Освітяни Лубенського краю відкривали нові маршрути

Нещодавно відшуміло свято вчителів – День працівників освіти. Було багато вітань, квітів, подарунків. І недарма – адже вчителі – це люди, які поряд з батьками ведуть дитину у дорослий світ, відкриваючи дітям нові обрії.

З нагоди Дня учителя, Районна організація профспілки Засульської ОТГ та Лубенського району (голова Людмила Грицаєнко) організували для педагогічних працівників поїздку до Угорщини, яка стала для них незабутньою і дуже пізнавальною.

«Ми давно мріяли про це,– розповідає Світлана Лісна – організатор освітньої поїздки, голова первинної профспілкової організації відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Засульської сільської ради. – Думки були вже давно про те, що час і нашим освітянам, як то кажуть, «прорубати вікно в Європу», та слушна нагода трапилася тільки зараз. Поїздці передувала велика підготовка – адже вдалий старт – це підсумок багатьох складових. Але я бачу посмішки на обличчях педагогів і розумію, що цю роботу я роблю не марно».

І дійсно, всі, хто приєдналися до дружньої спільноти, винесли багато цікавого й корисного зі знайомством з іншою країною.

Угорщина відома більшості туристів перш за все як термальна здравниця: щорічно сюди приїжджають все більше українців не тільки заради роботи, але й для підтримки власного здоров’я. Відпочинок порівняно недорогий, на спа-курортах лікують майже всі відомі науці хвороби, клімат близький вітчизняному – плюси очевидні. Тож цю країну й обрали для знайомства першою. Тим більше, що з введенням біометричних паспортів складнощів з перетином кордону  у групи не виникло майже ніяких.

Маршрут проліг через Київ до Мукачева – колоритного Закарпатського містечка, відомого через величезний середньовічний замок Паланок. А вже звідти – до багатотисячного міста Угорщини – Дебрецен і столиці країни – Будапешту.

Дебрецен зустрів вмитими, наче після дощу, вуличками й привітним господарем готелю Євро Плаза паном Анатолієм, який швидко розмістив гостей в по-домашньому затишних номерах. Треба було встигнути відпочити – на ранок освітян вже чекав автобус до Будапешту. 

Колись, за давніх легендарних часів, на березі великого Дунаю, що несе свої зелені води через усю Європу, з’явилися два поселення, кожне з яких знаходилося на протилежному березі один від одного. Один з берегів був у горах, і там виникло селище під назвою Буда, а на пологому березі розташувався затишний Пешт.

Через деякий час обидва міста злилися в одне – під назвою Будапешт. Сказати, що Будапешт – справжнісінька «перлина» Європи і красива її столиця, значить не сказати нічого. Старовинні «бароккові» квартали, розкішні театри і палаци, які зберегли в своїх бронзових куполах дух імперії, древні споруди Буди, пам'ятники великим угорським королям і святим просвітителям мадярської землі, велична будівля парламенту – це далеко не все, чим багата угорська столиця.

Неможливо було відмовити собі в задоволенні, щоб в розпал дня не присісти за столик затишного ресторанчику і покуштувати гуляшу. Смакували справжніми угорськими блюдами. Здивувало, що на відміну від деяких європейських країн, порції в цій країні заведено подавати надзвичайно великі, навіть величезні! Тож голодним не залишився ніхто.

А вечір порадував прохолодною прогулянкою на хвилях Дунаю. Лубенські освітяни мали нагоду помилуватися вогнями нічного Будапешту під вальси незабутнього Штрауса, пропливаючи корабликом вздовж дивовижних краєвидів славетного міста. До речі, обидві набережні Дунаю, що в Будапешті, занесені до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Наступного дня лубенці більш щільно познайомилися з містом Дебрецен, яке зустріло їх напередодні.  Важко перерахувати всі пам’ятки цього міста, та не можна обійти увагою знамениті купальні, якими місто-курорт славиться на всю Європу. Величезні басейни з термальною водою різних температур – від 20 до 40 градусів Цельсія; гідрованни, джакузі, соляні кімнати; сауни – фінська, турецька, інфрачервона, лаунж-зони – все задля того, аби кожен міг почувати себе у повному комфорті. До речі, порівнюючи з нашими цінами, вартість приблизно однакова. При бажанні можна пройти діагностування й лікування. Тож як про Будапешт, так і про Дебрецен можна з упевненістю сказати – ці крапки на мапі обов’язкові для відвідування.

«А в нашій історії ми не ставимо крапку, а ставимо три крапки – адже далі буде», – підсумувала Світлана Лісна. Тож очікуємо на нові ідеї і нові враження!

Світлана Лісна, 

заступник голови Лубенської районної організації Профспілки, 

Полтавська область