Державне регулювання зовнішньої трудової міграції в Україні

Державне регулювання зовнішньої трудової міграції в УкраїніЕкономічна криза в 2013-2016 роках, анексія Криму та військові дії на сході України, відсутність ефективного соціального діалогу між органами державної влади, роботодавцями та профспілками, відсутність цілеспрямованої  державної політики зайнятості призвели до загострення негативних явищ в соціально-економічній сфері.

За профспілковою оцінкою за цей період ринок праці втратив понад 2 млн. працюючих осіб, рівень економічної активності населення знизився з 65% до 62,4%.

Рівень безробіття серед осіб працездатного віку за методологією МОП становить 9,5%, а серед молоді – 22,4% економічно активного населення. Протягом 2014-2015 років в бюджетній сфері відбувалося масове вивільнення працівників – на 20, 10, та 3%. Така тенденція продовжується і в 2016 році.

Чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років  у 2015 році становила 16,4 млн. осіб (56,7%), а кількість зайнятих у неформальному секторі – 4,4 млн. осіб (26,5% від загальної кількості занятого населення).

За даними Державної служби зайнятості у поточному році триває скорочення кількості застрахованих осіб, за яких сплачується ЄСВ, зменшується кількість штатних працівників, зростає кількість осіб, попереджених про заплановане масове звільнення, вкрай низьким є попит роботодавців на працівників. Навантаження на 1 вільне робоче місце (вакантну посаду) в середньому по Україні в січні 2016 року становила 16 осіб, що в 1,8 разів більше, ніж у січні 2014 року.

Значне збільшення чисельності безробітних зумовлене проведенням заходів щодо оптимізації в бюджетній сфері, внаслідок чого зростає кількість безробітних серед державних службовців, керівників, професіоналів, освітян, науковців.

Відсутність достатньої кількості сучасних робочих місць, низька купівельна спроможність та падіння рівня життя працюючого населення генерують зростання трудової міграції. За різними оцінками обсяг міграції сягає від 2 до 6 млн. осіб, тобто кожний четвертий є трудовим мігрантом.

До останнього часу була відсутня і правова база з питань трудової міграційної політики та управління міграційними процесами. Програмні документи, що діяли у сфері трудової міграції в Україні, мали формальний і декларативний характер і не створювали чітких механізмів та інструментарію для реалізації міграційної політики в галузі трудових відносин.

Прийняття Закону України «Про зовнішню трудову міграцію» від 5.11.2015 № 761-VIII, який набрав чинності 1.01.2016 (Закон № 761), дає надію, що ситуація у цій сфері зміниться на краще.

Закон № 761 закріплює на законодавчому рівні права трудових мігрантів і членів їхніх сімей, містить організаційні засади щодо переміщення, працевлаштування й соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном та передбачає формування і реалізацію єдиної державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції.

Дія Закону № 761 поширюється на трудових мігрантів, які: працюють на підставі трудового договору (контракту); самостійно забезпечують себе роботою; надають оплачувані послуги (виконують роботи); здійснюють іншу оплачувану діяльність, не заборонену законодавством держави перебування.

Державна політика у сфері зовнішньої трудової міграції спрямовується, зокрема, на: здійснення ефективного державного регулювання зовнішньої трудової міграції; забезпечення соціального та правового захисту трудових мігрантів і членів їхніх сімей; створення умов для повернення в Україну та реінтеграції в суспільство трудових мігрантів і членів їхніх сімей.

Формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції в межах своїх повноважень забезпечують Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, а також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення та трудової міграції.

Статтею 9 Закону № 761 закріплені права трудових мігрантів і членів їхніх сімей на освіту, а саме: загальна середня, професійно-технічна та вища освіта, здобута за кордоном, визнається в Україні; право на підтвердження результатів неформального професійного навчання; право на здобуття освіти в Україні.

Закордонні дипломатичні й консульські установи України мають сприяти трудовим мігрантам, у т.ч. щодо прийому громадян, надання безплатної консультативно-правової допомоги з консульських питань та інформації з міжнародного права і національного права іноземних країн.

Законом № 761 передбачено також заходи держаного контролю і встановлено відповідальність за порушення законодавства щодо трудової міграції, зокрема, відповідальність за поширення недостовірної інформації щодо зовнішньої трудової міграції, яка може спричинити негативні наслідки для трудових мігрантів та членів їхніх сімей, покладено на суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, засоби масової інформації, інші підприємства, установи та організації (підприємство) або фізичних осіб.

 

Завантажити документ zakon_761.doc [83 Kb] (Скачувань: 14)
Переглянути документ онлайн

Юридичний відділ ЦК Профспілки

Схожі публікації


Догори