Профспілка працівників освіти і науки України
Головна > Робочий час > Облік робочого часуОблік робочого часу
12 січня 2009
Як здійснюється табельний облік робочого часу викладацького складу працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації?
Відповідь.
Відповідно до 5.1. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 р. за №173, робочий час викладача (професора, доцента) визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.
Обсяг навчальних занять конкретного викладачеві, виражений в облікових (академічних) годинах, складає його навчальне навантаження. Відповідно до статті 49 Закону України “Про вищу освіту” час виконання навчального навантаження не може перевищувати 900 годин на навчальний рік.
Норми часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів та переліки основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 7 серпня 2002 року № 450 "Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2002 р. за № 698/6986.
Згідно з п.5.5 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання. Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.
Стосовно обліку робочого часу, для оплати праці слід зазначити, що згідно із наказом Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 року N 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку» типовими формами первинного обліку використання робочого часу є форми – П-12 «Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати", П-13 "Табель обліку використання робочого часу"; П-14 "Табель обліку використання робочого часу".
Відповідно до п.5 Загальних питань обліку використання робочого часу (табельного обліку) облік явок на роботу та використання робочого часу здійснюється в табелі або методом суцільної реєстрації, а саме: відмітки всіх прибулих, які запізнилися, і т. д. або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень і т. д.). Встановлено також, що відмітки у табелі про причини неявок на роботу повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності і т. п.).
Зважаючи, що нормативними документами для викладачів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації не встановлено чітких меж тривалості робочого часу продовж облікового періоду, вищий навчальний заклад має самостійно обрати форму його обліку відповідно до наказу Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 року N 253.
Чи може ректор, проректор вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації працювати в цьому навчальному закладі ще на 0,5 ставки завідувача кафедри-професора чи професора?
Як відобразити в табелі обліку робочого часу роботу такого ректора чи проректора?
Відповідь.
Виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації вважається сумісництвом
Умови роботи за сумісництвом, у тому числі керівних, науково-педагогічних працівників регулюються Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року N 43.
Зокрема п. 4 Положення встановлено, що керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Посада завідувача кафедри-професора згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963, віднесена до посад науково-педагогічних працівників. В той же час згідно з Класифікатором професій ДК 003:2005, прийнятим наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 посада завідувача кафедри за класифікацією професій належить до керівників підрозділів у сфері освіти та виробничого навчання ( код 1229.4 ).
Тому ректор, проректор державного вищого навчального закладу не можуть працювати за сумісництвом, тобто виконувати крім своєї основної, іншу регулярно оплачувану роботу на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час, на посаді завідувача кафедри як в одному і тому ж, так і в іншому державному вищому навчальному закладі.
Працівники, що посідають ці посади, можуть отримувати оплату за завідування кафедрою з погодинного розрахунку в обсязі 100 годин в навчальному році. Крім того, вони можуть проводити педагогічну роботу в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці. Відповідно до пунктів 3 та 5 Переліку, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України N 43, ці види діяльності віднесені до робіт, які не є сумісництвом.
Разом з тим, згідно із п.7 Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 2 квітня 1993 року N 90, особам із числа професорсько-викладацького складу, які не мають вченого звання професора за завідування кафедрою може встановлюватися доплата в розмірі до 20 відсотків від посадового окладу, але не більше завідуючого кафедрою - професора. В редакції зазначеної Інструкції ректор, проректор, директор філії належать до посад професорсько-викладацького складу.
Оскільки виконання керівними працівниками навчальних закладів педагогічної роботи з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік ( п. 3 Переліку робіт, які не вважаються сумісництвом ) та роботи із завідування кафедрою з оплатою в розрахунку 100 годин за навчальний рік ( п.5 Переліку робіт, які не вважаються сумісництвом) провадиться в робочий час, при відмітках у табелі обліку використання робочого часу затрати робочого часу на їх виконання не проставляються.
При цьому слід зазначити, що згідно із наказом Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 року N 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку» типовими формами первинного обліку використання робочого часу є форми – П-12 «Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати", П-13 "Табель обліку використання робочого часу"; П-14 "Табель обліку використання робочого часу".
