Надійний і знаменитий соціальний партнер

Надійний і знаменитий соціальний партнерРектор Львіської національної академії мистецтв Андрій Андрійович Бокотей представлений первинною та обласною організацією працівників Профспілки освіти і науки України до почесної нагороди Федерації профспілок України «За розвиток соціального партнерства».

Чи загубиться ця скромна нагорода на тлі вручення йому цьогоріч державою ордена Ярослава Мудрого V-го ступеня? Ні.

– Кожна його відзнака,– переконана голова профкому академії Марія Василівна Лосик, яка працює з Андрієм Андрієвичем понад три десятиліття,– має свою історію життя і праці.

Андрій Андрійович – Лауреат національної Шевченківської премії імені Тараса Шевченка, народний художник, Заслужений діяч мистецтв, нагороджений срібною медаллю Спілки художників СРСР,– і все це засвідчує ступені його творчого сходження та становлення особистості.

Відзнака за соціальне партнерство – окремий своєрідний виток його праці – керівника і роботодавця. Для такої творчої особистості як ректор Бокотей, якого колеги називають діючим ректором – читає студентам лекції, дає майстер-класи, має щотижневі творчі дні, профспілкова відзнака підтверджує ще й те, що Андрій Андрійович уміє і має сили, здоров'я та час на справи громадські.

Очолює Раду профспілкового Будинку вчених. Не в характері Андрія Бокотея відбуватися тут лиш своїми титулами. Завдяки і його допомозі ця архітектурна пам'ятка Львова фахово і вчасно відреставрована, набирає гідних стартів у науковій роботі, приймає міжнародні симпозіуми та поціновувачів-туристів.

Жодного рішення, що стосується долі студента і професійності викладача, кажуть його колеги, ректор не приймає, не порадившись з профлідером, профкомом, студентськими лідерами. «А що буде з цією молодою людиною, як вона випаде зі здорового середовища академії?».

Він уміє слухати: одна голова, мовляв, добре, а три краще. Та всі при цьому знають, що ректор уміє приймати рішення самостійні і виважені. У його роботі немає дрібниць – вникне у проблему напрацювання колдоговору з трудовим колективом, не забуде подумати про справедливість навіть у відрядженні найдостойнішого фахівця для читання лекцій у виші за кордоном, дійде його увага й до чистої питної води для студентів і викладачів, матеріальної і творчої допомоги колегам на видання буклетів.

Розповідають колеги, що не відмахнувся і від господарського працівника, який прийшов до нього зі своєю особистою проблемою – мав фінансову скруту. Марія Василівна каже: вирішив усе поперед профкому, вийнявши з кишені свою зарплату. Ми ситуацію, звичайно, поправили належним чином.

Голова студентського самоврядування академії Богдан Зятик признається: йому найбільше запам’яталася промова Андрія Андрійовича Бокотея на зборах, де його обирали на третю ректорську каденцію. У центр уваги, каже, поставив студента, з якого треба все починати, щоб виховати професіонала, конкурентноздатного на ринку праці, і творчу особистість, яка не загубиться в світі.

Представник молодого покоління охарактеризував свого наставника так: висококультурна людина, в якій відчуваться добре сімейне виховання – походить зі старовинного прикарпатського священичого роду.

Знаний у світі митець і добрий менеджер академії – незвичайного вищого навчального закладу з доволі потужним виробничим підрозділом, подібного якому не знайдеш і у Європі, не лише в Україні. Мають традиційно чималий спектр мистецьких кафедр, унікальною, завдяки Бокотею, світового значення школою склярства, яка є мистецькою візитівкою України.

У цьому виші студенти поєднують теорію з практикою біля ткацьких верстатів, гутної печі і гончарного верстата, які діють тут же в академії мистецтв. Завдяки тому, що вміє організувати господарську і навчальну роботу Академії мистецтв, додає голова профкому викладачів Марія Лосик, йому вистачає часу на власну творчість і на справи громади.

– Цьогоріч проходитиме вже 9-ий міжнародний симпозіум художників гутного скла, – продовжує думку профлідера завідувачка музею академії Олена Пронишин, – який започаткував і організовує Андрій Бокотей щорічно, і завдяки якому Львів та Україна користуються в цій царині заслуженим авторитетом.

Зроблені перші кроки для здійснення його мрії – створення у місті Лева музею скла. Саме під час цього мистецького форуму, організовуючи свої виставки і презентації, художники-склярі зі світовими іменами дарують містові свої унікальні роботи.

У самій академії теж робить певні кроки вузівський музей. Тут кожен метр коридору – з неповторними роботами професорів і випускників, майстрів живопису, художньої обробки металу, реставрації, сакрального мистецтва, кераміки, макраме, ткацтва і моделювання одягу, які гідно доповнять тих 23 художні тарелі ректора, створені ним уже цьогоріч у стилі, як визначили світові мистецтвознавці «професійного варваризму» і які, як стверджують більш прагматичні менеджери, коштують роки праці і досвіду та від 500 до 5 тисяч доларів кожен. Такої творчої поліфонії майстрів,кафедр, напрацювань, певно, не має жоден подібний вищий навчальний заклад у державі.

Не для гарного слівця, ректор не втомлюється повторювати у своїх численних інтерв'ю, що «мистецтво може бути універсальним послом нашої держави у світі, є у нас чого навчитися, і Україні, завдяки мистецтву, можуть відкритися не одні зачинені перед нею двері».

Профспілка низова і обласна у своєму представленні на творчого роботодавця є, звикло, прагматичною у аргументації до нагороди «А.А. Бокотей плідно співпрацює з Львівською обласною галузевою профспілковою організацією в наданні додаткових соціальних пільг працівникам освіти, поліпшення умов праці, матеріально-побутового і культурного обслуговування працівників і студентської молоді академії…».

Секретар адміністративно-господарської частини Академії мистецтв Ольга Білик конкретизує це так: «Добудував два корпуси академії, приємно ходити коридорами і заходити в аудиторії, де кожен метр працює з 5-6 студентами, яких у академії понад 1300. І ми з вами ось маємо можливість спілкуватися в окремому кабінеті, який виділено профкому викладачів».

З Бокотеєм ми встигли обмінятися цього дня хіба що поглядами під час огляду музею – приймав якусь делегацію. Але цього було достатньо, щоб виникло риторичне питання, як йому при цій круговерті життя вдається так молодо виглядати у свої 75?

Ольга Лобарчук, Львівська обласна організація Профспілки

Схожі публікації


Догори