Cорок святих мучеників – сьогодні проводжають зиму й печуть печиво у формі пташок
22 березня православні християни вшановують пам’ять Сорока святих мучеників.
Легенда розповідає, що Сорок святих мучеників севастійських – це була найкраща дружина у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким язичником, гонителем християнської віри та тих, хто намагався її проповідувати. А ці сорок дружинників вірними Ісусу Христу, відмовлялися і від почестей, і від багатства, але не погоджувалися приносити жертву язичницьким богам.
Цього дня добрі господині цього дня печуть сорок булок із медом у формі пташок. Традиція велить роздати їх дітям, щоб у господарстві свійська птиця здорова була. Дівчата теж мають показати хист до господарських справ: зварити сорок вареників і пригостити хлопців.
За народними уявленнями, попереду ще можуть бути сорок морозів. Але із вирію прилітають рівно сорок жайворонків, віщуючи остаточний прихід весни. Українці вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід. Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить собі з них гніздо.
У цей день, а також на Явдохи й на теплого Олексу люди закликали весну. Батьки робили дітям дерев'яні іграшки-ластівки, які діти носили з хати до хати, прославляючи й закликаючи весну.
Господині ж виходили зі шматком нового полотна в поле, ставали обличчям до сходу та пропонували весні цю «обнову». Потім традиція вимагала розстелити це полотно на землі, покласти зверху святковий хліб і так усе залишити, піти додому. Вважалося, що ці магічні дії забезпечують добрий урожай льону й конопель.
Якщо було тепло, цього дня сіяли горох, вірячи, що на кожній стеблині виросте по сорок стручків, а в кожному з них – по сорок горошин.
На Сорок святих примічали:
• «На Сорок святих погода – на гречку буде врода»;
• «Як буде мороз, то уже далі сорок днів не буде».
Легенда розповідає, що Сорок святих мучеників севастійських – це була найкраща дружина у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким язичником, гонителем християнської віри та тих, хто намагався її проповідувати. А ці сорок дружинників вірними Ісусу Христу, відмовлялися і від почестей, і від багатства, але не погоджувалися приносити жертву язичницьким богам.
Цього дня добрі господині цього дня печуть сорок булок із медом у формі пташок. Традиція велить роздати їх дітям, щоб у господарстві свійська птиця здорова була. Дівчата теж мають показати хист до господарських справ: зварити сорок вареників і пригостити хлопців.
За народними уявленнями, попереду ще можуть бути сорок морозів. Але із вирію прилітають рівно сорок жайворонків, віщуючи остаточний прихід весни. Українці вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід. Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить собі з них гніздо.
У цей день, а також на Явдохи й на теплого Олексу люди закликали весну. Батьки робили дітям дерев'яні іграшки-ластівки, які діти носили з хати до хати, прославляючи й закликаючи весну.
Господині ж виходили зі шматком нового полотна в поле, ставали обличчям до сходу та пропонували весні цю «обнову». Потім традиція вимагала розстелити це полотно на землі, покласти зверху святковий хліб і так усе залишити, піти додому. Вважалося, що ці магічні дії забезпечують добрий урожай льону й конопель.
Якщо було тепло, цього дня сіяли горох, вірячи, що на кожній стеблині виросте по сорок стручків, а в кожному з них – по сорок горошин.
На Сорок святих примічали:
• «На Сорок святих погода – на гречку буде врода»;
• «Як буде мороз, то уже далі сорок днів не буде».
Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України