Відповідно до п.5 Загальних питань обліку використання робочого часу (табельного обліку) облік явок на роботу та використання робочого часу здійснюється в табелі або методом суцільної реєстрації, а саме: відмітки всіх прибулих, які запізнилися, і т. д. або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень і т. д.). Відмітки у табелі про причини неявок на роботу повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності і т. п.).
Що стосується роботи ректора, проректора державного вищого навчального закладу на посаді професора за сумісництвом, то п. 4 Положення № 43 для цієї категорії працівників передбачені винятки із заборони на роботу за сумісництвом. Зокрема вони можуть за межами основного робочого часу займатися науковою, викладацькою, медичною, творчою діяльністю. Але загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу ( п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»).
Відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2005 до класифікаційного угруповання «Викладачі» (код 23) відносяться, зокрема, викладачі вищих навчальних закладів, професори, доценти, інші викладачі університетів та вищих навчальних закладів.
Тому в застосуванні Положення № 43 під викладацькою роботою у вищому навчальному закладі III-IV рівнів акредитації слід вважати роботу на посадах асистентів, викладачів, старших викладачів, доцентів, професорів.
Відповідно у табелі обліку використання робочого часу має бути відображена робота за сумісництвом на загальних підставах, а саме методом суцільної реєстрації чи шляхом реєстрації лише неявок.
Чи зменшується навчальне навантаження викладачам вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації впродовж навчального року у зв’язку із святковими і неробочими днями?
Як здійснюється оплата праці викладачів, які звільняються з роботи до закінчення навчального року, чи у зв’язку із карантином, або під час літніх канікул?
Відповідь.
Питання розподілу педагогічного навантаження між педрацівниками навчальних закладів регулюється п. 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року N 102.
Зокрема навчальне навантаження викладачам та іншим педагогічним працівникам розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом один раз на рік до початку навчального року залежно від наявності відповідних педагогічних кадрів, кількості годин, передбачених навчальними планами та інших конкретних умов, що склались у закладі.
Особливості коригування навчального навантаження впродовж року викладачам вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, а також обчислення у зв’язку з цим заробітної плати виписані у пунктах 78 -81 та 87 - 89 розділу «Вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації та професійно-технічні навчальні заклади (крім педагогічних училищ)» Інструкції № 102.
Так, місячна заробітна плата викладачам вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації визначається шляхом множення годинної ставки викладача на встановлений йому обсяг річного навантаження і ділення цього добутку на 10 навчальних місяців. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячної ставки заробітної плати на середньомісячну норму навчального навантаження 72 години. Встановлена середньомісячна заробітна плата виплачується викладачу за роботу протягом навчального року, включаючи час роботи в період канікул, що не збігається з відпусткою.
У випадках, коли викладачі у відповідності з чинним законодавством або з незалежних від них причин звільняються від навчальних занять (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність, відволікання учнів на сільгоспроботи, зимові канікули тощо), встановлений їм обсяг річного навантаження зменшується на 1/10 частину за кожний повний місяць відсутності на роботі або відсутності занять із зазначених причин. За неповний місяць навантаження зменшується виходячи з відповідної кількості робочих днів.
Встановлена викладачам на початку навчального року середня місячна заробітна плата в зазначених випадках зменшуватись не повинна. Години викладацької роботи, виконані викладачем протягом навчального року понад зменшене річне навантаження, оплачуються додатково за годинними ставками після виконання зменшеного навчального навантаження. Ця оплата провадиться щомісячно або в кінці навчального року.
Зменшення навчального навантаження не проводиться за час відрядження викладача для проведення навчальних занять в іншій місцевості (наприклад, у філії навчального закладу).
Тож встановлене викладачеві відповідно до навчального плану та програми з відповідного предмета педагогічне навантаження має бути скориговане, тобто зменшене на кількість годин, що припадають на святкові дні впродовж навчального року. При цьому оплата праці провадиться, виходячи із середньомісячної заробітної плати, встановленої при тарифікації. За години викладацької роботи, проведені понад зменшене навчальне навантаження, здійснюється додаткова оплата за годинними ставками.
