Ненормований робочий день. Право на додаткову відпустку

Ненормований робочий день – особливий режим робочого часу, що встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу.

У випадку виробничої необхідності, працівники які належать до цієї категорії, виконують роботу понад нормальну тривалість робочого часу встановлену законодавством і така робота не є надурочною.

Міністерство праці та соціальної політики України, наказом від 10.10.1997 року № 7, затвердило Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем додаткової відпустки за особливий характер праці.

У п. 3 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем додаткової відпустки за особливий характер праці зазначено, що працівникам з ненормованим робочим днем як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів.

Закон України «Про відпустки» встановлює види відпусток, право працівників на отримання відпусток та порядок їх надання. Зокрема, ст. 8 Закону встановлює для працівників з ненормованим робочим днем додаткову відпустку саме за характер праці, а не лише за роботу понад встановлену норму робочого часу.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Таким чином, нормами Закону встановлена вимога щодо конкретної тривалості додаткової відпустки, вона встановлюється колективним договором або безпосередньо трудовими договорами, укладеним роботодавцем з найманими працівниками, залежно від часу зайнятості працівників у цих умовах.

Звертаємо увагу на те, що на зазначену категорію працівників поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу, тому керівник не має права на систематичне залучення таких працівників до роботи понад установлену норму робочого часу.

Ненормований робочий день може застосовуватися для керівників, спеціалістів і робітників, праця яких не піддається точному обліку в часі, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості та які розподіляють час роботи на свій розсуд.

Юридичний відділ ЦК Профспілки