Освітній простір шкіл дедалі українізується

Днями відбувся круглий стіл «Ціннісна українізація в освіті: сучасність і стратегії на майбутнє», під час якого презентовано результати моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти.

«Учителі відмовляються від російськомовних матеріалів, а учні й учениці надають перевагу україномовному змісту. Понад 90% респондентів назвали рідною мовою українську та використовують її в родинному колі, навчальній діяльності, культурних практиках тощо. Отож освітній простір шкіл дедалі українізується, і варто й надалі продовжувати ініціативи, які б сприяли позитивній динаміці застосування державної мови в освітньому процесі», – зазначив голова Держслужби якості освіти якості Руслан Гурак.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зауважив, що проведення досліджень забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі в умовах війни має вагоме прикладне значення. Це не лише внесок у розуміння процесів, які відбуваються в умовах імплементації мовного законодавства, а й практична діяльність на захист національних інтересів. Прикметно, що позитивна динаміка найяскравіше спостерігається в тих школах, де є чітка позиція керівництва щодо мовної політики.

«Мова слугує об’єднавчим чинником нашого суспільства та інструментом опору ворогу. Саме тому в системі освіти володіння та вміння послуговуватися державною мовою є однією з ключових компетентностей у Новій українській школі», – повідомив генеральний директор директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ігор Хворостяний.

Використання україномовних матеріалів вчителями зросло з 82% до 93%. 

Про те, що освітній процес у закладах освіти відбувається українською мовою зазначили 93% батьків (у 2021/2022 навчальному році цей показник становив 87%). 

Водночас результати тестувань вказують на середній рівень знань з української мови більшості учнів та учениць 6-х і 8-х класів.

Виявлено також позитивну тенденцію у використанні української мови учнями й ученицями в Інтернеті. 

Натомість головними чинниками, що перешкоджають учасникам освітнього середовища спілкуватися суто українською мовою, є:

• мова контенту в інтернеті;
• вплив російськомовного середовища;
• звичка спілкуватися російською мовою в родині;
• недостатній рівень володіння українською мовою.

Навіть маючи бажання додатково розвивати чи покращувати свої знання з української мови, безплатними мовними курсами скористалися лише 32% учнів та учениць з-поміж 72% охочих. Тож Уряд, громади та адміністрація шкіл продовжуватимуть роботу з популяризації вивчення й удосконалення знань з української мови.

За матеріалами – Урядового порталу