Колегія МОНУ

'Колегія

Відбулося пленарне засідання колегії МОН України

     20 серпня 2010 р. у Палаці культури Національного технічного університету України «КПІ" відбулося розширене пленарне засідання колегії Міністерства освіти і науки України з порядком денним: „Про підсумки розвитку загальної середньої та дошкільної совіти у 2009/2010 навчальному році та завдання на 2010/2011 навчальний рік».
    У його роботі взяли участь члени колегії МОН України, представники профільного комітету ВР України, заступники голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з гуманітарних питань, Міністр освіти і науки АРК, начальники обласних управлінь освіти і науки, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, начальники управлінь освіти і науки обласних центрів, відділів (управлінь) освіти виконавчих комітетів районних рад (районних державних адміністрацій), ректори (директори) вищих педагогічних навчальних закладів, ректори та проректори інститутів післядипломної педагогічної освіти, педагогічні працівники.
    Соціального партнера  — Профспілку працівників освіти і науки України представляли голова Профспілки Леонід Сачков та голови її територіальних організацій.
    Вів засідання Міністр освіти і науки України, голова колегії Дмитро Табачник.
    На засіданні виступили: керівники предметних секцій, члени колегії МОН, представники органів управління освітою, керівники та працівники установ і закладів освіти.
    Соціальні питання у своєму виступі висвітлив голова Профспілки Л.С. Сачков (текст виступу читайте далі).
    Підбив підсумки колегії Д.В. Табачник.
    З питання, що розглядалося на засіданні, колегія прийняла відповідне рішення.
Служба зв' язків галузевої Профспілки
з громадськістю та ЗМІ





Виступ голови Профспілки працівників освіти і науки України
Леоніда Сачкова

'Колегія
Високоповажне зібрання!          


