Як живе молодь України у час COVID-19: нове дослідження

Пандемія COVID-19 постала своєрідним випробуванням для молоді. Обмеження спілкування, різка зміна стилю життя, формату навчання та зайнятості, залученості до громадської діяльності, дискомфорт для дітей, молодих сімей та багато інших змін засвідчили про вразливість молоді через вплив пандемії, спричиненої коронавірусом COVID-19.

Упродовж червня – липня 2020 року дослідницька команда Львова провеладослідження «Як живе молодь України під час COVID-19?»

Тема роботи – виявлення настроїв молоді упродовж пандемії у таких сферах їхнього життя, як-от освітня сфера, вплив пандемії на умови праці та зайнятість молоді, залученість молоді у життя громади, здоров'я та спортивні практики молоді, безпека та соціальна згуртованість, охорона довкілля, молодіжні ініціативи та інформаційна бульбашка молоді.

Комплексне соціологічне дослідження проведено у 3 етапи:

• якісне дослідження: проведено 10 фокус-групових дискусій;

• кількісне дослідження: опитано 1200 осіб, віком 14-35 років, у всіх областях України, що під контролем української влади. Анкетне опитування проведено методом CAPI;

• глибинні інтерв’ю з фахівцями та фахівчинями у сфері молодіжної політики в Україні.

Фокус дослідження: 9 сфер життя молоді – освіта, матеріальний стан та зайнятість, бізнес, партисипація, охорона здоров’я, охорона довкілля, безпека а також комунікація із соціальними інститутами та оцінка загальної ситуації в країні.

Основні результати дослідження:

• 35,3% молоді припускають, що пандемія штучно створена проти 34,3% тих, хто вважає, що пандемія є реальною загрозою;

• 56,9% молоді вважають, що організація навчального процесу під час пандемії погіршилася;

• 72,4% батьків зауважили, що стали витрачати більше часу на навчання дітей, та 58,6% вказали, що це було складно;

• 20,8% серед працюючої молоді зазначили, що їм знизили заробітну плату упродовж карантину, зокрема із цим частіше зіткнулась молодь з обласних центрів (25%, проти 18-19% у інших населених пунктах проживання);

• 70% молоді відзначили, що протягом карантину вони хвилювалися через те, що в їхніх сім’ях виникали фінансові труднощі;

• 45,9% опитаних упродовж карантину мали постійний стрес і тривогу через стан невизначеності, та ще 30,5% перебували у депресивному стані (особливо у перші місяці карантину).

Публікація підготовлена командою Львова: Соціоінформ, Інститут міста та МолоДвіж Центр.Львів у межах реалізації проєкту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.  

За матеріалами ПРООН Україна