Питання і відповіді по оплаті праці

Запитання.
Викладач вищого навчального закладу I- II  рівнів акредитації певний час до зайняття цієї посади проходив службу в органах внутрішніх справ. Чи зараховується час служби в органах внутрішніх справ до педагогічного стажу для виплати надбавки за вислугу років?
 
Відповідь.
     Порядок виплати надбавки за вислугу років педагогічним і науково-педагогічним працівникам затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 “Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України “Про освіту ”, частини першої статті 25 Закону України “Про загальну середню освіту ”, частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України “Про позашкільну освіту ”.
     Згідно із Порядком до стажу педагогічної роботи зараховується час роботи на посадах передбачених у переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», до якого, зокрема, включена посада викладача навчального закладу I- II  рівнів акредитації, а також інша робота, служба тощо.
     Разом з тим, порядком не охоплено низки видів діяльності, яку згідно із нормами окремих законів України гарантовано до врахування до стажу роботи, в тому числі за спеціальністю.
     Так, відповідно до статті 13 Закону України “Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України ” від 26.03.1992 р. № 2235 держава забезпечує соціальні і правові гарантії військовослужбовцям внутрішніх військ і членам їх сімей відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ”.
     Згідно із статтею 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ” від 20.12.1991 № 2011 час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
     Тому час перебування на службі в органах внутрішніх справ має зараховуватися педагогічним та науково-педагогічним працівникам до педагогічного стажу для виплати надбавки за вислугу років відповідно до гарантій, передбачених зазначеними законами.
 
Чи підвищуються ставки заробітної плати викладачам вищих навчальних закладів I-II  рівнів акредитації, зокрема педагогічних училищ, за звання «Старший викладач»?
 
Відповідь.
     Оплата праці педагогічних працівників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, у тому числі і педагогічних училищ, провадиться відповідно до  Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 № 102 незалежно від їх підпорядкованості та статусу.
     Через особливості в організації навчального процесу в педагогічних училищах порівняно з іншими вищими навчальними закладами I-II рівнів акредитації умови оплати праці педагогічних працівників педагогічних училищ мають відмінності від оплати праці викладачів вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації, що здійснюють підготовку за іншими напрямами та спеціальностями.
     Ці відмінності  передбачені зокрема  в  підпункті «а» пункту 64 та пункті  68 вищеназваної Інструкції і полягають у тому, що ставки заробітної плати викладачам педучилищ встановлюються за 3 години педагогічної роботи на день (18 годин - на тиждень), а місячна заробітна плата визначається, виходячи з тижневого навантаження.
     Викладачам інших вищих навчальних закладів I-II  рівнів акредитації ставка заробітної плати виплачується виходячи з річного навантаження 720 годин.
     Тож, обмеження щодо підвищення ставок заробітної плати педагогічним працівникам за звання «Старший викладач», зазначене до підпункту «д» пункту 24, не стосується викладачів педагогічних училищ.
      Викладачам педучилищ, яким за результатами атестації присвоєне звання «Старший викладач», ставка заробітної плати, встановлена залежно від категорії, присвоєної за наслідками атестації, підвищується на 10 відсотків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 № 643 „Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки” та наказу Міністерства освіти і науки України від 11.06.2007 № 471 «Про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти».
      Згідно з діючим на цей час Положенням про старшого викладача, затвердженого наказом Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР від 10.11.84 № 732, на відміну від педагогічного звання «Старший викладач» в штати технікумів, коледжів та інших вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, де запроваджено лекційний метод навчання, вводиться посада старшого викладача.
    Чисельність старших викладачів не може перевищувати 5 відсотків викладацького складу навчального закладу.
     Ставки заробітної плати працівників, які посідають посади старших викладачів, підвищуються з 1 січня 2008 року на 5 відсотків.
 
Запитання.
В яких розмірах встановлюються посадові оклади методистів та завідуючих лабораторіями закладів післядипломної педагогічної освіти?
 Чи підвищується на 15 відсотків посадовий оклад завідувача лабораторією обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, якщо він ще виконує обов’язки методиста цього кабінету ?
 