Святкові та неробочі дні встановлені ст. 73 Кодексу законів про працю України. Святковими днями є: 1 і 7 січня, 8 березня, 1 , 2 та 9 травня, 28 червня, 24 серпня. Робота також не провадиться в дні релігійних свят: в неділю на - Пасху (Великдень) та на – Трійцю.
При цьому ст. 67 КЗпП України встановлено, що випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Але за вихідний день навчальне навантаження не коригується.
За діючими раніше нормативно-правовими актами, зокрема інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників вищих та середніх спеціальних навчальних закладів Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти колишнього СРСР передбачалася норма, згідно з якою навчальне навантаження не повинно було плануватися на загальновихідні чи святкові дні. Відповідною інструкцією Мінвузу колишньої УРСР в навчальне навантаження не включалися години навчальних занять, що співпадали з святковими днями. В загальноосвітніх навчальних закладах, педагогічних училищах, підпорядкованих Міносвіти СРСР та УРСР, непрочитані уроки через святкові та неробочі дні не впливали на розмір заробітної плати вчителів та викладачів. З метою забезпечення єдиних підходів до умов оплати праці педагогічних працівників навчальних закладів України Інструкцією № 102, погодженою з Міністерством праці України, Міністерством фінансів України та ЦК профспілки працівників освіти і науки України, яка запроваджена з 1 січня 1993 року, така норма не передбачається.
Оплата праці викладача, який звільняється з роботи до закінчення навчального року, здійснюється виходячи з встановленого середньомісячного навантаження пропорційно фактично відпрацьованій кількості днів у місяці, протягом якого він звільняється. В тому випадку, коли фактична кількість годин навчальних занять до звільнення викладача менше від нормативної, відрахування із заробітної плати не провадяться.
Години навчального навантаження, проведені понад норму, обчислену виходячи з встановленого середньомісячного навантаження, оплачуються додатково за ставками погодинної оплати.
Оплата праці викладачів вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації, які не проводять заняття з незалежних від них причин (епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо) здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації за умови, що викладач виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. За відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених ст. 113 КЗпП України.
Зокрема час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки, розряду.
За простій, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Водночас п.8.3.4. Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2007– 2009 роки сторони Угоди рекомендують закладам освіти і науки забезпечити оплату простою не з вини працівника в розмірі не менше тарифної ставки (посадового окладу).
Під час канікул оплата викладачів вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації, які виконують педагогічну роботу, здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул.
Особам, які зараховані на роботу на посади педагогічних працівників під час літніх канікул заробітна плата за період до початку навчального року виплачується з розрахунку ставки заробітної плати, встановленої у відповідності з їх освітою, категорією, тарифним розрядом.
Чи включається до робочого часу викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації час, витрачений на їх переміщення від місця роботи до місця проведення практики студентів?
Чи передбачена компенсація витрат викладачам та студентам на дорогу до місця практики і назад, а також виплата добових та за проживання?
Відповідь.
Норми часу для планування і обліку навчальної роботи педагогічних вищих навчальних закладів затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів».
Відповідно до зазначеного наказу одним з видів навчальної роботи педагогічних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації є керівництво навчальною і виробничою практикою. При цьому п. 18 таблиці, в якій приведені Норми часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, передбачено, що норми часу на керівництво навчальною і виробничою практикою визначаються нормативними документами з організації практики.
Таке положення затверджено наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 р. № 93 «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України».
Згідно з цим Положенням перелік усіх видів практик для кожної спеціальності або спеціалізації, їх форми, тривалість і терміни визначаються в навчальних планах. Зміст і послідовність практики у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації визначається програмою, яка розробляється предметною (цикловою) комісією згідно з навчальним планом.
Відповідно до ст..14 Закону України «Про вищу освіту» навчальні плани визначають графік навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін, форми навчальних занять та терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю. Програми навчальних дисциплін визначають їх інформаційний обсяг, рівень сформованості вмінь та знань, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів, критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання.
Таким чином з положень цих нормативно-правових актів витікає, що час, затрачений на проїзд до місця практики і назад, не може включатися до оплачуваного робочого часу викладачів-керівників практики.
Але у випадках, коли для забезпечення керівництва практикою студентів викладачі вищих навчальних закладів - керівники практики відряджаються в іншу місцевість, оплата таких відряджень здійснюється вищими навчальними закладами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».
