Профспілка працівників освіти і науки України

Головна > Новини > 21 березня 2008 року відбулася розширена підсумкова Колегія МОНУ

21 березня 2008 року відбулася розширена підсумкова Колегія МОНУ


24 березня 2008
21 березня 2008 року відбулося розширене засідання підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України, на якому було розглянуто проблеми вищої школи та шляхи їх розв”язання. Учасники засідання у своїх виступах аналізували питання, висловлюючи різні погляди і підходи щодо подальшого розвитку національної вищої освіти. На колегії виступив заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України Георгій Труханов, який виклав позицію галузевої профспілки, що стосується соціально-економічного захисту працівників вищої школи та студентства. Пропонуємо текст його виступу.

Служба зв”язків галузевої профспілки
з громадськістю та ЗМІ

Відновити законодавство про освіту в повному обсязі


У відведений регламентом час хочу викласти позицію профспілки щодо стану, проблем та перспектив розвитку вищої освіти в Україні в частині забезпечення соціально-економічних прав і гарантій працівникам та студентам.

Загострення нинішньої ситуації в освіті зумовили нововведення до закону про бюджет на 2008 рік, які полягають у внесенні змін до ряду законодавчих актів України, в тому числі тих, що створюють правові, організаційні, економічні засади функціонування освіти та науки.

Як відомо, Конституцією України закріплено принципи гарантованості конституційних прав і свобод громадян та недопущення звуження їх змісту при прийнятті законів або внесенні змін до чинних. Проте всупереч вимогам статей 22 та 64 Конституції України законом про бюджет на поточний рік фактично скасовано головні державні соціальні гарантії для працівників освіти.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України минулого року прийняв рішення про неприпустимість скасування чи зміни законом про Держбюджет обсягів прав, пільг, гарантій, компенсацій, передбачених іншими законами.

Профспілка звертала на це увагу Уряду та парламенту.

Йдеться передусім про вилучення зі ст. 57 Закону України «Про освіту» положення про відповідність середніх посадових окладів педагогів та викладачів вищої школи рівню середньої та подвійної заробітної плати працівників промисловості та здійснення доплат спеціалістам до розміру зарплати в середньому в Україні. Хоча чинність зазначеної норми впродовж останніх років постійно призупинялась, але освітяни мали надію на забезпечення їм державою такої заробітної плати, яка б адекватно відповідала суспільній значимості праці викладача та давала можливість гідно відчувати себе серед інших працівників державного сектору економіки.

Якщо подивитись на статистику, то минулого року забезпеченість гарантій в оплаті праці (середніх окладів) складала в освіті лише 41 відсоток. І це незважаючи на те, що протягом останніх років відблися певні позитивні зрушення.

Однак у 2007 році біля чверті працівників освіти отримували заробітну плату нижчу за прожитковий мінімум у розрахунку на працездатну особу.

Низький рівень оплати праці працівників освіти в свою чергу зумовлює низький рівень їх пенсійного забезпечення.

Тому на спільному засіданні президій профспілок п”яти бюджетних галузей (освіти і науки, охорони здоров’я, культури, соціальної сфери та державних установ)були прийняті вимоги до органів влади щодо:

- відновлення в повному обсязі положень статті 57 Закону України «Про освіту» та створення умов для їх реалізації, зокрема стосовно рівня заробітної плати працівників галузі, житлово-побутових гарантій сільським педагогам;
- наближення, враховуючи високий рівень інфляції, дати введення III етапу ЄТС за підсумками виконання держбюджету в I кварталі 2008 року;
- ліквідації дискримінаційних підходів до освітян в колективно-договірному процесі.

Варто наголосити, що зміни до статті 13 Закону України «Про оплату праці» фактично означають ліквідацію колективно-договірного регулювання оплати праці в установах і організаціях, що фінансуються з бюджету, чим також нівелюється значимість Генеральної, галузевих, регіональних угод.

Вони суперечать ратифікованим Україною Конвенціям МОП та Закону України «Про колективні договори та угоди», який дозволяє передбачати у колективному договорі додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії з оплати праці.

Такі підходи не слугують розширенню автономії та самврядування у вищих навчальних закладах, не сприяють підвищенню статусу викладача, визначеного відповідною Рекомендацією ЮНЕСКО, прийнятою у 1997 році.

У зв’язку з цим вважаємо за необхідне також довести до присутніх у цій залі позицію профспілки щодо намірів поширення на педагогічних і науково-педагогічних працівників норм Закону України «Про державну службу». Переконані, що запровадження більшості з них не сприятиме підвищенню соціальних гарантій освітянам. Так, не на користь педагогам положення щодо тривалості відпусток та норм робочого часу, сумісної роботи родичів, обмеження пенсійним віком тривалості трудових відносин, обрання на посаду виключно на конкурсній основі чи на умовах стажування. Сподівання на збільшення заробітної плати при цьому теж не виправдані.

Переваги полягають, хіба що, в пенсійному забезпеченні педагогічних працівників. Але рівня пенсій, що складає 80-90 відсотків заробітної плати, можна досягти, реалізувавши положення Національної доктрини розвитку освіти. Тому розраховуємо на виваженість при прийнятті рішення про надання педагогічним і науково-педагогічним працівникам статусу держслужбовця.

Шановні учасники колегії!

Робота над змінами до закону про Державний бюджет України на 2008 рік ще триває і у влади є всі можливості, щоб належним чином відреагувати на законні вимоги освітян та відновити їх порушені права.

Спілчани висловлюють вдячність особисто Івану Олександровичу Вакарчуку за розуміння і підтримку вимог, що знайшло відображення у виступі Міністра освіти і науки України під час зустрічі Президента України з освітянами та в пропозиціях міністерства до Кабінету Міністрів України.

Члени профспілки сподіваються, що зазначені питання будуть відображені в рішенні колегії, адже підвищення життєвого рівня громадян є загальною метою як для профспілок, так і для органів державної влади.

Повернутися