Відповідь.
     Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.07 р. N 643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» передбачено підвищення посадових окладів методистам інститутів (центрів) підвищення кваліфікації, перепідготовки, удосконалення учителів, центральних, обласних навчально-методичних (методичних) кабінетів (центрів)  у розмірі 15 відсотків від ставки заробітної плати викладача вищої категорії.
     Ці зміни в умовах оплати праці відображено в наказі Міністерства освіти і науки України від 11.06.07 р. N 471 «Про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти». Зокрема приміткою 1 до п.13 Інструкції про порядок оплати праці працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, встановлено, що посадові оклади методистів закладів післядипломної освіти підвищуються на 15 відсотків ставки заробітної плати викладача вищої категорії.
     Згідно із додатком 6 до наказу  Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 посадові оклади методистам навчальних закладів післядипломної освіти встановлюються залежно від присвоєної за наслідками атестації кваліфікаційної категорії, а саме: без категорії – на рівні 9 тарифного розряду, другої категорії – 10 тарифного розряду, першої категорії – 11 тарифного розряду, вищої категорії – 12 тарифного розряду.
    Однак підвищення посадових окладів завідувачів лабораторіями закладів післядипломної освіти зазначеною вище постановою Уряду № 643 не передбачено. Згідно з додатком 10 до наказу Міносвіти № 557 їх розміри встановлюються на рівні 11-12 тарифних розрядів.
     Стосовно підвищеної оплати праці завідувача лабораторією у випадку, коли цей працівник виконує ще роботу за посадою методиста на умовах сумісництва, тобто за межами основного робочого часу, то заробітна плата за цю роботу визначається, виходячи із посадового окладу методиста, підвищеного на 15 відсотків. Зважаючи на обмеження обсягу роботи за сумісництвом, а саме не більше половини робочого часу впродовж місяця, заробіток за виконання роботи за посадою методиста не повинен перевищувати повного посадового окладу завідувача лабораторією.
      Стосовно доплати за роботу на умовах суміщення, тобто за виконання водночас з основною роботою роботи за посадою методиста, то вона завідувачу лабораторією провадитись не може, оскільки абзацом «а» підпункту 3 пункту 4 наказу Міносвіти № 557 заборонено її встановлювати керівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, їх заступникам.
      В той же час завідувачу лабораторією, який виконує обсяг роботи за посадою методиста, зокрема і впродовж основного робочого часу, може виплачуватись винагорода у вигляді надбавки за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), за складність, напруженість у роботі. Її розмір не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу без урахування підвищення.
 
Запитання.
Старший викладач вищого навчального закладу II рівня акредитації, який викладає українську мову і літературу, має вищу категорію, річне навчальне навантаження 846 годин, є класним керівником, завідує навчальним кабінетом, стаж педагогічної роботи 18 років.  У зв’язку з хворобою  був відсутній на роботі впродовж жовтня по 6 листопада 2007 року.
Як у такому випадку провадиться оплата праці ? Чи виплачується надбавка за перевірку письмових робіт та за вислугу років?
 
Відповідь.
     Оплата праці педагогічних працівників вищих навчальних закладів I-II  рівнів акредитації провадиться на підставі Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року N 102, наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 р. N 557, Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р. № 78.
     Згідно з додатком 6 до наказу Міністерства освіти і науки України № 557 ставка заробітної плати викладача вищого навчального закладу II рівня акредитації, який має вищу категорію, встановлюється на рівні 12 тарифного розряду.
     Відповідно до примітки 2 п. 8 Інструкції N 102 ставки заробітної плати старших викладачів вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації встановлюються на 5 відсотків вище ставок викладачів вищої категорії.
     Середня місячна заробітна плата викладачам вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації визначається шляхом множення годинної ставки на встановлений йому обсяг річного навантаження і ділення цього добутку на 10 навчальних місяців. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячної ставки заробітної плати викладача на середньомісячну норму навчального навантаження (72 години). Встановлена середньомісячна заробітна плата виплачується такому працівнику за роботу протягом навчального року, включаючи період канікул, що не збігається з відпусткою (п.78 Інструкції).
     При підвищенні ставок заробітної плати середньомісячна заробітна плата визначається шляхом множення нової годинної ставки на обсяг річного навантаження, встановленого на початку навчального року при тарифікації, і ділення цього добутку на 10 навчальних місяців.
     Додаткова оплата за класне керівництво старшим викладачам вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації визначається відповідно до п. 36 Інструкції № 102, згідно з яким її розмір складає 20 відсотків ставки заробітної плати.
     Додаткова оплата за перевірку письмових робіт з української мови та літератури здійснюється в розмірі 20 відсотків ставки заробітної плати. При цьому слід мати на увазі, що розмір доплати визначається з урахування встановленого навчального навантаження ( п. 36 Інструкції № 102
     Оплата за завідування навчальним кабінетом  здійснюється у розмірі 10 - 15 відсотків ставки заробітної плати незалежно від обсягу навантаження. Конкретний розмір доплати установлюється керівником навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом ( п. 42 Інструкції).  
     Надбавка за вислугу років педагогічним працівникам встановлюється відповідно до Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам № 78 у відсотках від ставки заробітної плати залежно від стажу педагогічної роботи, а саме: понад 3 роки - 10 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків.
     Пунктом 8 Порядку також установлено, що у разі, коли педагогічні працівники виконують роботу обсягом менше або більше норми, передбаченої ставкою заробітної плати, розмір надбавки за вислугу років зменшується або збільшується пропорційно навантаженню (обсягу роботи).
     Тепер розберемося в ситуації, пов’язаній з хворобою працівника.
     Відповідно до п.79 Інструкції № 102 у випадках, коли викладачі з незалежних від них причин, в тому числі через тимчасову непрацездатність, звільняються від навчальних занять, встановлений обсяг їхнього річного навантаження зменшується на 1/10 частину за кожний повний місяць відсутності на роботі, а за неповний місяць - виходячи з відповідної кількості робочих днів.
     Тому встановлений цьому працівникові обсяг річного навчального навантаження має бути зменшений на 100 годин, а саме:
      а) за повний місяць відсутності впродовж жовтня обсяг навчального навантаження зменшується на 1/10, тобто на 84,6 години ( 846 : 10), незалежно від кількості навчальних годин (занять), які припадають на цей період за розкладом,  та
      б) за 4 робочих дні листопада на  15,4 години, з розрахунку:
84,6 год  х  4 : 22 робочих дні у листопаді.
     Таким чином відкоригований обсяг навчального навантаження цього викладача на навчальний рік становить 746 годин:
846 год.  –  100 год.
     Але встановлена на початку навчального року середня місячна заробітна плата в такому випадку не зменшується. Години ж викладацької роботи, виконані до кінця навчального року понад відкоригований обсяг річного навантаження, оплачуються додатково за годинними ставками після виконання цього відкоригованого навчального навантаження.
     Оплата за ці години провадиться щомісячно або в кінці навчального року ( п. 80 ).
     Наприклад: Якщо викладач по квітень місяць 2008 року повністю виконав навантаження в обсязі 746 годин, а до кінця навчального року впродовж травня – червня проведе ще 90 годин навчальних занять, то ці години можуть бути оплачені як у червні  у повному обсязі, так і окремо в травні  та червні за фактично вичитану їх кількість з погодинного розрахунку.
     Крім того, за фактично проведену понад відкориговане навчальне навантаження кількість годин (у нашому випадку це 90 годин) має також здійснюватись додаткова оплата за перевірку письмових робіт з мови та літератури ( п. 39 Інструкції № 102).
      Відповідно до цього пункту додаткова оплата за перевірку письмових робіт викладачам провадиться з урахуванням встановленої норми навчального навантаження, а у випадках, коли викладач має навантаження з предметів, з яких встановлена додаткова оплата за перевірку письмових робіт більше чи менше 72 години на місяць, доплата відповідно збільшується чи зменшується.
      Виходячи із кількості годин проведеного навчального навантаження понад відкоригований обсяг, викладачеві має бути виплачено також надбавку за вислугу років, адже, як зазначалося вище, п. 8 Порядку № 78 установлено, що розмір надбавки за вислугу років зменшується або збільшується пропорційно виконаному навантаженню (обсягу роботи).
 