Зокрема за час відрядження, включаючи день від’їзду та приїзду, їм виплачуються добові. З 1 січня 2006 року для працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності гранична норма добових витрат для відряджень у межах України складає 25 гривень. За наявності оригіналів підтвердних документів викладачам оплачується також проїзд до місця знаходження баз практики і назад, а також за місцем відрядження та компенсуються витрати за проживання.
На період практики, що проводиться за межами місця знаходження вищих навчальних закладів, компенсуються відповідно до чинного законодавства також витрати студентам-практикантам.
До положень чинного законодавства, крім постанови КМУ N 663, відноситься також постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 р. N 950 «Про затвердження Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів». Згідно з п. 4 цієї постанови на період проходження практики, яка проводиться за межами місця знаходження навчального закладу, студентам виплачуються добові у розмірі 50 відсотків рівня, встановленого для оплати добових працівникам державних підприємств, установ і організацій. Зважаючи, що гранична норма добових витрат для відряджень складає 25 гривень, добові студентам виплачуються в розмірі не більше 12,5 грн., включаючи час знаходження в дорозі до бази практики і назад.
Якщо студент пропустив без поважних причин дні практики, що зазначені у табелі відвідування, вищі навчальні заклади можуть утримувати з нього добові. В тих випадках, коли студенти, зараховані на період практики на штатні посади з виплатою заробітної плати, добові не сплачуються.
За наявності оригіналів підтвердних документів студентам оплачується також проїзд залізничним, водним і автомобільним транспортом до місця знаходження баз практики і назад. Проїзд до баз практики і назад міським і приміським (до 50 км) транспортом студенти сплачують за власний рахунок.
Проживання студентів-практикантів у гуртожитках баз практик або в орендованих для цього житлових приміщеннях оплачується вищим навчальним закладом у розмірах, не більш як 120 грн. за добу. Така норма передбачена додатком до Постанови КМУ N 663. Підставою для відшкодування витрати на наймання житлового приміщення також слугують оригінали підтвердних документів.
Яка тривалість робочого часу медичних працівників навчальних закладів?
Відповідь.
Відповідно до підпункту «з» ст.. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я медичні працівники мають право на скорочений робочий день.
Конкретна тривалість робочого часу для цієї категорії працівників визначена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.05.2006 р. N 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.2006 р. за N 696/12570.
Згідно з підпунктом 1.1 цього наказу для лікарів та середнього медичного персоналу з базовою та неповною вищою медичною освітою (за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці) дитячих будинків, шкіл, дитячих садків (ясел), ліцеїв, коледжів, інших закладів та установ освіти, а також керівників структурних підрозділів з числа лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою освітою вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації норма робочого часу на тиждень становить 38,5 години.
До запровадження наказу Міністерства охорони здоров’я від 25.05.2006 р. N 319 скорочений робочий час тривалістю 6,5 годин на день установлювався для лікарів та середнього медичного персоналу, які працювали лише в такому типі закладів освіти, як дитячий будинок, відповідно до постанови Ради Народних Комісарів СРСР від 11.12.1940 р. N 2499 «Про тривалість робочого дня медичних працівників». Тривалість робочого тижня медичного персоналу, крім зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, усіх інших закладів освіти складала 40 годин.
Слід зазначити, що п. 3 Указу Президента України від 03.10.92 р. N 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Тож скорочену тривалість робочого часу для медичних працівників закладів освіти 38,5 години запроваджено з 20 червня 2006 року.
Постанову Ради Народних Комісарів СРСР N 2499 наказом № 319 визнано такою, що не застосовується на території України.
Для працівників, в тому числі медичних, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, на підставі результатів атестації робочих місць, порядок проведення якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. N 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», встановлюється скорочена тривалість робочого часу, а саме - не більш як 36 годин на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня».
Згідно з розділом 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» цього Переліку для лікарів, медичних сестер, санітарок-нянь санаторно-лісових шкіл, шкіл-інтернатів, дитячих будинків, дошкільних начальних закладів (груп) для дітей, хворих на туберкульоз, шкіл (класів), шкіл-інтернатів (класів), дитячих будинків (груп), дошкільних навчальних закладів (груп) для розумово відсталих дітей та дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки установлюється 36- ти годинний робочий тиждень.
