Здорове покоління – сильна армія і держава

Настав час, в державі заговорили про сильну армію. Щоб це не залишалося на рівні декларацій, чергових намірів чи прикриття неблаговидних справ, мусить бути задіяна комплексна програма дій, яка починається зі школи, з виховання здорового молодого покоління.

Коли ж закриваються, не фінансуються відомчі дитячі юнацько-спортивні школи і нашу Миколаївську ДЮСШ Міністерства молоді і спорту, яка, на рівні місцевому і регіональному, є під опікою і фінансуванням відділу освіти, мають намір зробити платною для батьків, це означає на ділі занепад дитячого спорту, великий мінус здоровому способу життя молоді і плюс дитячій бездоглядності на вулиці. Коли в таких економічно слабких містечках, райцентрах, як Миколаїв, люди просто виживають, зростає безробіття, рівень життя знижується, то через неплатоспроможність батьків діти з бідних сімей, а саме їх у першу чергу покликана забрати з вулиці державна спортивна школа, опиняться поза заняттями спортом, поза увагою вихователів і на узбіччі суспільства, яке тратитиме ще більші гроші на боротьбу зі злочинністю.

Свідомого захисника Вітчизни, патріота виховують з юних літ, турбуючись про його здоров’я, яке залежить від їжі, здорового способу життя, а це, найперше, – заняття спортом. Тож навіть матеріально вигідно державі дбати про якість уроків фізкультури, з дитячого садка і з першого класу.

У цьому сенсі важливо, щоб уроки фізичної культури в початкових класах були такі ж обов’язкові, як математики. Говоримо: здоров’я дитини поза конкуренцією, та коли йдеться про фізкультуру, то її спокійно замінюють уроком читання. Приводом до цього є й те, що вчителі початкових класів більше зорієнтовані професійно на якість знань учня, ніж на пріоритет його здоров’я.

На мою думку, варто було б поступово з першого класу доводити до того, щоб уроки фізкультури вів спеціаліст, а не вчитель загальноосвітніх предметів.

Бажано, для користі справи, – без матеріального їх ущемлення. Тим паче, що багато тренерів-викладачів і викладачів-тренерів мають заняття в загальноосвітніх школах. Це позитивно в тому плані, що викладачі, які закінчили інститут чи, як тепер – університет фізкультури, крім педагогічних знань, мають відповідні знання з медицини, валеології, тощо. Сказавши «А», маємо за вимогою часу сказати «Б», прирівнявши тренерів-викладачів до прав учителя з відповідними соціальними гарантіями.

За вимогою життя і часу ми вже належимо до Профспілки працівників освіти і науки України тільки в державі цю приналежність намагаються в соціальному плані зводити на манівці. Дивно виглядає, що, ми викладачі, тренери дитячих спортивних шкіл, маємо виплату за сумлінну працю, але не маємо за престижність. Виховувати здорове покоління – основу армії і держави хіба не престижно?

У свій час я вчився в Миколаївській загальноосвітній школі у спеціалізованому спортивному класі. Це допомогло у виборі професії і здорового способу життя, який культивую в сім’ї і в своїх вихованців.

У минулі роки нам спробували урізати відпустки з 42 днів до 24. Тоді ми справді відчули силу та важливість нашої освітянської професійної спілки. Я, як голова профкому Миколаївської ДЮСШ, звернувся за порадою і допомогою до голови районної організації Степанії Киприянівни Дубик. Отримали відповідну консультацію та підтримку обласної галузевої профспілки, написали листа у міністерства і отримали відповідь : нам таки належиться 42 дні. Адміністрації школи ( що й внесли в наш колективний договір з роботодавцем) - 24 дні плюс сім. До слова скажу, якби не наша потужна галузева профспілка, то всі інші колеги таки обходилися б 24 днями відпустки. Це був такий пробний камінець у наш город – рішення приймалося виконавчою владою, як тепер не раз трапляється, підкилимно.

Відповідь з міністерства наш директор зачитав на обласній нараді, тож всі колеги скористалися нашою правовою інформацією.

Миколаївська ДЮСШ виховує 438 дітей району в секціях футболу, легкої атлетики, волейболу, плавання, настільного тенісу. Працюють філії в сільських школах. Маємо майстрів спорту, наші вихованці брали участь у міжнародних змаганнях, чемпіонатах світу юніорів з легкої атлетики, футболу. До слова, якби в цьому виді спорту не переважала бізнесова складова, то мали б свої футбольні таланти. Якщо думати по-державницьки, це вигідно і престижно для України…

Наші випускники Іван Федина, Олег Стефанишин виступали за збірну України на чемпіонаті світу з футболу, який відбувався в ПАР, де зайняли престижне 5-е місце. Команда Миколаївської ДЮСШ з настільного тенісу бере участь в 1-ій лізі юніорського чемпіонату України.

У громадській професійній організації, для прикладу в тому ж Миколаївському районі, ми разом – школа, позашкільні заклади освіти. Робимо одну спільну справу в навчанні і вихованні дітей. Навіть у «посадовій ієрархії» нашої громадської організації я, інструктор-методист ДЮСШ, обраний заступником голови районної організації профспілки працівників освіти і науки.

Сподіваємося, наша профспілка на рівні обласному і Всеукраїнському ставитиме послідовно і настирливо питання про те, щоб викладачі позашкільних освітянських установ мали всі пільги і соціальні права, які має вчитель загальноосвітньої школи.

Олег Гнатів,
заступник голови Миколаївської районної організації Профспілки, Львівська область