Запитання.
Чи підвищується відповідно до постанови КМУ від 20.04.2007 р. № 643 посадовий оклад заступнику директора вищого навчального закладу I-II  рівнів акредитації за педагогічне звання «викладач-методист», якщо він не має годин педагогічного навантаження ?
 
Відповідь.
      Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 р. № 643 „Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки” передбачено підвищення посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних працівників за педагогічні звання, присвоєні за наслідками атестації, в тому числі за звання «викладач-методист» на 15 відсотків.
     На її виконання Міністерством освіти і науки України наказом від 11.06.2007 р. № 471, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.06.2007 р. за № 675/13942, внесено зміни до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102. Його норми набули чинності з 1 травня 2007 року.
     Відповідно до постанови Уряду № 643 та наказу Міносвіти № 471 суми підвищень з 1 травня 2007 року обчислювалися в розмірі 50 відсотків від затверджених. Їх виплата в повному обсязі запроваджена з 1 січня 2008 року.
     Згідно із п.24 Інструкції № 102, підвищення ставок заробітної плати за звання, присвоєні за наслідками атестації, здійснюється лише за період роботи на посадах, на яких були присвоєні відповідні звання. У випадках переходу працівника з одного закладу до іншого на однакові посади або на посади, які відповідають профілю предмету, дисципліни, що викладається, доплата за звання зберігається до чергової атестації. Особам з числа адміністративно-господарського, учбово-допоміжного персоналу, вихователям та іншим працівникам, які можуть бути залучені до викладацької роботи, підвищення педагогічних ставок за звання, зазначені у цьому пункті, здійснюються на загальних підставах.
     Пунктом 5.6. Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20.08.1993 р. N 310, установлено, що педагогічне звання «викладач-методист» присвоюється педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», відповідають вимогам для присвоєння звання «старший учитель», «старший викладач», а також запроваджують у навчально-виховний процес найбільш ефективні форми і методи роботи, узагальнюють передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у розробленні шкільного компонента змісту освіти, діяльності професійних педагогічних об'єднань, асоціацій, надають практичну допомогу педагогічним працівникам інших навчально-виховних закладів в освоєнні досвіду провідних педагогів і мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами відповідного рівня.
     Тому посадовий оклад заступника директора, який не веде викладацької роботи, не може підвищуватися за педагогічне звання «викладач-методист», яке було присвоєне під час роботи на посаді викладача або в той період, коли цей працівник,  крім своєї основної роботи, ще займався викладацькою роботою.
 
 Запитання.
Чи виплачуються доцентам та професорам вищого навчального закладу III рівня акредитаці доплати за вчене звання та науковий ступінь за роботу на умовах сумісництва на 1,25 ставки ? Якщо так – то в якому розмірі ? 
 