Відповідь.
Відповідно до 5.1. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 р. за №173, робочий час викладача (професора, доцента) визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.
Обсяг навчальних занять конкретного викладачеві, виражений в облікових (академічних) годинах, складає його навчальне навантаження. Відповідно до статті 49 Закону України “Про вищу освіту” час виконання навчального навантаження не може перевищувати 900 годин на навчальний рік.
Норми часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів та переліки основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 7 серпня 2002 року № 450 "Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2002 р. за № 698/6986.
Згідно з п.5.5 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання. Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.
Стосовно обліку робочого часу, для оплати праці слід зазначити, що згідно із наказом Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 року N 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку» типовими формами первинного обліку використання робочого часу є форми – П-12 «Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати", П-13 "Табель обліку використання робочого часу"; П-14 "Табель обліку використання робочого часу".
Відповідно до п.5 Загальних питань обліку використання робочого часу (табельного обліку) облік явок на роботу та використання робочого часу здійснюється в табелі або методом суцільної реєстрації, а саме: відмітки всіх прибулих, які запізнилися, і т. д. або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень і т. д.). Встановлено також, що відмітки у табелі про причини неявок на роботу повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності і т. п.).
Зважаючи, що нормативними документами для викладачів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації не встановлено чітких меж тривалості робочого часу продовж облікового періоду, вищий навчальний заклад має самостійно обрати форму його обліку відповідно до наказу Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 року N 253.
Чи може ректор, проректор вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації працювати в цьому навчальному закладі ще на 0,5 ставки завідувача кафедри-професора чи професора?
Як відобразити в табелі обліку робочого часу роботу такого ректора чи проректора?
Відповідь.
Виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації вважається сумісництвом
Умови роботи за сумісництвом, у тому числі керівних, науково-педагогічних працівників регулюються Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року N 43.
Зокрема п. 4 Положення встановлено, що керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Посада завідувача кафедри-професора згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963, віднесена до посад науково-педагогічних працівників. В той же час згідно з Класифікатором професій ДК 003:2005, прийнятим наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 посада завідувача кафедри за класифікацією професій належить до керівників підрозділів у сфері освіти та виробничого навчання ( код 1229.4 ).
Тому ректор, проректор державного вищого навчального закладу не можуть працювати за сумісництвом, тобто виконувати крім своєї основної, іншу регулярно оплачувану роботу на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час, на посаді завідувача кафедри як в одному і тому ж, так і в іншому державному вищому навчальному закладі.
Працівники, що посідають ці посади, можуть отримувати оплату за завідування кафедрою з погодинного розрахунку в обсязі 100 годин в навчальному році. Крім того, вони можуть проводити педагогічну роботу в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці. Відповідно до пунктів 3 та 5 Переліку, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України N 43, ці види діяльності віднесені до робіт, які не є сумісництвом.
Разом з тим, згідно із п.7 Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 2 квітня 1993 року N 90, особам із числа професорсько-викладацького складу, які не мають вченого звання професора за завідування кафедрою може встановлюватися доплата в розмірі до 20 відсотків від посадового окладу, але не більше завідуючого кафедрою - професора. В редакції зазначеної Інструкції ректор, проректор, директор філії належать до посад професорсько-викладацького складу.
Оскільки виконання керівними працівниками навчальних закладів педагогічної роботи з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік ( п. 3 Переліку робіт, які не вважаються сумісництвом ) та роботи із завідування кафедрою з оплатою в розрахунку 100 годин за навчальний рік ( п.5 Переліку робіт, які не вважаються сумісництвом) провадиться в робочий час, при відмітках у табелі обліку використання робочого часу затрати робочого часу на їх виконання не проставляються.
При цьому слід зазначити, що згідно із наказом Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 року N 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку» типовими формами первинного обліку використання робочого часу є форми – П-12 «Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати", П-13 "Табель обліку використання робочого часу"; П-14 "Табель обліку використання робочого часу".
