В Україні відзначають День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війніУкраїнці активніше захищають свої права: результати опитування
У Міжнародний день прав людини – 10 грудня – були представлені результати третьої хвилі загальнонаціонального дослідження «Що українці знають та думають про права людини: оцінка змін (2016-2020)», що показує динаміку поглядів українців на права людини з 2016 року.
Соціологічне опитування у 2020 році проводив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром про права людини ZMINA за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
ПРООН разом із партнерами вже втретє проводить масштабне дослідження щодо прав людини в Україні, але вперше в умовах глобальної кризи, викликаної пандемією. Це безумовно вплинуло на результати опитування, адже дослідження виявило низку змін.
Так, серед позитивних тенденцій – готовність відстоювати свої права й толерантніше ставлення одне до одного.
Цінності
Ключовими цінностями для прав людини українці називають передовсім свободу (84% – як основна цінність), справедливість (73%) та безпеку (64%). До п’ятірки найважливіших цінностей також входять гідність (60%) та відповідальність – 57%.
Далі йдуть рівність – майже 57% та вільний розвиток особистості – 53%. Рідше основними цінностями називають законослухняність (48%), порядок (48%) та матеріальну забезпеченість (47%). Найменш важливими для респондентів виявились цінності моралі (43%), патріотизму (38%) та толерантності (31%).
Від 2016 року радикальних змін у сприйнятті респондентами цінностей, на яких базуються права людини, не трапилось.
Найважливіші права
Право на життя стабільно залишається найважливішим правом для українців впродовж трьох опитувань поспіль. Воно є ключовим для 4/5 опитаних (80% населення).
Перелік топ-прав для респондентів, окрім найбільш згадуваного права на життя, умовно можна розділити на дві категорії: соціальні права та забезпечення недоторканості та справедливості. Так, право на соціальне забезпечення (59%), право на працю (53%), право на освіту (52%), право на житло (51%) та право на достатній життєвий рівень (44%) можна віднести до соціальних потреб індивідів.
До іншої категорії прав можна віднести право на свободу та особисту недоторканість (55%), право на справедливий суд (54%), право самому розпоряджатися власною долею (45%), свобода думки, совісті та релігії (42%).
Оцінка дотримання прав людиниПонад чверть респондентів (26%) вважають, що ситуація в Україні щодо забезпечення прав людини і основоположних свобод за минулий рік змінилась на гірше. Ще 36% вважають, що практично нічого не змінилось. Лише кожен двадцятий стверджує, що ситуація змінилась на краще. Ще 16% не визначились з відповіддю.Причому найнижче оцінені соціально-економічні та екологічні права.
Захист власних прав Більше третини опитаних українців заявили, шо ніколи не стикались з порушенням своїх прав. Ще 16% не змогли однозначно відповісти на це запитання. Постійно стикаються з порушенням своїх прав 9%, а 20% стверджують, що таке іноді трапляється. Приблизно така ж частка (19%) вказали, що таке бувало раз чи два.
Найбільш ефективним способом захисту прав людини українці вважають звернення до засобів масової інформації (23%). Звернення до суду – на другому місці (21%). На третьому місці – звернення до Європейського суду з прав людини (20%). Однак, тривожно те, що 22% вважають, що в Україні взагалі немає способів захистити свої права.
Лише 20% опитаних успішно захищали свої права. Приблизно рівні частки респондентів (по 40%) ніколи не намагалися захистити свої права, або пробували їх захистити, але ці спроби були марними. Попри це, такі показники є значно кращими, ніж під час попередніх досліджень. Частка респондентів, які пробували захищати свої права, зросла з 42% у 2016 році до 60% у 2020. І попри те, що основна частина респондентів не змогли захистити свої права у більшості випадків, збільшилась кількість тих, які успішно вирішили ці питання (з 14,5% у 2016 році до 19,3% у 2020-му).
Серед тих способів, якими респонденти пробували захищати свої права, були наступні (ТОП-5, до яких вдавалися найчастіше): звернення до суду (16%); звернення до родичів, пошук потрібних знайомств (15%); звернення до місцевих органів влади (14%), звернення до поліції (12%); звернення до адвоката, до системи безоплатної правової допомоги (11%).
Майже 60% опитаних вважають самосуд неприпустимим у будь-якому випадку. При цьому, з 2016 року суттєво зменшилась частка респондентів, які готові виправдовувати самосуд за певних обставин чи безумовно. Так, у 2016 році про неприпустимість самосуду заявляли 50% опитаних, то згідно з даними 2020 року, їх стало на 9% більше – 59%.
Дискримінація і толерантність61% українців вважають дискримінацію проблемою, яка існує в суспільстві. Ще п’ята частина респондентів вважає, що це взагалі не проблема і приблизно стільки ж не змогли відповісти на це запитання. При цьому кількість людей, які вважають дискримінацію дуже серйозною проблемою, за чотири роки зросла з 14% до 18%.
Найбільше дискримінацію як дуже серйозну проблему визначають респонденти в Києві, а найменше – в сільській місцевості.
Вік (40%) та інвалідність (38%) опитані називають основними ознаками, за якими відбувається дискримінація в Україні. Також серед основних ознак згадують сексуальну орієнтацію (26%), стан здоров’я (26%) та майновий стан – 24%. Також значна частина респондентів вказала на те, що людей в Україні дискримінують за критерієм статі (23%) та етнічного походження (21%).
Третина респондентів особисто стикались з проявами дискримінації. Ще 14% не змогли відповісти на це запитання. Водночас більше половини (54%) заявили, що ніколи не потерпали від цієї проблеми.
Збройний конфлікт
Найбільша частка опитаних (26%) не підтримують жодних варіантів амністії за злочини під час конфлікту на сході України. Ще 19% опитаних підтримують амністію всіх учасників конфлікту за весь час, але тільки не за тяжкі злочини (навмисні вбивства, катування, грабежі та вчинення міжнародних злочинів). Однак для 30% опитаних було важко відповісти на це запитання.
Абсолютна більшість українців вважають, що застосування тортур (катувань) до ворогів під час збройного конфлікту не може бути виправданим. Легальна мотивація заборони (цього не дозволяє закон) спостерігається у 39% респондентів. Гуманістична мотивація спостерігається у співмірної частки – 36%. Водночас, 9% респондентів вважають, що мета виправдовує засоби – тому тортури можуть бути виправданими, якщо потрібно добитись необхідних відомостей. Ще майже 7% вважають, що це адекватна відповідь на такі ж дії ворога. Також більше 15% не змогли відповісти на це запитання.
Джерела інформації про права людини
Найпопулярніший спосіб дізнатись інформацію про права людини – з телевізійних програм (55%). Другий за популярністю – інтернет (38%). Ще 35% респондентів дізнаються про права людини від друзів, родичів, колег. При цьому частка людей, які дізнаються про свої права з телебачення, з 2016 року суттєво зменшилися (з 75% до 54%), а таке джерело як інтернет, навпаки, зросло – з 30% до 38%.
Довідково
Загальнонаціональне опитування, присвячене темі прав людини в Україні, проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва протягом 6-19 жовтня 2020 р.
Загалом було опитано 2002 респонденти методом «віч-на-віч» за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (за винятком непідконтрольних Уряду України територій).
Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,2%.