Відповідь.
     Згідно із абзацами «в» та «г»  п.п. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» працівникам, які мають вчене звання професора чи доцента, встановлюється доплата у граничному розмірі відповідно 33 та 25 відсотків, а за науковий ступінь доктора наук чи кандидата наук - у граничному розмірі відповідно 25 та15 відсотків посадового окладу.
     Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням чи науковим ступенем. За наявності у працівників двох учених звань чи наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) вченим званням чи науковим ступенем.
      Відповідність ученого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником навчального закладу.
     Стосовно встановлення цих доплат при виконанні роботи в обсязі, що складає більше чи менше норми на ставку, Міністерством освіти і науки України спільно з ЦК Профспілки працівників освіти і науки України надано роз’яснення обласним органам управління освітою та обласним організаціям Профспілки від 14.02.2006р. № 1/9-102 та № 02-5/68, про те, що розміри цих доплат встановлюються залежно від обсягу виконуваної роботи.
     Згідно із статтями 19 Закону України «Про оплату праці» та 1021 Кодексу законів про працю України працівникам, які працюють за сумісництвом, виплачується заробітна плата за фактично виконану роботу. 
     Будь-яких інших обмежень чи особливостей при оплаті праці науково-педагогічних працівників за наявність у них вчених звань чи наукових ступенів при виконанні роботи за сумісництвом чинним законодавством не встановлено.
     Тому за роботу, виконану науково-педагогічними працівниками на умовах, як внутрішнього, так і зовнішнього сумісництва, оплата, в тому числі й за наявність вченого звання чи наукового ступеня, провадиться на загальних підставах, тобто пропорційно її обсягу.
 
Запитання.
Як встановлюються доплати за наукові ступені та вчені звання науково-педагогічним працівникам ?
 
Відповідь.
     Абзацами «в» та «г»  підпункту 3 пункту 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 р. N 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» передбачено встановлення працівникам доплат за вчені звання професора, доцента, старшого наукового співробітника та науковий ступінь доктора чи кандидата наук.
     При цьому слід зазначити, що умови оплати праці, визначені цим наказом, поширюються на всіх працівників усіх типів навчальних закладів, установ освіти, наукових установ, адже про це стверджує сама назва цього нормативного акта.
     Тому є досить правомірною і логічною норма, передбачена в пункті 4, що зазначені доплати встановлюються тим працівникам, діяльність яких за профілем збігається з наявним ученим званням чи науковим ступенем.
     Тож,  наприклад, коли вчитель, методист, психолог, бібліотекар, викладач технікуму тощо має науковий ступінь, то при вирішенні питання встановлення доплати керівником навчального закладу має розглядатися питання про відповідність цієї роботи і наукового ступеня з відповідної галузі наук.
    Що стосується науково-педагогічних працівників, то згідно з п.3 статті 48 Закону України «Про вищу освіту» саме на ці посади повинні обиратися за конкурсом, як правило, особи, які мають наукові ступені або вчені звання. Аналогічна норма передбачена також у п. 1 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV  рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24.12.2002 р. № 744 «Про затвердження Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації».
Оскільки зазначеними нормативними актами не встановлено вимоги щодо відповідності присудженого наукового ступеня з певної галузі наук для зайняття особою будь-якої науково-педагогічної посади, при вирішенні питання встановлення доплат за наукові ступені немає значення, з якої галузі вони присуджені.
     Щодо доплати за вчене звання, то згідно з підпунктом 6.2. Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 2 квітня 1993 року N 90 «Про затвердження Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів», яка застосовується з урахуванням положень наказу Міністерства освіти і науки України N 557, посадові оклади професорів і доцентів встановлюються особам, які мають вчені звання відповідно професора або доцента (старшого наукового співробітника).
     Особам із числа науково-педагогічних працівників, обраним за конкурсом або призначеним на посади професорів чи доцентів, які не мають відповідного вченого звання (професора чи доцента), один раз строком до 2 років від часу першого обрання чи призначення оклади встановлюються в розмірах, передбачених відповідно для професора чи доцента.
     Якщо після закінчення двох років перебування на посаді професора чи доцента вчене звання не присвоєно, цим особам встановлюється оклад асистента (викладача), а при переході на ці посади з посад доцента, старшого викладача - оклад доцента, старшого викладача.
     Тобто наявність вченого звання доцента чи професора є підставою для зайняття відповідної посади з встановленням посадового окладу, що відповідає цій посаді.
     Тому доплата за вчені звання доцента чи професора має провадитись тим науково-педагогічним працівникам, яким воно присвоєно, оскільки їх наявність і є вимогою щодо відповідності займаній науково-педагогічній посаді.
 
Запитання.
Чи може викладач вищого навчального закладу IV  рівня акредитації, який працює на 1,5 ставки, виконувати ще викладацьку роботу в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці ?
Чи можливо оформити додатково договір підряду на виконання педагогічної роботи в обсязі понад 240 годин в цьому ж вищому навчальному закладі ?
 