Відповідно до п.5 Загальних питань обліку використання робочого часу (табельного обліку) облік явок на роботу та використання робочого часу здійснюється в табелі або методом суцільної реєстрації, а саме: відмітки всіх прибулих, які запізнилися, і т. д. або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень і т. д.). Відмітки у табелі про причини неявок на роботу повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності і т. п.).
Що стосується роботи ректора, проректора державного вищого навчального закладу на посаді професора за сумісництвом, то п. 4 Положення № 43 для цієї категорії працівників передбачені винятки із заборони на роботу за сумісництвом. Зокрема вони можуть за межами основного робочого часу займатися науковою, викладацькою, медичною, творчою діяльністю. Але загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу ( п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»).
Відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2005 до класифікаційного угруповання «Викладачі» (код 23) відносяться, зокрема, викладачі вищих навчальних закладів, професори, доценти, інші викладачі університетів та вищих навчальних закладів.
Тому в застосуванні Положення № 43 під викладацькою роботою у вищому навчальному закладі III-IV рівнів акредитації слід вважати роботу на посадах асистентів, викладачів, старших викладачів, доцентів, професорів.
Відповідно у табелі обліку використання робочого часу має бути відображена робота за сумісництвом на загальних підставах, а саме методом суцільної реєстрації чи шляхом реєстрації лише неявок.
Чи зменшується навчальне навантаження викладачам вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації впродовж навчального року у зв’язку із святковими і неробочими днями?
Як здійснюється оплата праці викладачів, які звільняються з роботи до закінчення навчального року, чи у зв’язку із карантином, або під час літніх канікул?
Відповідь.
Питання розподілу педагогічного навантаження між педрацівниками навчальних закладів регулюється п. 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року N 102.
Зокрема навчальне навантаження викладачам та іншим педагогічним працівникам розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом один раз на рік до початку навчального року залежно від наявності відповідних педагогічних кадрів, кількості годин, передбачених навчальними планами та інших конкретних умов, що склались у закладі.
Особливості коригування навчального навантаження впродовж року викладачам вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, а також обчислення у зв’язку з цим заробітної плати виписані у пунктах 78 -81 та 87 - 89 розділу «Вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації та професійно-технічні навчальні заклади (крім педагогічних училищ)» Інструкції № 102.
Так, місячна заробітна плата викладачам вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації визначається шляхом множення годинної ставки викладача на встановлений йому обсяг річного навантаження і ділення цього добутку на 10 навчальних місяців. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячної ставки заробітної плати на середньомісячну норму навчального навантаження 72 години. Встановлена середньомісячна заробітна плата виплачується викладачу за роботу протягом навчального року, включаючи час роботи в період канікул, що не збігається з відпусткою.
У випадках, коли викладачі у відповідності з чинним законодавством або з незалежних від них причин звільняються від навчальних занять (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність, відволікання учнів на сільгоспроботи, зимові канікули тощо), встановлений їм обсяг річного навантаження зменшується на 1/10 частину за кожний повний місяць відсутності на роботі або відсутності занять із зазначених причин. За неповний місяць навантаження зменшується виходячи з відповідної кількості робочих днів.
Встановлена викладачам на початку навчального року середня місячна заробітна плата в зазначених випадках зменшуватись не повинна. Години викладацької роботи, виконані викладачем протягом навчального року понад зменшене річне навантаження, оплачуються додатково за годинними ставками після виконання зменшеного навчального навантаження. Ця оплата провадиться щомісячно або в кінці навчального року.
Зменшення навчального навантаження не проводиться за час відрядження викладача для проведення навчальних занять в іншій місцевості (наприклад, у філії навчального закладу).
Тож встановлене викладачеві відповідно до навчального плану та програми з відповідного предмета педагогічне навантаження має бути скориговане, тобто зменшене на кількість годин, що припадають на святкові дні впродовж навчального року. При цьому оплата праці провадиться, виходячи із середньомісячної заробітної плати, встановленої при тарифікації. За години викладацької роботи, проведені понад зменшене навчальне навантаження, здійснюється додаткова оплата за годинними ставками.
Святкові та неробочі дні встановлені ст. 73 Кодексу законів про працю України. Святковими днями є: 1 і 7 січня, 8 березня, 1 , 2 та 9 травня, 28 червня, 24 серпня. Робота також не провадиться в дні релігійних свят: в неділю на - Пасху (Великдень) та на – Трійцю.
