Індекс медіаграмотності українців залишається високим упродовж війни – дослідження

Громадська організація «Детектор медіа» провела кількісне дослідження з метою визначення індексу медіаграмотності українців – рівня здатності свідомо сприймати, критично оцінювати інформацію та користуватися різними медіа.

Мета дослідження – визначити рівень медіаграмотності української аудиторії та його динаміку у 2020-2025 роках.

Основні результати дослідження «Індекс медіаграмотності українців» були презентовані 13 березня 2026 року в ІА «Укрінформ». 

Рівень медіаграмотності підвищився після початку повномасштабної війни. За даними дослідження, з початком повномасштабного вторгнення рівень медіаграмотності українців суттєво зріс. Якщо у 2021 році частка аудиторії з рівнем медіаграмотності вище середнього становила 55%, то у 2022 році вона зросла до 81%. Водночас частка громадян із низьким рівнем медіакомпетентності зменшилася з 45% до 19%.

Упродовж років війни показник залишається вищим за довоєнний рівень. Зниження частки аудиторії з високим рівнем медіаграмотності у 2025 році (з 31% до 9%) дослідники пояснюють, зокрема, оновленням методології та додаванням індикаторів, пов’язаних зі сприйняттям і використанням штучного інтелекту, що вплинуло на загальний показник цифрової компетентності.

За останній рік загальний індекс медіаграмотності значущо не змінився. Але це не стосується окремих субіндексів медіакомпетентності. Дослідження показало, що найвищий рівень медіаграмотності характерний для вікової групи 18-35 років, що пов’язано передусім із рівнем цифрових навичок.

Водночас серед людей віком 56-65 років показники значно нижчі. Важливим чинником також залишається рівень освіти та матеріального забезпечення. Зокрема, серед респондентів із загальною середньою освітою 46% мають низький або нижчий за середній рівень медіаграмотності, тоді як серед осіб із вищою освітою – 17%.

Українці очікують від медіа насамперед інформування і більшість опитаних вважає, що це і є головною функцією медіа – так відповіли 55% респондентів.

Водночас зростає частка тих, хто сприймає медіа як:

• джерело корисної інформації та навчання – 44%
• платформу для діалогу між державою і суспільством – 41%.

За результатами дослідження, 43% українців вважають, що медіа працюють в інтересах влади, 32% – в інтересах власників або інвесторів. Лише 19% респондентів переконані, що медіа працюють на користь суспільства.

Водночас 76% опитаних наголошують на важливості існування суспільних медіа, які працюють в інтересах усього суспільства.

Дослідження показує, що зростає використання інтернету та штучного інтелекту. 

92% українців користуються інтернетом щодня або майже щодня, а лише 3% не використовують його взагалі. Найпопулярнішими платформами для отримання суспільно-політичних новин залишаються Telegram (54%) та YouTube (39%). 

Троє з чотирьох українців (76%) використовують інтернет для пошуку необхідної інформації. Для 60% він є платформою для спілкування.

Також за останній рік майже удвічі зросла кількість користувачів штучного інтелекту – з 28% у 2024 році до 49% у 2025 році. Зокрема:

• 23% використовують ШІ у роботі,
• 17% – у навчанні.

Водночас 51% опитаних поки не користуються такими технологіями.

Значущість проблеми дезінформації підкреслюють 55%, 19% зазначили, що завжди можуть вирізнити фейки і не звертати на них уваги.

Дослідження констатує високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців. Аудиторія стає більш компетентною у відстеженні фейкової інформації. І ця тенденція не спадає останні 4 роки – з початку повномасштабної війни.

Частка українців, які перевіряють інформацію на достовірність, становить 44%. А частка тих, хто ніколи не перевіряє – упала з 37% до 30%.

 За матеріалами – Детектор медіа