 
Відповідь.
     Питання роботи за сумісництвом, в тому числі науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» з урахуванням змін і доповнень, внесених постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 31 серпня 1996 року N 1033 «Про заходи щодо залучення додаткових надходжень до бюджету та підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню», а також Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим  наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 р. N 43.
     Зокрема, п.1 постанови № 245 робітникам, спеціалістам, службовцям державних підприємств, установ і організацій надано право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.
     При цьому тривалість роботи за сумісництвом не може бути більше ніж чотири години на день та повний робочий день у вихідні. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (п.2 постанови № 245).
Згідно із пунктом 5.1. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року N 161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.
     При цьому обсяг навчальних занять, що проводяться конкретним викладачем, є його навчальним навантаженням, яке не може перевищувати 900 годин на навчальний рік (ст.. 49 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 № 2984).
     Таким чином робочий час викладача, з яким укладено трудовий договір на виконання науково-педагогічної роботи в обсязі 1,5 ставки, повинен складати впродовж тижня в середньому 54 години.
      Водночас додатком до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом  № 43, передбачено Перелік робіт, які не є сумісництвом.
      Зокрема, не вважається сумісництвом педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік, а також завідування кафедрою висококваліфікованими спеціалістами, у тому числі тими, що займають керівні посади в навчальних закладах з оплатою в розрахунку 100 годин за навчальний рік ( пункти 3 та 5 Переліку). З дозволу керівника виконання цих видів робіт допускається в робочий час без утримання заробітної плати.
     Тож, викладачі вищих навчальних закладів, з якими укладено трудові договори на роботу в обсязі до1,5 ставки, можуть з дозволу керівника виконувати педагогічну роботу в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці, як в основний робочий час, так і за його межами. При цьому оплата цієї викладацької роботи здійснюється після виконання річного навчального навантаження, передбаченого індивідуальним робочим планом.
     Однак при встановленні навчального навантаження, в тому числі в таких обсягах, слід зважати на конкретні умови, що склалися у вищому навчальному закладі, на рівень кваліфікації науково-педагогічних працівників, на забезпечення надання такими працівниками належної якості освітніх послуг, на дотримання та забезпечення умов праці та відпочинку тощо.
     Стосовно договору підряду, то відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
     Зважаючи на зазначене, укладення договору підряду на виконання педагогічної роботи не є можливим.
 
Запитання
Як встановлюється доплата за виконання обов’язків заступника декана у вищих навчальних закладах III-IV  рівнів акредитації, якщо науково-педагогічний працівник, на якого покладено виконання цих обов’язків, працює не на повну ставку?
 
Відповідь.
      Відповідно до п.10 Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 2 квітня 1993 року N 90 «Про затвердження Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів», особам із числа професорсько-викладацького складу (нині ця категорія осіб має статус науково-педагогічних працівників), за виконання обов’язків заступника декана встановлюється доплата в розмірі до 30 відсотків від посадового окладу.
     Тобто зазначеним нормативно-правовим актом встановлена норма щодо визначення розміру доплати залежно від посадового окладу, а не від заробітної плати.
      За виконання роботи в обсязі більше чи менше норми на ставку працівникові виплачується заробітна плата, виходячи із затверджених розмірів посадових окладів, пропорційно цьому обсягу. Крім того заробітну плату науково-педагогічного працівника складають такі види оплати праці, як надбавки за вислугу років, надбавки за почесні звання, доплати за наукові ступені та вчені звання, преміювання тощо.
    Розміри посадових окладів науково-педагогічних працівників затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 р. N 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».
    Таким чином, працівникам, з якими укладено трудовий договір на виконання роботи на одній із науково-педагогічних посад в обсязі менше, чи більше норми на ставку, доплата за виконання обов’язків заступника декана визначається у розмірі до 30 відсотків від схемного посадового окладу за конкретною посадою, що обіймається працівником.
 
Запитання.
Відповідно до п.7 Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженої  наказом Міністерства освіти України від 2 квітня 1993 року N 90, особам із числа професорсько-викладацького складу, які не мають вченого звання професора, за завідування кафедрою встановлюється доплата в розмірі до 20 відсотків від посадового окладу, але не більше завідуючого кафедрою - професора.
Як нараховується ця доплата – від розміру повного посадового окладу чи пропорційно педагогічному навантаженню?
 
