Справедлива оплата праці в освіті – запорука розвитку суспільства і держави (відео)

12 травня 2025 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл на тему: «Справедлива оплата праці в освіті – запорука розвитку суспільства і держави».

Захід ініційовано Профспілкою працівників освіти і науки України з метою обговорення сучасних підходів до формування справедливої системи оплати праці в галузі освіти.

У вступному слові модераторка заходу – заступниця голови Профспілки Ольга Чабанюк окреслила головні орієнтири зустрічі, наголосивши на важливості соціального діалогу та необхідності об’єднання зусиль усіх зацікавлених сторін задля роботи над оновленням підходів до оплати праці освітян в Україні. Вона підкреслила, що саме у спільній, послідовній праці можливо знайти дієві рішення та закласти підґрунтя для справедливих і стійких змін у цій сфері.

Профспілкову позицію щодо дотримання законодавчих гарантій оплати праці педагогів представив Сергій Романюк, заступник Голови Профспілки працівників освіти і науки України. Він наголосив на тому, що освіта повинна залишатися серед безумовних пріоритетів державної політики, а відповідні фінансові гарантії мають неухильно виконуватись. 

Особливо тривожною є ситуація з рівнем фінансування галузі: при законодавчо закріпленій нормі у 7% ВВП на освіту, фактично держава спрямовує лише 4,4%. Попри розуміння викликів, зумовлених війною, профспілкова сторона наголошує, що відкладати вирішення цих питань – означає посилювати ризики відтоку кадрів, втрати мотивації педагогів і розбалансування системи. Саме тому Профспілка наполягає на активному соціальному діалозі, перегляді формули оплати праці та реальному втіленні законодавчих гарантій у бюджетній політиці.

Ключовим спікером заходу став Андреас Шляйхер, директор з питань освіти та навичок Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), який презентував досвід європейських країн щодо підходів до оплати праці педагогічних працівників. 

Під час виступу Андреаса Шляйхера було представлено ґрунтовний аналіз умов праці вчителів у різних країнах світу. Особлива увага приділялася питанням заробітної плати, яка залежить від законодавчих норм, купівельної спроможності та системи стимулювання. Важливою темою стало також навантаження педагогів — обов’язки вчителя часто виходять за межі викладання і включають перевірку робіт, підготовку уроків, спілкування з батьками, адміністративні завдання та наставництво. 

Було показано, що фінансування освіти, витрати на одного учня, а також організаційні умови навчального процесу істотно впливають на якість освіти. Різниця у розмірах класів, часі викладання та умовах праці між державними і приватними закладами додатково окреслює виклики, з якими стикаються освітні системи в усьому світі. Його доповідь викликала жвавий інтерес і подальше обговорення в аудиторії.

Із вітальним відеозверненням до учасників круглого столу звернувся Девід Едвардс – Генеральний секретар Інтернаціоналу освіти, що представляє 33 мільйони освітян у 180 країнах світу. Він висловив глибоку повагу до українських учителів за їхню стійкість, мужність і професіоналізм у часи війни – незалежно від того, де вони працюють: онлайн, у шкільних класах, укриттях чи метро. 

Він підкреслив, що глобальна освітянська спільнота підтримує Україну і її педагогів, визнаючи їхню роль у збереженні й формуванні майбутнього країни. Символом цієї відповідальності став приклад міністра освіти, відкликаного з фронту для виконання не менш важливої місії – керувати освітньою системою. Учителі, наголосив він, є справжніми архітекторами майбутнього, а тому потребують гідної оплати праці, належних умов і професійної підтримки. 

Нинішній рівень зарплат педагогів в Україні не відповідає цим викликам, а втратити вчителів – це ризик, на який держава не має права. Лише через постійний соціальний діалог між урядом і педагогічною спільнотою можливо створити стійку систему освіти. Виступ завершився словами солідарності й віри у вільну, мирну та освічену Україну.

Участь діловій дискусії заході взяли представники профільних міністерств – освіти і науки, фінансів, економіки. 

Андрій Сташків, заступник Міністра освіти і науки України, виступив із аналізом проблем щодо фінансування освітньої сфери і наголосив, що оплата праці в освіті – це складна система, яка потребує перегляду й оновлення. 

