Рекомендації профспілок до резолюції молодіжного форуму

Вирішення проблеми працевлаштування молоді має велике значення як з точки зору реалізації трудового потенціалу, так і в перспективі економічного зростання держави.
За оцінками МОП, якби рівень молодіжного безробіття в усьому світі вдалося знизити удвічі і тим самим привести його у відповідність до рівня безробіття серед дорослих, то світовий ВВП зріс би на 4,4 – 7 %.
Незважаючи на наявність механізму працевлаштування випускників, фактичний стан справ у цій сфері засвідчує про необхідність ґрунтовного перегляду відповідних нормативно-правових актів.
Поліпшенню ситуації з молодіжною зайнятістю та забезпеченням молоді першим робочим місцем сприятиме збільшення обсягів фінансування на здобуття безоплатно якісної вищої освіти, відновлення та розвиток матеріально-технічної бази професійно-технічних та вищих навчальних закладів, підвищення рівня стипендіального забезпечення.
Особливо важливим є створення необхідних житлово-побутових умов, збільшення закладів соціально-культурної сфери, оздоровлення тощо. Усе це закріплює кадри на робочих місцях та забезпечує додаткові соціальні гарантії для молоді, яка навчається та працює.
З огляду на несприятливі тенденції у питанні молодіжної зайнятості зростає необхідність підвищити захист права молоді на працю. Значні зміни характеру та умов праці, пов’язані з впливом соціально-економічних умов, потребують введення нових та перегляду чинних норм про умови праці й надання додаткових гарантій щодо трудових прав молоді.
Так, рекомендації профспілок полягають у наступному:
• Внести відповідні зміни до Закону України «Про зайнятість населення» щодо встановлення чіткої квоти роботодавцям для працевлаштування молоді на перше робоче місце; визначення поняття «перше робоче місце»; узгодження з нормами КЗпП і Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» понять «молодий спеціаліст» і «молодий працівник», а також встановлення нижньої межі працездатного віку.
• Встановити ефективний механізм стимулювання роботодавців за створення ними першого робочого місця для молоді.
• Удосконалити механізм визначення обсягу потреб ринку праці у кваліфікованих кадрах на поточний рік, середній та довгостроковий періоди, а також розрахунок вартості підготовки фахівця, що має стати основою для формування державного замовлення за видами і напрямами системи підготовки кадрів. Нові підходи до механізму формування та розміщення державного замовлення на підготовку кадрів мають передбачати визначення в ньому повноважень зацікавлених центральних та місцевих органів виконавчої влади, соціальних партнерів, роботодавців, навчальних закладів.
• Посилити співпрацю між закладами освіти і роботодавцями та поширити практику укладання тристоронніх договорів про співпрацю з підприємствами, установами та організаціями.
• Вдосконалити та розвивати систему професійної орієнтації та безперервної професійної освіти громадян, більше залучати роботодавців до формування навчальних планів, проходження практики, стажувань, відновити професійну підготовку на виробництві, наставництво.
• Розширити обсяги фінансування для здобуття безоплатної професійно-технічної освіти, оновити матеріальну базу ПТУ, підвищивши цим престижність робітничих професій.
• Посилити співпрацю та розвивати соціальне партнерство для подолання проблеми працевлаштування, яке має полягати у проведенні переговорів, укладенні Генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, узгодженні проектів нормативно-правових актів, консультацій при прийнятті рішень з питань молодіжної зайнятості на всіх рівнях.
В умовах ринкової економіки набувають актуальності відносини соціального партнерства, основою якого є принцип співробітництва між урядом, роботодавцями, профспілками та найманими працівниками.
Профспілки підкреслюють, що спільна виважена та ефективна політика соціальних партнерів з питань молодіжної зайнятості та ведення соціального діалогу дасть змогу зменшити відсоток безробіття серед молоді, а також підвищити рівень життя молоді в Україні.
Відділ студентської молоді