Відповідь.
     Відповідь на зазначене питання криється саме в аргументації до запитання.
     Адже згідно із п. 7 Інструкції N 90, особам із числа науково-педагогічних працівників, які не мають вченого звання професора, доплата за завідування кафедрою встановлюється у відсотках саме від посадового окладу, а не від нарахованої заробітної плати.
     Заробітна плата науково-педагогічного працівника визначається, виходячи із затверджених розмірів посадових окладів, залежно від виконаного обсягу роботи,  тобто обсягу, що відповідає нормі на ставку, або менше чи більше цієї норми, а також встановлення йому інших видів оплати праці – надбавок за вислугу років, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання, преміювання тощо.
    Розміри посадових окладів науково-педагогічним працівникам затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 р. N 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».
     При цьому слід зазначити, що чинними нормативно-правовими з оплати праці науково-педагогічних працівників поняття «педагогічне навантаження» не передбачено.
     Зокрема, статтею 49 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що робочий час науково-педагогічних працівників складається із виконання ними навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов'язків.
     Переліки таких робіт затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 7 серпня 2002 року N 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів».
     Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників, що складається з певних видів навчальних занять, не може перевищувати 900 годин на навчальний рік. Встановлене в індивідуальному робочому плані працівника навчальне навантаження менше цієї норми не впливає розмір його посадового окладу.
Таким чином, працівникам без вченого звання професора, з якими укладено трудовий договір на виконання роботи на одній із науково-педагогічних посад на 0,5; 0,75; 1,25; 1,5 ставки (чи інший обсяг роботи), доплата за завідування кафедрою визначається у розмірі до 20 відсотків від схемного посадового окладу за конкретною посадою, що обіймається працівником.
      У випадках, коли ректори вищих навчальних закладів, яким присвоєно статус національного, використали надане їм право підвищувати до 100 відсотків посадові оклади науково-педагогічним працівникам згідно із постановами Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 992 «Про умови оплати праці працівників вищих навчальних закладів, що мають статус національних» та від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», розмір доплати за завідування кафедрою має визначатися від встановленого працівникові посадового окладу у конкретному вищому навчальному закладі.
      Аналогічно від підвищеного розміру посадового окладу визначається сума доплати за завідування кафедрами науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів IV  рівня акредитації, чиї оклади згідно із п. 27 Інструкції № 90 підвищуються на 15 відсотків.
 
Запитання.
Чи можуть керівник вищого навчального закладу III- IV рівнів акредитації та його заступники посідати посаду завідувача кафедри на умовах внутрішнього сумісництва ?
Чи дозволяється таким працівникам проводити викладацьку роботу з погодинною оплатою праці?
 
Відповідь.
    Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. N 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», передбачена посада завідувача кафедри-професора. Така назва посади передбачена також у додатку 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 р. N 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».
     Тому посаду завідувача кафедри-професора мають посідати особи, які мають учене звання професора.
     Умови роботи за сумісництвом, у тому числі керівних, науково-педагогічних, педагогічних працівників регулюються Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим  наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року N 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».
      Зокрема п. 4 Положення встановлено, що керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
      Відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2005, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375, посада завідувача кафедри належить до посад керівників підрозділів у сфері освіти та виробничого навчання. 
     Робота на посаді завідувача кафедри включає поряд із викладацькою, що є частиною навчальної роботи,  також організаційну, методичну і наукову роботу, які відповідно до  ст.49 Закону України «Про вищу освіту» складають робочий час науково-педагогічного працівника.
     Тому керівник державного вищого навчального закладу та його заступники не можуть працювати за сумісництвом, тобто виконувати крім своєї основної, іншу регулярно оплачувану роботу на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час, на посаді завідувача кафедри як в одному і тому ж, так і в іншому державному вищому навчальному закладі. 
     Керівники державних вищих навчальних закладів III-IV  рівнів акредитації, їх заступники можуть отримувати оплату за завідування кафедрою з погодинного розрахунку в обсязі 100 годин в навчальному році та, крім того, проводити педагогічну роботу в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці, які відповідно до пунктів 3 та 5 Переліку, затвердженого наказом  Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України N 43, віднесені до робіт, які не є сумісництвом.
     Разом з тим,  згідно із п.7 Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 2 квітня 1993 року N 90, особам із числа професорсько-викладацького складу, які не мають вченого звання професора за завідування кафедрою може встановлюватися доплата в розмірі до 20 відсотків від посадового окладу, але не більше завідуючого кафедрою - професора. В редакції зазначеної Інструкції ректор, проректор, директор філії належать до посад професорсько-викладацького складу.
 
Запитання.
Чи має право на надбавку за знання двох іноземних мов викладач, який працює у вищому навчальному закладі за сумісництвом ?
 
Відповідь.
     Абзацом г) підпункту 2) пункту 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 р. N 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ»  установлено, що за знання та використання в роботі двох і більше іноземних мов працівникам виплачується надбавка у розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
    Надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено відповідним документом.
     Згідно із статтею 19 Закону України «Про оплату праці» 24 березня 1995 року N 108/95-ВР працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Аналогічна норма виписана також у статті 1021 Кодексу законів про працю України.
     Тобто чинне законодавство не містить обмежень щодо таких виплат працюючим за сумісництвом.
     Тому викладачеві вищого навчального закладу, який працює за сумісництвом, має встановлюватись надбавка за знання та використання в роботі двох і більше іноземних мов за умов, викладених вище.
 
Запитання.
Яким чином регулюється питання встановлення педагогічного навантаження бібліотекарям, які не мають педагогічної освіти, у різних типах навчальних закладів?
 
