Профспілка освітян Бродівщини – в театрі

Навіть професійний театр не може дорівнятися до цього любительського: в палітрі репертуару театр-студії «Арт» Бродівського педколеджу класика і твори місцевих авторів.

Чим сьогодні страждають національні академічні? Браком сценічних творів. Драматургія в часи демократії і чомусь кульгає на обидві ноги. Можна критикувати Президента країни, можна крити на чому світ стоїть чиновників і заглянути в їх спальню, а заглянути вглиб нових суспільних явищ, виявляється, набагато складніше. Їх не видно окові, шириною в замкову дірку.

Самодіяльний театр Бродівського педколеджу навпаки пожинає репертуарні врожаї, на які творчо працюють обдаровані педагоги і студенти, профспілка. А в репертуарі «Арту»українська і зарубіжна класика – «Сліпий» Тараса Шевченка, «Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ’яненка, п’єси Старицького, «Сенсації» групи фінських авторів і п’єси «На Оливковій горі» Романа Брезіцького про долі випускників Бродівського педколеджу
в Афганістані, «Вода для спраглих», «Важливо бути мудрою», «За вчительським хлібом» – Івана Парасюка – директора педколеджу і організатора цього художнього колективу.

«В «Арті» вже сьомий рік займаються 30 викладачів та 25 студентів», – розповідає голова профкому працівників педагогічного коледжу Наталія Березіна. Вона й сама діючий його актор, меценат і тонус творчого процесу. Керує колективом голова студентського профкому, молодий викладач біології Андрій Соя.

Попередником «Арту» був самодіяльний театр, який організував при міському Будинку культури теж викладач цього педагогічного навчального закладу. За 67 років історії Бродів ним вписано кращі сторінки в культуру і розвиток міста. Сьогодні, додає Наталія Львівна, без участі театру не відбуваються жодні поважні заходи в регіоні, як то до річниць Маркіяна Шашкевича, державних свят. Маємо цілі програми. Це дозволяє колективові навчального закладу нести просвіту й освіту краянам і не лише поглиблювати знання сьогоднішніх та майбутніх педагогів, а й здобувати популярність у земляків, до яких артівці дістаються автобусами й пішо, як доведеться, щоб разом з ними піднятися духом до своїх сценічних образів, високих ідей, нести свою місію осередку науки й культури в краї, багатому здібними людьми і гарними традиціями.

О. Подолян,
Львівська обласна організація профспілки