Війна суттєво змінила український ринок праці та його потреби

За інформацією Міжнародної організації праці, дефіцит робочої сили в Україні становить приблизно 18 мільйонів осіб. Найгостріше він відчувається у секторах із традиційно «чоловічими» професіями – сфері безпеки, зокрема гуманітарному розмінуванні, логістиці, енергетиці та промисловості.

Водночас жінки залишаються однією з найбільш представлених груп на ринку праці. 80% зареєстрованих безробітних – жінки (Державна служба зайнятості, 2025). 

Втрата основного годувальника, зростання подвійного навантаження (поєднання роботи й домашньої праці), а також наявність гендерної дискримінації у професійному середовищі посилюють їхню економічну вразливість.

За даними дослідження Ukraine Livelihoods Needs and Labor Market Assessment (2025), 51% українців й українок повідомили про труднощі з доступом до базових товарів. Найчастіше йшлося про нестачу ліків, одягу та взуття, а також питної води. Водночас жінки значно частіше за чоловіків повідомляли про проблеми з доступом до одягу й взуття, засобів гігієни, товарів для дітей та менструальної гігієни

У результаті формується парадокс з погляду класичної моделі попиту й пропозиції. Жінки потребують роботи та можуть її виконувати – адже не існує «чоловічих» і «жіночих» професій, – тоді як роботодавці та економіка водночас відчувають гостру нестачу кваліфікованої робочої сили.

Саме тому рівний доступ до ринку праці та відсутність гендерної дискримінації сьогодні – це не лише соціальне питання. Це практичний інструмент підтримки економіки та один із шляхів скорочення кадрового дефіциту в Україні.

За матеріалами – UN Women Ukraine