Права жінок в Україні

Стаття 24 Конституції України визначає, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. 

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав чоловіків і жінок у сфері праці

Стаття 21 Кодексу законів про працю України визначає встановлює обов’язок дотримуватись рівності трудових прав громадян. 

Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників. 

Рівність прав жінок і чоловіків 

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується:

  • наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї;
  • спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством;
  • правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах закріплена в низці нормативно-правових актів, зокрема у Законі України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків в України» та Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Державна політика гарантує забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків:

  • утвердження ґендерної рівності;
  • недопущення дискримінації за ознакою статі;
  • забезпечення рівної участі у прийнятті суспільно важливих рішень;
  • забезпечення рівних можливостей щодо поєднання професійних та сімейних обов'язків;
  • підтримку сім’ї, формування відповідального материнства і батьківства;
  • виховання і пропаганду серед населення України культури ґендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у цій сфері;
  • захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.

Зобов'язання роботодавців щодо гендерної рівності 

Роботодавець зобов’язаний:

  • створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі;
  • забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов'язками;
  • здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці;
  • вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров'я умов праці;
  • вживати заходів щодо унеможливлення та захисту від випадків сексуальних домагань та інших проявів насильства за ознакою статі.

Питання ґендерної рівності, справедливості та повноважень жінок набувають вагомого значення для сталого розвитку. На сучасному етапі розвитку суспільства важливо оцінити внесок жінок та чоловіків, їхнє партнерство, різні потреби та різний доступ до ресурсів.

Ґендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дає змогу особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства (Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»).

Відповідно до Розділу VI Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» особа, яка вважає, що стосовно неї було застосовано дискримінацію за ознакою статі чи вона стала об'єктом сексуальних домагань або постраждала від насильства за ознакою статі, має право звернутися зі скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду в порядку, визначеному законом.

Судова практика щодо рівності прав 

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 07.05.2014 № 10-644/0/4-14 «Про належне забезпечення рівності трудових прав громадян при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин» також роз’яснив про рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин та про заборону дискримінації будь-якого виду, зокрема, за ознаками статі. 

Зокрема, про право батька на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку роз’яснено в ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015, справа №824/56/15-а. В ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 31.01.2011 р., справа № 22-ц-560/11.

 

Відділ правового захисту ЦК Профспілки

Схожі публікації


Догори