрації Олегом Паскою та  очільницею Державного управління якості освіти у Львівській області  Валентиною Загревою. Зарубіжні гості  відвідали трускавецький вчительський пансіонат «Пролісок» та студентські гуртожитки Дрогобицького державного педуніверситету, де зустрілися із переміщеними  особами – освітянами  з областей, в яких йдуть активні бойові дії.  Мета: ознайомлення із ситуацією в освіті під час війни в Україні.

Оскільки гості Львівщини  були тут у дні, коли область потрапила під ракетні обстріли ворога і довелося майже півдня перебувати в укриттях, у готелях не стало ні води, ні світла, то розповіді біженців з Маріуполя, Херсону, Харкова, Запоріжжя, Одеси, Дніпра сприймалися з поглибленим розумінням. 

З великою вдячністю гості сприйняли вітання у Трускавці зі спеціально випеченим для них українським короваєм. (Ми і в тяжкі часи дотримуємося своїх прадавніх традицій...)

У Трускавці, за словами голови міської організації профспілки працівників освіти і науки,  педагога-психолога Марії Заміщак, перебувають в дитсадках і навчаються понад 800 дітей біженців. Наші освітяни працюють з дітьми і їх батьками, щоб загоїти психологічні травми.

У самому пансіонаті, сказав його директор Юрій Шевців, кількадесят вчителів мають можливість не лише проживати, а й  вести навчальний онлайн-процес завдяки обладнаному тут, за фінансової допомоги американських колег, комп’ютерному кабінетові.

  Марія Яцейко провела для колег ділову екскурсію другим корпусом пансіонату, який будується, а тепер особливо актуальний і необхідний для оздоровлення і прихистку освітян з різних областей України. Про це засвідчили розповіді його нинішніх мешканців.

Ректор Дрогобицького педуніверситету Валентина Анатоліївна Бодак подякувала за допомогу польським колегам, які долучаються до реконструкції студентського гуртожитку № 4. Його переобладнують під помешкання для біженців. Львівською облдержадміністрацією і благодійними організаціями виділено  лише частину коштів - понад півмільйона гривень. Наразі половину місць в сусідньому студентському гуртожитку № 1 займають переселені зі східних областей освітяни і лише 318 місць змогли, за словами голови профкому працівників університету, доцента Олени Куцик та голови первинної профспілкової організації студентів Ігоря Гівчака, надати першокурсникам.

На зустрічі в університетському гуртожитку представники освітянських профспілок США та Польщі почули історії виживання людей під час бомбардувань,  під час війни. Викладачка Маріупольського університету Світлана та її землячка фітнес-тренер Тетяна втратили житло. Харків’янка, колишня вчителька української мови і літератури, після прильоту в квартиру снарядів, поїхала з онуками на захід України у чому стояли. Ще одну мешканку Маріупольського району війна доганяла двічі з 2014 року. На машині з вибитими вікнами до Дрогобича діставалися тиждень.

Вчителька образотворчого мистецтва з Харкова дякувала працівникам педуніверситету не лише за житло, а й за кожну «дрібницю», про яку дбають всі – «від ректора, голови профкому, викладачів до тих, хто тут наводить чистоту, прибирає».  

Комендант гуртожитку надав для її онлайн занять з дітьми увесь підручний робочий матеріал – від фарб і  кольорового паперу, до ручок і пензлів. Все це якось та допомагає залікувати травми, втрати і ностальгію за рідним домом. 

У викладачки Херсонського університету п. Людмили тут двоє дітей, чоловік – в ЗСУ. Вона розповідала як і під час окупації,  певний можливий час, її колеги, більшість із яких тепер перемістилися до Франківського університету імені Василя Стефаника, з яким мали давні дружні зв’язки, працювали зі студентами  у рідному місті підпільно. 

Ренді Вайнгартен уточнила: «працювали в окупованому Херсоні підпільно?!» – і отримала ствердну відповідь.

У цій непересічній зустрічі взяв участь проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародних зв’язків та інформдіяльності педунівеситету Ігор Гриник.

Про її особливість Марія Яцейко сказала: «Ми приїхали, щоб вас підтримати і допомогти». Не один з гостей зауважив на вхідних дверях гуртожитку оголошення: «вільних для поселення місць немає». А потреба є!

Пані Вайнгартен завершила зустріч словами: як учителька історії, я повинна була почути ці живі історії і маю донести їх до уповноважених державних мужів, до тих, що треба.

Цього дня в українських і зарубіжних профспілковців відбулася зустріч з головою міста Львова Андрієм Садовим. У львівській мерії відбулася ділова корисна бесіда поважних представників американських і польських учительських профспілок з новим керівником міського управління освіти Департаменту гуманітарної політики  Львівської міської Ради Андрієм Закалюком. 

Це був не лише активний діловий візит делегації американських і польських освітянських профспілок, а й сам факт, що додавав престижності й нашій громадській організації.

Ольга Лобарчук, Львів 


Повернутися