Ентузіазм і фанатизм працівників ПТУ – основа досягнень

У Вищому Художньому училищі Львова відбулася серпнева нарада керівників та голів профкомів навчальних професійно- технічних закладів області, в яких навчаються понад 27 тисяч учнів і трудяться 5,8 тисяч працівників.

У роботі цього зібрання, де підбивали підсумки роботи в 2014-2015 навчальному році і розглядали актуальні питання на 2015-2016 роки, взяли участь зі сторони влади голова профільного комітету облради, заступник голови ОДА Юрій Підлісний, директор департаменту освіти і науки Олександра Небожук, голова громадської Ради при облдержадміністрації Степан Середа, ветеран системи профтехосвіти, працівник Центру підготовки профільних спеціалістів системи прфтехосвіти Ярослав Камінецький.

Незважаючи на те, що з 62 професійно-технічних навчальних закладів регіону, до профспілки освіти належать 8, професійну громадську організацію з року в рік тут представляє галузева освітянська, до якої звертаються за консультаціями і роз’ясненнями, як правило, всі. Цьогріч про проблеми соціального захисту вела мову з учасниками розширеної підсумкової наради голова обласної організації профспілки працівників освіти і науки Марія Яцейко.

Зі стрижневою доповіддю виступив заступник директора департаменту, начальник управління профтехосвіти Роман Бабій.

Підготовка робітничих кадрів, сказав Роман Петрович, набуває особливого значення, а зв’язок між системою освіти і потребами економіки – ключове питання...

В усякому разі так би мало бути. Та, наразі, ці по-освітянськи ідеально правильно визначені питання, залишаються теорією. Пан Роман акцентував і на тому, що працівники профтехосвіти не знімають зі себе відповідальності за те, що існує проблема невідповід-ності якості підготовки випускників вимогам робочого місця... при тому, що обладнання, на якому доводиться вчити дітей, не менше 25 -річного строку давності, існує проблема зв’язку з підприємствами і відсутність таких для проходження практики.

У ракурсі цієї проблеми про відрив бажаного від дійсного скаже у виступі директор Львівського Вищого професійного училища побутового обслуговування Леся Максимів: з 12 учнів, які проходили практику на польській фірмі з пошиття чохлів для машин, там залишилися працювати десять випускників, «а хотілося, щоб працювали тут, в Україні».

Мають співпрацю з швейними і взуттєвими підприємствами, де існують невеликі колективи, тож можуть зайняти лише 35 відсотків молодих трудових рук їх випускників.

Традиційно, скаже у своєму виступі колишній очільник цієї сфери підготовки робітничих кадрів Ярослав Камінецький, Львівщина займала і тепер займає першість за результатами навчання та в конкурсах кращих за професією.

Наукові роботи викладачів професійно-технічних закладів області свідчать про їх високий рівень, є підставами для того, щоб вони робили успішні кар’єрні кроки. Директорам училищ, які виховали переможців Всеукраїнських і міжнародних професійних конкурсів, керівник департаменту вручила Грамоти та Подяки, і на тому, як кажуть, спасибі.

Людина незаангажована, з незалежним на все це пглядом – голова Громадської Ради при ОДА Степан Середа підвів справедливу риску: « Якби не ентузіазм і фанатизм працівників ПТУ всупереч владі, то й досягнень не було б. І це – основа».

Ще, наголосив він, за президента Віктора Ющенка ставили питання, яке не потребує ні особливих зусиль, ні коштів: щоб зароблене професійно-технічними закладами, могли використовувати на їм же необхідне, та й це досі висить серед невирішених проблем. Директор міжрегіональ-ного ВПУ автомобільного транспорту і будівництва Олег Саврук, додав: не могли на зароблені кошти купити прилад пайки поліпропіленових труб для участі у професійному Всеукраїнському конкурсі. А для практичного навчання? То вже скромно мовчать. Проблема державного навчального закладу – отримати державний акт на земельну ділянку.

Досі не прийнятий «Закон про профтехосвіту», де були б враховані і ці організаційно-виробничі моменти із багатьох «із бородою».

Скорочуються державні замовлення на робітничі спеціальності. Не появляються підприємства і відповідно - робочі місця. Мережа профтехосвіти найактивніше зазнає реформування в частині скорочення і оптимізації. Це мало б створити конкурентне середовище. Однак і досі, зі слів учасників наради, є профтехзаклади, які не беруть участі у професійних конкурсах.

Зважаючи на те, що в училища приходять діти з сільських шкіл, інтернатів, викладачам доводиться працювати не з простим і легким контингентом в частині знань та здоров’я, це теж мало би бути враховане всіма соціальними партнерами, причетними до складання і реалізації навчальних та фінансових програм. Стрижнева – «Про розвиток профтех-освіти» завершується в 2015 році... Про нову не чувати».

Оптимізму додали господарі, які приймали учасників розширеної підсумкової наради, – Львівське Вище Художнє училище, яке цьогоріч відзначає 70 років заснування.

Все було на справді європейському рівні, починаючи від стін, вбиралень і вішалки, закінчуючи навчальними програмами і якістю міжнародного співробітництва – одне з трьох в Україні працює за дуальною системою навчання в рамках німецько –українського модельного проекту Фонду імені Ебергарда Шьока з підготовки спеціалістів західноєвропейського рівня. 500 учнів училища набувають навиків з 2-3 професій, з 14, яких тут навчають. На здобуття фахів вітражника – флориста був конкурс.

Ольга Лобарчук, Львів