При цьому ст. 67 КЗпП України встановлено, що випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Але за вихідний день навчальне навантаження не коригується.
За діючими раніше нормативно-правовими актами, зокрема інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників вищих та середніх спеціальних навчальних закладів Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти колишнього СРСР передбачалася норма, згідно з якою навчальне навантаження не повинно було плануватися на загальновихідні чи святкові дні. Відповідною інструкцією Мінвузу колишньої УРСР в навчальне навантаження не включалися години навчальних занять, що співпадали з святковими днями. В загальноосвітніх навчальних закладах, педагогічних училищах, підпорядкованих Міносвіти СРСР та УРСР, непрочитані уроки через святкові та неробочі дні не впливали на розмір заробітної плати вчителів та викладачів. З метою забезпечення єдиних підходів до умов оплати праці педагогічних працівників навчальних закладів України Інструкцією № 102, погодженою з Міністерством праці України, Міністерством фінансів України та ЦК профспілки працівників освіти і науки України, яка запроваджена з 1 січня 1993 року, така норма не передбачається.
Оплата праці викладача, який звільняється з роботи до закінчення навчального року, здійснюється виходячи з встановленого середньомісячного навантаження пропорційно фактично відпрацьованій кількості днів у місяці, протягом якого він звільняється. В тому випадку, коли фактична кількість годин навчальних занять до звільнення викладача менше від нормативної, відрахування із заробітної плати не провадяться.
Години навчального навантаження, проведені понад норму, обчислену виходячи з встановленого середньомісячного навантаження, оплачуються додатково за ставками погодинної оплати.
Оплата праці викладачів вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації, які не проводять заняття з незалежних від них причин (епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо) здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації за умови, що викладач виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. За відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених ст. 113 КЗпП України.
Зокрема час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки, розряду.
За простій, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Водночас п.8.3.4. Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2007– 2009 роки сторони Угоди рекомендують закладам освіти і науки забезпечити оплату простою не з вини працівника в розмірі не менше тарифної ставки (посадового окладу).
Під час канікул оплата викладачів вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації, які виконують педагогічну роботу, здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул.
Особам, які зараховані на роботу на посади педагогічних працівників під час літніх канікул заробітна плата за період до початку навчального року виплачується з розрахунку ставки заробітної плати, встановленої у відповідності з їх освітою, категорією, тарифним розрядом.
Чи включається до робочого часу викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації час, витрачений на їх переміщення від місця роботи до місця проведення практики студентів?
Чи передбачена компенсація витрат викладачам та студентам на дорогу до місця практики і назад, а також виплата добових та за проживання?
Відповідь.
Норми часу для планування і обліку навчальної роботи педагогічних вищих навчальних закладів затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів».
Відповідно до зазначеного наказу одним з видів навчальної роботи педагогічних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації є керівництво навчальною і виробничою практикою. При цьому п. 18 таблиці, в якій приведені Норми часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, передбачено, що норми часу на керівництво навчальною і виробничою практикою визначаються нормативними документами з організації практики.
Таке положення затверджено наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 р. № 93 «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України».
Згідно з цим Положенням перелік усіх видів практик для кожної спеціальності або спеціалізації, їх форми, тривалість і терміни визначаються в навчальних планах. Зміст і послідовність практики у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації визначається програмою, яка розробляється предметною (цикловою) комісією згідно з навчальним планом.
Відповідно до ст..14 Закону України «Про вищу освіту» навчальні плани визначають графік навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін, форми навчальних занять та терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю. Програми навчальних дисциплін визначають їх інформаційний обсяг, рівень сформованості вмінь та знань, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів, критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання.
Таким чином з положень цих нормативно-правових актів витікає, що час, затрачений на проїзд до місця практики і назад, не може включатися до оплачуваного робочого часу викладачів-керівників практики.
Але у випадках, коли для забезпечення керівництва практикою студентів викладачі вищих навчальних закладів - керівники практики відряджаються в іншу місцевість, оплата таких відряджень здійснюється вищими навчальними закладами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».
