Профспілкова організація освітян Бердичева має свою кімнату-музей

Відтепер кожен, хто забажає ознайомитися з історією та сьогоденням освітянської профспілки Бердичева, зможе зробити це без зайвих проблем і в одному місці: напередодні Дня вчителя у 10-му навчально-виховному комплексі відкрилася Кімната історії профспілкової організації освітян міста.

Вони називають себе «вітрилами великого і потужного освітянського човна». 75 років розвіваються ці вітрила над командою бердичівських педагогів, вказуючи курс на добрі справи й нові задуми.

Вже скоро як три десятиріччя на його капітанському місткові незмінно стоїть Анжела Цвєткова і за цей час кожен із численної родини профспілчан чітко засвоїв, що їхня спілка – то справжні захист, підтримка і сила. Сьогодні їм є про що і про кого розповісти: за довгий час існування місцева освітянська профспілка не раз доводила, що працює обличчям до людей. Вона має свою багату історію і не менш насичене сьогодення, що їх творили і творять натхненні й творчі особистості, закохані у педагогічну справу. Лише на те, аби розмістити грамоти, подяки та інші почесні відзнаки, бердичівським освітянам знадобилася б, напевне, ціла кімната, до ще однієї вмістилася б хіба що невеличка частина фотографій. Усіма нагородами команда, очолювана Анжелою Цвєтковою, завдячує своїм колегам – тим, хто плідно працює нині та тим, кого вже немає поруч.

Думка про те, що історичній кімнаті бути, виникла ще у 2010-му – на відкритті Музею бердичівської освіти.

Анжела Цвєткова, голова міської організації Профспілки працівників освіти і науки України: «Коли ми виходили з нашого прекрасного Музею освіти, секретар Бердичівської міськради Василь Толочко сказав, що буде ще й кімната історії освітянської профспілки. Ми взяли його слова до уваги… Людина праці має бути оціненою і вшанованою. Ми – освітяни-профспілчани – відчуваємо це повсякчас з боку міського голови, його 1-го заступника, секретаря міськради та очільниці нашої освіти. Ми намагаємося зробити все для того, аби показати, що людина праці повинна бути звеличена».

Освітянським профспілчанам Бердичева однаково до лиця суворі костюми вчителів і яскраве вбрання артистів, вони з однаковим натхненням несуть у світ науку, беруть до рук лопати й граблі, подорожують мальовничими місцевинами країни. Тож кому, як не цим людям мати свій музей? Свого часу вшанування городян, котрі творять історію Бердичева, саме таким, «музейним», чином, ініціював Василь Мазур. Дяку бердичівського міського голови за те, що профспілчани подарували цій традиції продовження, передав винуватцям свята 1-й заступник Іван Демусь. Анжела Цвєткова та очолюваний нею комітет, на його думку, вже давно і міцно стали одним із осередків гарних справ у місті. Цього разу вони дали можливість поглянути на місцеву освіту під особливим кутом.

Те, що у процесі горіння, пошуків, пропозицій та реалізації знаходяться усі без виключення освітяни Бердичева – від дошкільної освіти й шкіл і до позашкілля, добре відомо і профспілковим лідерам області та країни. Вручаючи численні грамоти та подяки, останні не могли не констатувати: Бердичів – то таке місто що відзначиться завжди. Цього разу – особливим духом єднання педагогів.

Микола Красько, заступник голови обкому Профспілки: «Соціальне партнерство, котре присутнє саме у Бердичеві, зокрема, у галузі освіти, свідчить про те, що з боку міської влади існує особлива підтримка діяльності освітянських навчальних закладів. Мабуть тому, коли нашим ЦК Профспілки була започаткована відзнака «За соціальне партнерство», одним із перших, хто отримав її, став Бердичівський міський голова В.К. Мазур.»

У квітах, нагородах та теплих словах того дня нестачі не було. Багатьом активістам зігрівали душу і конверти з відзнакою у гривнях (що би це була за профспілка, якби не привітала своїх членів матеріально). Велика кількість всього хорошого на святі – то тому, що їх насправді багато – відданих своїй професії, небайдужих, творчих. І всі вони незмінно користуються одним гаслом, котрому навряд чи судилося втратити свою актуальність – «Педагог – людина, в якій не згасає вогонь бажання робити іншим добро, працювати задля щастя і добробуту своєї родини, свого міста, своєї країни».

Анжела Цвєткова, голова міської профспілкової організації: «Я вітаю усіх, хто працює у системі освіти, особливо ветеранів галузі, з їхнім професійним святом. Здоров’я їм і нехай наша бердичівська освіта, яка і без того знаходиться на високому рівні, стане ще кращою.»

Олександр Єжель,
ТК «ВІК» м.Бердичів