Відповідь.
     Ст.. 54 Закону України «Про освіту» поряд з іншими вимогами щодо права на зайняття педагогічної посади встановлено, що педагогічною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну освіту та професійно-практичну підготовку. Тож з редакції базового закону не витікає, що для виконання педагогічної роботи необхідно обов’язково мати педагогічну освіту.
     Однак, норми законів, які регулюють засади освітньої діяльності у конкретних типах навчальних закладів, конкретизують вимоги щодо напряму освітньої підготовки претендента на педагогічну посаду.
    Зокрема, ст..24 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено, що педагогічним працівником повинна бути особа, яка має відповідну педагогічну освіту. Однак вимога щодо обов’язковості відповідної педагогічної освіти для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів поширюється на осіб, які призначаються на посади педагогічних працівників з дня опублікування закону «Про загальну середню освіту», тобто з 8 липня 1999 року (закон опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» № 125-126).
      Ст..21. Закону України «Про позашкільну освіту» визначено, що педагогічним працівником позашкільного навчального закладу повинна бути особа, яка має вищу педагогічну або іншу фахову освіту, а також народний умілець з високими моральними якостями за умови забезпечення належної результативності навчально-виховного процесу. Ця вимога поширюється на осіб, які призначаються на посади педагогічних працівників у позашкільні навчальні заклади з дня опублікування закону «Про позашкільну освіту», тобто з 9 серпня 2000 року (закон опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» № 144).
    Відповідно до ст.. 45 Закону України «Про професійно-технічну освіту» педагогічною діяльністю у професійно-технічних навчальних закладах та установах професійно-технічної освіти можуть займатися особи, які мають відповідну професійну освіту та професійно-технічну підготовку.
     Ст. 48 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що посади педагогічних і науково-педагогічних працівників  можуть обіймати особи з повною вищою освітою, які пройшли спеціальну педагогічну підготовку.
     Згідно і п.4.8.  Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу Міністерства освіти України від 14.05.99 № 139, бібліотечному працівникові школи дозволяється виконання педагогічного навантаження, зокрема викладання окремих предметів, ведення гуртків і факультетів за наявності необхідної освіти.
     Враховуючи ці вимоги чинного законодавства, бібліотекар загальноосвітнього навчального закладу, який не має педагогічної освіти, прийнятий на роботу після введення в дію закону «Про загальну середню освіту», не може вести навчальне навантаження за посадою вчителя.
     Стосовно педагогічного навантаження бібліотечних працівників позашкільних навчальних закладів, які не мають педагогічної освіти, то їм може бути доручено виконання педагогічного навантаження за посадою керівника гуртка, студії, секції, якщо напрям цих форм гурткової роботи відповідатиме отриманій освіті, або ж народному умільцеві. Бібліотекареві з бібліотечною освітою, прийнятому на роботу в позашкільний навчальний заклад до 20.08.2000 р. ( до введення в дію закону «Про позашкільну освіту»), за наявності відповідних умов може бути продовжено дозвіл вести навчальне навантаження, обсяг якого встановлюється при тарифікації.
За цих же умов може вести педагогічне навантаження такий бібліотекар у загальноосвітніх навчальних закладах за посадою керівника гуртка, студії, секції.
     Реалізація свого права на виконання педагогічної роботи бібліотекарем професійно-технічного навчального закладу або вищого навчального закладу I-II  рівнів акредитації, який має бібліотечну освіту, можлива за умови  відповідності цієї освіти напряму підготовки робітників та фахівців.
     Визначення відповідності педагогічного працівника займаній посаді, рівня його кваліфікації здійснюється за наслідками атестації, яка проводиться на підставі Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20.08.93 р. № 310.
     Право розподілу педагогічного навантаження у загальноосвітніх, професійно-технічних, та вищих навчальних закладах I-II  рівнів акредитації між вчителями, вихователями, викладачами та іншими працівниками надано керівникам цих закладів, які здійснюють його за погодженням з профспілковим комітетом.
 
Запитання.
Як здійснюється оплата праці бухгалтерів навчальних закладів ?
 
Відповідь.
     Оплата праці працівників освіти, в тому числі бухгалтерів навчальних закладів, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. № 102, наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557.
     Зокрема посадовий оклад головного бухгалтера, якщо така посада передбачена штатним розписом навчального закладу, установлюється на 10 - 30 відсотків нижче посадового окладу керівника, визначеного за схемами тарифних розрядів, затвердженими наказом № 557.
     Посадовий оклад заступника головного бухгалтера, якщо також така посада передбачена штатним розписом, установлюється на 5 - 15 відсотків нижче ніж посадовий оклад головного бухгалтера.
      Посадові оклади бухгалтерам встановлюються на підставі додатку 11 до наказу  N 557,  яким затверджено схему тарифних розрядів посад керівників інших структурних підрозділів, фахівців і технічних службовців навчальних закладів і установ освіти та наукових установ.
     Згідно з цим додатком посадові оклади спеціалістам, до яких належать і бухгалтери навчальних закладів, встановлюються на рівні наступних тарифних розрядів залежно від їх кваліфікаційних категорій:
 
Найменування посад 
Тарифні розряди 
Провідні фахівці 
10 
Фахівці: 
  