    Я уважно вислухав усіх попередніх виступаючих, особливо від секцій, і пропоную на наступній колегії створити секцію із соціально-економічних питань і провести її засідання.
    Світова фінансова криза, істотно вплинувши на всі сфери життя суспільства, не оминула і освіту.
    Галузева Профспілка, як представник соціально-економічних, трудових прав працівників, з тривогою констатує загострення проблеми як в оплаті праці так і в житлово-побутовій і оздоровчій сферах життя освітян.
    Рівень заробітної плати — одна з делікатних, наболілих і застарілих освітянських проблем. В поточному році була спроба «розблокувати» Єдину тарифну сітку!
    Що реально маємо сьогодні? Бюджетникам встановлено фіксовані показники, які значно нижчі від законодавчо визначених розмірів мінімальної зарплати. При цьому освітяни не отримують гарантовану ст. 57 Закону України «Про освіту» оплату праці педагогічних, науково-педагогічних працівників та спеціалістів.
    Ми постійно ведемо розмови про необхідність реформування освіти, б’ємо на сполох, коли бачимо, як знижується якість підготовки учнів, студентів. Але забуваємо, що саме ми з вами — керівники галузі, професура, вчителі — маємо створити таку громадсько-суспільно думку, за якої батьки, сільська і міська громада, їх очільники, а також найвище керівництво країни твердо знали – інвестиції в освіту, в тому числі і значні державні, це наше майбутнє. Досвід інших держав, в першу чергу розвинутих, підтверджує надзвичайну вигоду саме такого капіталовкладення.
    Тому нашим стратегічним завданням є забезпечення гарантованих Законом України «Про освіту“ рівнів оплати праці освітян. На це нас орієнтує постанова Верховної Ради України, що прийнята за підсумками парламентських слухань щодо 12- річної загальної середньої освіти.
    Тобто ми маємо домогтися, щоб у поточному році кожне збільшення рівня мінімальної заробітної плати в країні забезпечувало позитивну динаміку зростання всіх розрядів ЄТС.
    На 2011 і наступні роки необхідно спрямувати зусилля всієї нашої громадськості і депутатського корпусу на передбачення в Державному бюджеті ресурсів для забезпечення гарантованого відповідними законами рівня видатків на освіту, поширення на всіх педагогічних працівників щомісячної 20- відсоткової надбавки.
    З урахуванням усієї складності економічної ситуації в державі галузева Профспілка все-таки розраховує на незворотність процесів розвитку освітянської галузі, забезпечення законодавчо встановлених гарантій її працівникам, безумовне виконання чинних законодавчих і нормативно-правових актів.
    Дозвольте зупинитись на особливих питаннях сільського вчителя. Нам необхідно однозначно розв’язати проблему із забезпеченням житлово-побутових гарантій держави сільським педагогам. За неузгодженості позицій різних владних структур фактично позбавлено педагогічних працівників тих переваг, якими їм більш як 60 років компенсувалися незручності, пов’язані із проживанням у сільській місцевості. Це був вагомий аргумент при направленні молодих педагогів для роботи в сільську школу.
    Точка зору Міністерства освіти і науки України, яка повністю збігається з позицією нашої Профспілки, ґрунтується на висновках Генпрокуратури та рішенні окружного адмінсуду Києва щодо відсутності в чинному законодавстві будь-яких обмежень з надання сільським педагогам безоплатного житла з опаленням і освітленням.
    Водночас у багатьох регіонах взято на озброєння і до виконання роз’яснення Міністерства праці і соціальної політики України, яке діаметрально відрізняється від висновків Генпрокуратури і суду. Я не виключаю можливості масових звернень освітян з цього приводу до судових органів. Ми вже маємо подібний досвід звернень минулих років, що завершилось прийняттям Закону України про визнання боргів з окремих виплат по ст. 57 освітянського Закону.
    На парламентських слуханнях було ще раз привернуто увагу до того, що більш як 20 тисяч освітян не мають власного житла. Як у такій ситуації бути з ротацією сільських педкадрів? Деякі кроки щодо залучення молодих педагогів в сільську школу зроблено. Разом з тим замороження заробітної плати через перекручений механізм застосування ЄТС практично зрівнює молодого вчителя в рівні оплати праці з некваліфікованими працівниками. Тільки привівши у відповідність із законодавством оплату праці освітян, побудувавши оптимальну пільгову кредитну систему на купівлю і будівництво житла, де заставою має виступати не мізерна зарплата вчителя, а куплене ним житло, ми зможемо ефективно формувати кадровий потенціал галузі, в тому числі і в сільській школі.
    І останнє. Нинішня колегія, всі наші дії у весняно-літній період спрямовані на забезпечення якісної підготовки до початку нового навчального року. Я вважаю, що один з найважливіших моментів у цій роботі — привести 1 вересня до класів добре оздоровлених, фізично зміцнілих школярів. На жаль, останні роки, як і нинішній, дають нам сумну статистику зниження якості оздоровчих послуг, зменшення відпочиваючих дітей в літньо-оздоровчих таборах. Відпочинок значної їх кількості організовано не у стаціонарних заміських закладах, а в таборах з денним перебуванням при школах, які не в змозі забезпечити повноцінне оздоровлення, підміняючи його харчуванням і доглядом за дітьми. В поточному році профспілковими організаціями галузі забезпечена діяльність понад 70 дитячих закладів оздоровлення і відпочинку. Цього недостатньо. Вже сьогодні очевидно, що недоліки оздоровчої кампанії 2010 року значною мірою зумовлені несвоєчасною підготовкою і оприлюдненням державних документів, що регламентують цей процес. По дитячому оздоровленню визначено формально єдиного куратора – Мінмолодьспорт, але ж інвесторами виступають держава, регіональні, районні адміністрації, роботодавці, профспілки, батьки. Хто і як повинен концентрувати ці кошти? Хто їх розпорядник? Хто також несе відповідальність за їх правильне використання? Відповіді немає. Як відомо у багатьох няньок дитина завжди недоглянута.
    Неврегульовані також питання щодо комунальних послуг, тендерних процедур, пільгового оподаткування, які визначають собівартість дитячої путівки. В проекті Податкового Кодексу про це, а ні слова. Як приклад: частка батьківської оплати у високій вартості путівки становить більше 50 відсотків. А це означає, — і життя це підтверджує — що при мізерній зарплаті вчительська сім»я не має можливості оздоровити дітей.
    Подоланню названих недоліків в дитячому оздоровленні сприяло б врегулювання зазначених вище питань, через прийняття і введення в дію щорічних нормативних документів не пізніше березня кожного поточного року, збереження основної заробітної плати для осіб, що сезонно працюють у дитячих таборах. Потребує також подальшої наукової розробки та вдосконалення зміст виховного процесу в цих закладах.
    Очевидно, що вироблення та дотримання єдиної державної політики стосовно дитячого оздоровлення і відпочинку сприятиме, в цій частині, якісній підготовці до нового навчального року.
    Я прошу, щоб наші пропозиції знайшли своє відображення у постанові колегії.

    Дякую за увагу.
0
20 серпня 2010
4 559

Схожі публікації


Догори