Також окреслив низку викликів, що залишаються актуальними, та підкреслив необхідність подальшої злагодженої співпраці Профспілки, міністерств, фінансистів і економістів. Як практичний крок, було запропоновано створити міжвідомчу робочу групу для аналізу, напрацювань і формування сучасних рішень у сфері оплати праці освітян.

На круглому столі Роман Єрмоличев, заступник Міністра фінансів України, представив фінансову сторону питання, підкресливши складність впровадження нових формул оплати праці освітян. Він детально пояснив, що процес реформування оплати праці вимагає комплексного підходу, оскільки він пов'язаний не тільки з бюджетними обмеженнями, але й з необхідністю коригування макроекономічних показників, які визначають фінансову стабільність країни. Окрім цього, Роман Єрмоличев зазначив, що для реалізації ефективних змін важливо забезпечити баланс між необхідними збільшеннями виплат для освітян та обмеженими ресурсами державного бюджету, що ставить додаткові вимоги до взаємодії між Міністерствами освіти, фінансів та іншими зацікавленими сторонами.

Олег Гнатюк, директор департаменту праці Міністерства економіки України, представив бачення держави щодо формування прожиткового мінімуму та вдосконалення системи оплати праці.

Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров представив позицію академічної спільноти щодо викликів та перспектив у сфері вищої освіти. Він наголосив, що у питаннях оплати праці педагогів існує низка аспектів, які неможливо оцінити виключно кількісними показниками. Робота вчителів і викладачів — це не лише передача знань, а й взаємодія з дітьми та студентами, що вимагає значного часу, емоційних і ментальних ресурсів. Саме тому необхідно враховувати ці чинники у визначенні рівня винагороди, забезпечувати належну компенсацію за весь вклад освітян та цінувати їхню працю як фундаментальну складову якісної освіти.

Народна депутатка України Наталія Піпа активно долучилася до обговорення, акцентуючи увагу на необхідності законодавчого врегулювання питання. Вона наголосила, що для ефективного вирішення проблеми необхідно чітко визначити основні орієнтири та глибоко проаналізувати її сутність. Представлений Андреасом Шляйхером досвід і аналітичні дані, на її думку, стануть вагомою основою для подальшої законотворчої роботи. Це сприятиме розробці обґрунтованих і збалансованих рішень щодо вдосконалення системи оплати праці освітян відповідно до сучасних викликів.

Освітній омбудсмен Надія Лещик окреслила низку проблемних аспектів у сфері оплати праці педагогів, наголосивши, що попри існуючі виклики, вчителі повинні чітко розуміти перспективи та відчувати підтримку на державному рівні. Адже саме це є запорукою їхньої мотивації, професійного розвитку та, зрештою, впливає на якість освіти в країні.

Галина Филюк, завідувачка кафедри економіки підприємства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, наголосила: «Де програє вчитель, там виграє ворог», підкреслюючи, що освіта має бути пріоритетом у стратегії економічного розвитку країни. Вона акцентувала увагу на необхідності змін у системі оплати праці педагогів, щоб забезпечити перспективність та належну підтримку професії вчителя.

У рамках дискусії представники різних областей поділилися реальними викликами, з якими стикається освіта на місцях. Зокрема, Сергій Козорог з прифронтового Дніпра наголосив на особливих труднощах, пов’язаних з кадровим забезпеченням шкіл в умовах воєнного часу. 

Водночас навіть у відносно безпечніших регіонах, таких як Вінниця, Івано-Франківськ та Львів, залишається проблема нестачі педагогів. Напередодні нового навчального року школи активно шукають фахівців, адже якісна освіта неможлива без достатньої кількості професійних і мотивованих вчителів.

Голови обласних організацій підкреслили необхідність цілісного підходу до реформи оплати праці в освіті, враховуючи як українські реалії, так і міжнародний досвід. В умовах війни та кадрової кризи гідна зарплата для педагогів є питанням не лише соціальної справедливості, а й збереження освітньої системи в цілому.

На завершення було окреслено основні висновки та перспективи подальшої співпраці для напрацювання нової концепції реформування системи оплати праці в освіті.