Профспілка працівників освіти і науки України

Головна > Новини > Молода наука України – обговорення ризиків та перспектив розвитку

Молода наука України – обговорення ризиків та перспектив розвитку


11 листопада 2014
Молода наука України – обговорення ризиків та перспектив розвиткуДо Міжнародного дня науки в ім’я миру та розвитку в Національній агенції «Укрінформ» відбувся круглий стіл на тему «Молода наука України: ризики та перспективи».

На круглому столі обговорювалися проблеми молодої науки України, налагодження ефективно діючих комунікацій між спеціалізованими науковими ліцеями, університетами, науково-дослідними інститутами, родинами юних науковців, громадськими організаціями.

У роботі заходу взяли участь аташе з університетського та наукового співробітництва Посольства Франції в Україні Жиль Мамець, голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич, заступник Міністра освіти і науки Максим Стріха, досвідчені науковці, голови рад молодих дослідників у різних сферах, директори ліцеїв, юні науковці, переможці олімпіад МАН.

У вітальному слові аташе з питань науки Посольства Франції Жиль Мамець підкреслив, що для Франції Україна – єдина й неподільна. І вони будуть підтримувати талановиту молодь України, її наукові розробки для спільного розвитку та успіху.

Підкреслюючи актуальність теми учасники насамперед наголосили, що сьогодні наука для держави має стратегічне значення, але потребує кардинальних перетворень і підтримки.

Так, за словами голови Комітету ВР науки і освіти Лілії Гриневич, треба визнати, що підписання Угоди про європейську асоціацію як ніколи актуалізує питання науки. Разом з тим, впродовж останніх років в країні постійно зменшувалися фінансування на науку. Зараз фінансування науки становить 0, 25 % ВВП, що поглиблює кризовий стан науки. Також непокоїть склад Національної академії наук України, де тільки кожен п’ятий науковець – віком до 35 років.

Зокрема, у виступі було наголошено, що науковці повинні задовольнити свої наукові амбіції в державі, бути соціально захищеними, мати перспективи кар’єрного зростання та долучатися до всіх світових наукових процесів. Адже Україна має входити до Європейського Союзу як конкурентоспроможна країна, якою її може зробити тільки продукція нового знання.

Підтримуючи розмову заступник міністра освіти Максим Стріха серед іншого повідомив, що Європа пішла назустріч Україні та скоротила внески України щодо рамкової програми ЄС «Горизонт 2020», що орієнтована на підтримку дослідницької та інноваційної діяльності, до 5 % впродовж шести років. А відсотки країна матиме змогу повернути через технічну допомогу ЄС.

Науковому середовищу варто говорити про широке застосування практики, яка передбачена в законі, зокрема, створення спеціальних комісій, написання дисертації не тільки українською, російською, а й англійською мовами, завдяки чому наука стане більш відкритою для світового наукового пошуку.

За словами молодого науковця Олександра Скорохода нині варто зосередитися на такому важливому напрямі розвитку науки, як участь в загальноєвропейських міжнародних програмах. Адже це дає можливість стажуватися за кордоном, працюючи в Україні, отримувати фінансування із-за кордону і значно зменшити інтелектуальний відтік з країни.

Насамкінець заходу молоді науковці підкреслили необхідність цільового фінансування науки, конструктивних змін, у тому числі шляхом обговорення законопроекту «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Інна Михальченко,
Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України


Молода наука України – обговорення ризиків та перспектив розвиткуМолода наука України – обговорення ризиків та перспектив розвитку

Молода наука України – обговорення ризиків та перспектив розвитку

Повернутися