Щодо збереження робочого місця за працівниками в районах АТО

Щодо збереження робочого місця за працівниками в районах АТОУ зв’язку із численними зверненнями членів Профспілки з питань регулювання трудових відносин в установах та закладах освіти, що розташовані в зоні проведення антитерористичної операції (далі – АТО) роз’яснюємо наступне.

Працівники, які не виходять на роботу у зв’язку з переміщенням із районів проведення АТО, або ті, які залишаються в тих районах і не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя та здоров’я, не можуть бути звільнені за п. 4 ст. 40 КЗпП (за «прогул»).

Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я таких працівників і членів їх сімей і вважається як відсутність на робочому місці з поважних причин. У таких випадках за працівником має бути збережено робоче місце та посада.

У таких випадках профспілкові організації можуть ініціювати перед керівниками установ та закладів освіти питання про оголошення простою відповідно до статті 34 КЗпП. Згідно з цією статтею простоєм вважається призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Події, що відбуваються в районах АТО, є невідворотними (непереборними), пов’язані з веденням бойових дій, не залежать від волі працівників і зумовлюють призупинення роботи в установах та закладах заради збереження їх життя та здоров’я працівників.

При цьому, оплата простою здійснюється у порядку і розмірах, визначених умовами колективних договорів, угод, але не нижче, ніж це передбачено частиною третьою статті 113 КЗпП України – середньої заробітної плати.

Пунктом 8.3.3. Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки передбачено оплата простою працівникам установ та закладів освіти, у тому числі непедагогічним, в розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу). Положення Галузевої угоди діють безпосередньо та поширюються на працівників закладів освіти, які перебувають у сфері дії сторін Угоди, і є обов’язковими для включення до колективних договорів, угод нижчого рівня (п. 1.4. Угоди).

Стаття 113 КЗпП України не передбачає обов’язку працівника попереджати роботодавця про початок простою, якщо він оголошується на всьому підприємстві (установі, закладі, структурному підрозділі). У такому випадку роботодавець зобов’язаний вжити заходів щодо видання відповідного наказу та ознайомлення з ним усіх працівників.

Виходячи з цього, працівники установ та закладів освіти мають право відповідно до ч. 3 ст. 113 КЗпП та п. 8.3.3. Галузевої угоди на збереження середньої заробітної плати за час простою, що оголошений роботодавцем в районах АТО.

У разі неприйняття роботодавцем офіційного рішення про оголошення простою і відповідну його оплату, виборний профспілковий орган невідкладно вносить йому письмове подання про необхідність прийняття такого рішення.

У випадках спроб роботодавцем відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати з метою забезпечення ефективного захисту членів профспілок рекомендуємо виборним профспілковим органам оперативно на них реагувати та у повній мірі використовувати повноваження щодо громадського контролю за дотриманням роботодавцями законодавства про працю, у порядку, передбаченому законодавством про працю та профспілки.

Юридичний відділ ЦК Профспілки

Схожі публікації


Догори