Дослідження ЮНЕСКО: яким є український учитель та які виклики стоять перед професією
ЮНЕСКО представило дослідження «Становлення нового українського вчителя», присвячене професійному шляху педагогів – від вибору професії та педагогічної підготовки до професійного розвитку, кар’єрного зростання й освітнього лідерства.
Дослідження охоплює результати опитування педагогів, керівників закладів освіти та здобувачів педагогічної освіти й дає змогу побачити ключові чинники, які впливають на привабливість та розвиток учительської професії в Україні.
Більшість учителів прийшли в професію через покликання
Одним із важливих результатів дослідження є високий рівень внутрішньої мотивації педагогів.
61,2% опитаних учителів зазначили, що обрали професію через покликання до роботи з дітьми. Водночас майже 69% учителів повідомили, що задоволені своїм вибором професії.
Таким чином, попри складні умови роботи, значна частина педагогів зберігає позитивне ставлення до своєї професійної діяльності.
Заробітна плата – один із ключових чинників ставлення до професії
Окрему увагу в дослідженні приділено матеріальним умовам праці педагогів.
73,2% учителів назвали низьку заробітну плату серед причин розчарування у професії. Дослідники розглядають оплату праці як один із важливих чинників, що впливають на мотивацію та професійне самопочуття педагогів.
Водночас 25,5% опитаних учителів повідомили, що займаються репетиторством. У дослідженні репетиторство розглядається, зокрема, як одна з адаптаційних стратегій педагогів до економічних умов. При цьому додаткове навантаження може створювати для вчителів додатковий професійний тиск.
Педагогічна підготовка потребує подальшого розвитку
Дослідження також звертає увагу на питання професійної підготовки педагогів.
21,8% учителів працюють без присвоєної кваліфікації «вчитель». Водночас 51% директорів закладів загальної середньої освіти вважають відсутність педагогічної підготовки ризиком неякісного викладання.
Серед важливих напрямів подальшого розвитку педагогічної освіти дослідження розглядає наближення підготовки майбутніх учителів до реальних потреб сучасної школи, зокрема розвиток компетентнісного навчання, педагогіки партнерства, формувального оцінювання та інклюзивного підходу.
Професійний розвиток має передбачати більше можливостей
Ще один напрям дослідження – професійне та кар’єрне зростання педагогів.
47,2% учителів пов’язують кар’єрне зростання насамперед із підвищенням кваліфікаційної категорії. Водночас результати дослідження вказують на потребу в розвитку різноманітніших професійних траєкторій та можливостей для професійного зростання.
Окрему увагу приділено й майбутнім педагогам. 18,8% студентів педагогічних спеціальностей зазначили, що планують змінити сферу діяльності. Це є одним із показників, які дослідження враховує під час оцінювання привабливості педагогічної професії та перспектив її кадрового забезпечення.
Довідково
Дослідження «Становлення нового українського вчителя» ініційовано ЮНЕСКО на запит Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України в межах програми, що фінансується Global Partnership for Education (GPE).
У дослідженні взяли участь понад 6700 респондентів.
Дослідження комплексно аналізує кар’єрний шлях учителя – від вибору професії до професійного розвитку, визначає ключові етапи, виклики й можливості, оцінює відповідність педагогічної освіти потребам учителів на різних етапах кар’єри та містить пропозиції щодо узгодження підготовки педагогів із кар’єрними траєкторіями.
Окрему увагу приділено управлінському виміру, зокрема кар’єрній рамці та професійному розвитку директорів закладів освіти.




Система оплати праці педагогів потребує комплексного оновлення