     I категорії 
     II категорії 
     без категорії 
 
     Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики від 29 грудня 2004 року N 336 «Про затвердження Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» кваліфікаційна категорія «Провідний бухгалтер» (з дипломом спеціаліста) встановлюється за наявності повної вищої освіти відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) зі стажем роботи за професією бухгалтера I категорії - не менше 2 років.
     I кваліфікаційна категорія (з дипломом спеціаліста) установлюється бухгалтерові за наявності повної вищої освіти відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); для магістра - без вимог до стажу роботи, спеціаліста - стаж роботи за професією бухгалтера II категорії - не менше 2 років.
      II кваліфікаційна категорія (з дипломом спеціаліста) установлюється бухгалтерові за наявності повної вищої освіти відповідного напряму підготовки (спеціаліст). Стаж роботи за професією бухгалтера - не менше 1 року.
     Посаду бухгалтера (з дипломом спеціаліста) без кваліфікаційної категорії  може посідати особа, яка має повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи.
     При цьому згідно з п. 11 Загальних положень довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії. 
     Кваліфікаційні категорії підвищуються насамперед тим працівникам, які успішно виконують посадові завдання та обов'язки, творчо і сумлінно ставляться до службових доручень і вимог посадових інструкцій. Присвоєння і підвищення кваліфікаційних категорій працівникам здійснюють комісії з проведення кваліфікаційної атестації.
     Бухгалтерам навчальних закладів, у тому числі головним та їх заступникам, можуть встановлюватися надбавки за високі досягнення у праці; за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість у роботі у розмірі до 50 відсотків посадового окладу, як це передбачено абзацом «а» підпункту 2 пункту 4 наказу № 557. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу. Таке обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ). У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються.
      Керуючись абзацом «б» цього підпункту бухгалтерам, які мають почесне звання "Заслужений економіст» України, СРСР, союзних республік СРСР установлюється надбавка в розмірі 20 відсотків посадового окладу.
      Крім того, згідно з абзацом «а» підпункту 3 пункту 4 цього наказу бухгалтерам можуть встановлюватися доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників; а за наявності вакантних посад - за суміщення посад (іншою за назвою) та за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт  (за однойменною посадою) - у розмірі до 50 відсотків основного посадового окладу. Однак зазначені види доплат не встановлюються головним бухгалтерам навчальних закладів та їх заступникам.
     За наявності наукових ступенів кандидата або доктора наук  бухгалтерам також провадяться доплати у граничному розмірі відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу. Зазначена доплата встановлюється у тому випадку, коли ця діяльність збігається з наявним науковим ступенем відповідної галузі наук. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за вищим науковим ступенем. Документи, що засвідчують наявність наукового ступеня, повинні відповідати нормам і вимогам, передбаченим законодавством.
     Керівникам навчальних закладів надано право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі бухгалтерам, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік.
     Працівникам бухгалтерії можуть надаватися також премії, розмір яких чинним законодавством не обмежено.
     У кошторисах навчальних закладів мають передбачатися витрати на преміювання, надання матеріальної допомоги працівникам, а також на стимулювання творчої праці й педагогічного новаторства керівних і педагогічних працівників, у розмірах не менше 2 відсотків планового фонду заробітної плати (п.3 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, та п.3 постанови колегії Мінпраці УРСР від 31.03.91 р. № 25, яка на даний час є чинною).
      Порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці затверджується керівником навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом.
     Крім того, п. 33 Інструкції № 102 надано право керівникам  навчальних закладів за погодженням з профспілковими комітетами встановлювати керівникам, спеціалістам та службовцям, які зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці у розмірі до 12 відсотків посадового окладу в порядку і на підставі переліку робіт, передбачених у додатку N 9 до цієї Інструкції.
     Пунктом 1.164. розділу I. Види робіт з важкими і шкідливими умовами праці, на яких встановлюються доплати в розмірі до 12 відсотків, Переліку робіт з несприятливими умовами праці, на яких встановлюються доплати робітникам, спеціалістам і службовцям з важкими і шкідливими, особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, передбачена робота за дисплеями ЕОМ.
      Аналогічна норма виписана також у п. 7.3.2. Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2007-2009 роки.
      Відповідно до Закону України «Про колективні договори та угоди», положень статей 97 та 98 Кодексу законів про працю України в колективних договорах можуть передбачатися інші види та розміри оплати праці працівників бюджетних установ, в тому числі бухгалтерів навчальних закладів.
     Але при цьому оплата праці бухгалтерів, як і інших працівників навчальних закладів, має здійснюватись в межах затвердженого фонду оплати праці.
 
Запитання.
Чи можна встановлювати доплату за шкідливі умови праці працівникам вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, які працюють на  комп’ютері. Якими нормативними актами при цьому необхідно керуватися? За якими професіями працівників може встановлюватися така доплата?
 
Відповідь.
     Статтею 7 Закону України «Про охорону праці» працівникам, зайнятим на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, надано право на оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
     Відповідно до ст.100 КЗпПУ на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт
Питання та відповіді

Схожі публікації


Догори