Зокрема за час відрядження, включаючи день від’їзду та приїзду, їм виплачуються добові. З 1 січня 2006 року для працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності гранична норма добових витрат для відряджень у межах України складає 25 гривень. За наявності оригіналів підтвердних документів викладачам оплачується також проїзд до місця знаходження баз практики і назад, а також за місцем відрядження та компенсуються витрати за проживання.
На період практики, що проводиться за межами місця знаходження вищих навчальних закладів, компенсуються відповідно до чинного законодавства також витрати студентам-практикантам.
До положень чинного законодавства, крім постанови КМУ N 663, відноситься також постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 р. N 950 «Про затвердження Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів». Згідно з п. 4 цієї постанови на період проходження практики, яка проводиться за межами місця знаходження навчального закладу, студентам виплачуються добові у розмірі 50 відсотків рівня, встановленого для оплати добових працівникам державних підприємств, установ і організацій. Зважаючи, що гранична норма добових витрат для відряджень складає 25 гривень, добові студентам виплачуються в розмірі не більше 12,5 грн., включаючи час знаходження в дорозі до бази практики і назад.
Якщо студент пропустив без поважних причин дні практики, що зазначені у табелі відвідування, вищі навчальні заклади можуть утримувати з нього добові. В тих випадках, коли студенти, зараховані на період практики на штатні посади з виплатою заробітної плати, добові не сплачуються.
За наявності оригіналів підтвердних документів студентам оплачується також проїзд залізничним, водним і автомобільним транспортом до місця знаходження баз практики і назад. Проїзд до баз практики і назад міським і приміським (до 50 км) транспортом студенти сплачують за власний рахунок.
Проживання студентів-практикантів у гуртожитках баз практик або в орендованих для цього житлових приміщеннях оплачується вищим навчальним закладом у розмірах, не більш як 120 грн. за добу. Така норма передбачена додатком до Постанови КМУ N 663. Підставою для відшкодування витрати на наймання житлового приміщення також слугують оригінали підтвердних документів.
Яка тривалість робочого часу медичних працівників навчальних закладів?
Відповідь.
Відповідно до підпункту «з» ст.. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я медичні працівники мають право на скорочений робочий день.
Конкретна тривалість робочого часу для цієї категорії працівників визначена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.05.2006 р. N 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.2006 р. за N 696/12570.
Згідно з підпунктом 1.1 цього наказу для лікарів та середнього медичного персоналу з базовою та неповною вищою медичною освітою (за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці) дитячих будинків, шкіл, дитячих садків (ясел), ліцеїв, коледжів, інших закладів та установ освіти, а також керівників структурних підрозділів з числа лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою освітою вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації норма робочого часу на тиждень становить 38,5 години.
До запровадження наказу Міністерства охорони здоров’я від 25.05.2006 р. N 319 скорочений робочий час тривалістю 6,5 годин на день установлювався для лікарів та середнього медичного персоналу, які працювали лише в такому типі закладів освіти, як дитячий будинок, відповідно до постанови Ради Народних Комісарів СРСР від 11.12.1940 р. N 2499 «Про тривалість робочого дня медичних працівників». Тривалість робочого тижня медичного персоналу, крім зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, усіх інших закладів освіти складала 40 годин.
Слід зазначити, що п. 3 Указу Президента України від 03.10.92 р. N 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Тож скорочену тривалість робочого часу для медичних працівників закладів освіти 38,5 години запроваджено з 20 червня 2006 року.
Постанову Ради Народних Комісарів СРСР N 2499 наказом № 319 визнано такою, що не застосовується на території України.
Для працівників, в тому числі медичних, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, на підставі результатів атестації робочих місць, порядок проведення якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. N 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», встановлюється скорочена тривалість робочого часу, а саме - не більш як 36 годин на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня».
Згідно з розділом 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» цього Переліку для лікарів, медичних сестер, санітарок-нянь санаторно-лісових шкіл, шкіл-інтернатів, дитячих будинків, дошкільних начальних закладів (груп) для дітей, хворих на туберкульоз, шкіл (класів), шкіл-інтернатів (класів), дитячих будинків (груп), дошкільних навчальних закладів (груп) для розумово відсталих дітей та дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки установлюється 36- ти годинний робочий тиждень.
Повернутися