На звернення ЦК профспілки до Верховної Ради України відповідають Міносвіти та Мінюст

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Лист
від 02.02.2010 № 1067-0-4-10-22

Заступнику Голови Комітету з
питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією
Джизі М. В.

Копія: Центральний комітет Профспілки працівників освіти і науки України

Шановний Миколо Васильовичу !

У зв'язку з листом Першого віце-прем'єр-міністра Кабінету Міністрів України О.В. Турчинова від 29 січня 2010 року № 3818/1/1-10 (до листа Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією від 22 січня 2010 року № 04-12/11-3564) Міністерством юстиції розглянуто звернення Голови профспілки працівників освіти і науки України Л.С. Сачкова від 3 листопада 2009 року № 02-5/439 стосовно внесення змін до Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції” (щодо скасування обмежень на виконання викладацької роботи для керівних працівників навчальних закладів) та в межах компетенції повідомляється таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції” суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків в юридичних особах, а також фізичні особи - підприємці.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 вказаного Закону особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюється в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом.
При застосуванні зазначених положень Закону до керівників навчальних закладів та їх заступників слід враховувати положення Законів України „Про освіту” та „Про вищу освіту”, якими визначаються, зокрема, особливості педагогічної та науково-педагогічної діяльності.
Так, частиною першою статті 20 Закону України „Про освіту” встановлено, що навчальний заклад очолює його керівник (завідуючий, директор, ректор, президент тощо).
Відповідно до частини першої статті 54 цього Закону педагогічну діяльність у навчальних закладах здійснюють педагогічні працівники, у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти - науково-педагогічні працівники.
Згідно із статтею 47 Закону України „Про вищу освіту” педагогічними працівниками є особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю.
До науково-педагогічних працівників віднесено осіб, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю.
Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 „Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників”).
Відповідно до цього Переліку до посад педагогічних працівників віднесено, зокрема, посади директора, завідувача, начальника вищого навчального закладу І та II рівня акредитації, загальноосвітнього навчального закладу та дошкільного навчального закладу, а до посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації віднесено, зокрема, посади керівника (ректора, президента тощо), заступника керівника (першого проректора, проректора, першого віце-президента, віце-президента), діяльність якого безпосередньо пов'язана з навчально-виховним або науковим процесом.
Враховуючи наведене, вважаємо, що положення пункту 2 частини першої статті 4 Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції” у частині встановлення обмеження щодо зайняття викладацькою діяльністю виключно в позаробочий час не поширюється на осіб, що займають посади керівників навчальних закладів та їх заступників.

З повагою,
заступник Міністра А.Й.Богдан

___________________________________________________________________________________________


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Лист
Від 04.02.2010 № 1/12-395

Голові Профспілки працівників освіти і науки України
Сачкову Л.С.

Щодо організації роботи керівників
навчальних закладів з урахуванням
положень Закону України
«Про засади запобігання та протидії корупції»

Шановний Леоніде Семеновичу!
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 29.01.2010 № 3818/1/1-10 до листа Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією від 22.01.10 №04-12/11-3564 Міністерство освіти і науки в межах компетенції розглянуло Ваш лист від 03.11.2009 ЗЧ« 02-5/439 щодо організації роботи навчальних закладів з урахуванням положень Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», та в межах компетенції повідомляємо.
Відповідно до пункту 3 статті 2 вищеназваного Закону суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків в юридичних особах, а також фізичні особи - підприємці. Таким особам згідно з пунктом 2 статті 4 цього ж Закону України забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом.
Проте, слід зазначити, що на даний час є чинними постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та прийнятий на її виконання спільний наказ Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43 «Про затвердження Положення про умови робити за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».
Відповідно до додатку вищезазначеного Положення будь-які працівники, в том числі й державні службовці, мають право здійснювати педагогічну роботу з погодинною оплатою праці в обсязі не більше як 240 годин на рік.
На думку міністерства виконання такої роботи державними службовцями, особливо, які працюють в галузі освіти, керівними педагогічними та науково-педагогічними працівниками не заважає виконанню їх основної роботи, а навпаки сприяє удосконаленню організації навчального-виховного процесу та безпосередньо викладацької роботи.
Педагогічна, науково-педагогічна та наукова діяльність державних службовців по суті дає змогу державному службовцю - освітянину брати участь безпосередньо в навчальному процесі, яким він опікується на державній службі як управлінець та виконувати на практиці організаційно-розпорядчі та гансультативно-дорадчі функції, покладені на нього.
Освітяни, які обіймають посади керівників навчальних закладів, віднесені до науково-педагогічних або педагогічних працівників (постанова Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963) і насамперед виконують саме управлінські функції в навчальио-виховному та науковому процесі.
Керівники вищих навчальних закладів ІII-ІУ рівнів акредитації - науково-педагогічні працівники - відповідно до вищезгаданого Переліку робіт, які не є сумісництвом також можуть займатися викладацькою роботою з погодинною оплатою праці в обсязі не більше як 240 годин на рік, здійснювати керівництво аспірантами у вищих навчальних закладах з оплатою їх праці в розрахунку 50 годин на рік за керівництво кожним аспірантом, завідувати кафедрою в навчальних закладах з оплатою праці з розрахунку 100 годин на навчальний рік.
Оскільки керівники таких закладів - це посадові особи, які мають науковий ступінь доктора наук, вчене звання професора, заборона їх діяльності з підготовки молодих учених є недоцільною та безпідставною.
Керівники вищих навчальних закладів І-II рівнів акредитації, професійно-технічних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів, які згідно із пунктом 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ Міносвіти від 15.04.1993 № 102) можуть вести зикладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому ж закладі, але не більше 9 годин на тиждень та, як виняток у зв'язку з виробничою необхідністю, мають право здійснювати викладацьку роботи чи заняття з гуртками, понад вищезазначену норму, але не більше 240 годин на рік з погодинною оплатою праці.
Керівники вищеназваних закладів освіти - науково-педагогічні та педагогічні працівники і їх право вести викладацьку роботу у своєму закладі є необхідним, оскільки це дає змогу раціонально організувати навчальний процес, знаючи його з середини. Інакше директор навчального закладу перетвориться у простого адміністратора.
Міністерство освіти і науки неодноразово зверталося до Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики щодо врегулювання порушеного питання із збереженням прав державних службовців в світлі Закону України «Про державну службу», керівників навчальних закладів та інших педагогічних та науково-педагогічних працівників на здійснення педагогічної, наукової та іншої роботи, передбаченої чинними нормативно-правовими актами, зокрема спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінфіну від 28.06.1993 № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за cумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та іншими нормативними документами з оплати праці Міністерства освіти і науки.
Тому, міністерство підтримує Вашу пропозицію щодо внесення змін до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», а саме вилучення з п.2 ст.4 слів «що здійснюються в позаробочий час».

З повагою
Т.в.о. Міністра О.П. Гребельник

Схожі публікації


Догори