Питання освіти на Київському Безпековому Форумі

13 квітня 2018 року в Києві завершив свою роботу Київський Безпековий Форум, що вже одинадцятий рік поспіль відбувається у столиці.

Цьогорічними учасниками Форуму були Прем’єр-міністри України, Литви, Молдови, нинішні та колишні керівники Міністерств оборони країн ЄС, США, Грузії, представники Європейських парламентів, високопоставлені дипломати Сполучених Штатів, Великої Британії, Німеччини, провідні безпекові експерти з Вашингтона, Брюсселя, Парижа. Загалом, участь у Форумі взяли понад 600 експертів, політиків, дипломатів, урядовців, з яких понад 100 закордонних гостей із понад 20-ти країн світу.

Питанням освіти на Форумі відводилася окрема увага. Так, міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час однієї з панелей Форуму зазначила, у час швидкого розвитку технологій весь світ думає над тим, як зробити навчання більш природовідповідним, цікавим і одночасно більш продуктивним, адже помінялися й цілі освіти. За її словами, якщо раніше важливими були предметні знання, то наразі, згідно європейськими з дослідженнями, тільки 15% кар’єрного успіху залежить від професійних навичок. «І аж 85% цього успіху забезпечується тим, що називається «soft skills».

У рамках Форуму також відбулася дискусія «Діджиталізація. Нова реальність на ринку праці та в освіті». Участь у роботі заходу взяли Директор аналітичного центру  CEDOS Єгор Стадний, проектний координатор «Kyiv Smart City» Андрій Тимчишин-Валевський, розробник програмного забезпечення, член Комітету з питань медійної та інтернет-політики Правління СДПН Хеннінг Тільманн при модерації Єви Еллерайт, Фонд Фрідріха Еберта.

У своїх виступах експерти зазначали, що загалом цифрова економіка – це досить нова для України парадигма розвитку. Її основу становлять не тільки ІТ-компанії, а й усі інші організації та власне особи, які є користувачами продуктів та послуг ІТ-сфери.

Серед багатьох питань учасники дискусії зокрема акцентували увагу на можливому збільшенні соціальної відстані між людьми (наприклад, у сільській місцевості та великих містах) і подолання її шляхом впровадженням цифрових технологій та відповідних заходів для зменшення розриву між багатим та бідним населенням.

Діджиталізація має також прямий вплив на ринок праці. У цьому контексті, акцент було зроблено на отриманні молоддю належної якісної освіти задля переваг та конкурентоздатності на ринку праці.

Проте, за словами експертів та учасників, недостатньо просто замінити традиційні процеси цифровими, потрібно сформувати культуру безперервного навчання та відслідковування інновацій, нових тенденцій та ринкових можливостей, і уміти їх застосувати, відповідно до викликів часу.

Також мова йшла про штучний інтелект, його переваги та слабкі сторони. Учасники дискусії наголошували, що такі риси, як творчість та здатність до навчання завжди залишатимуться перевагами людини, які не зможе замінити штучний інтелект.

Цифрові технології можуть стати інструментом участі громадян у процесах прийняття рішень. У той же час, необхідно продумати, яким чином можна гарантувати основні права та свободи людини при застосуванні цих технологій.

Таким чином, цифровізація та автоматизовані процеси однозначно спрощують життя людини, а вплив цифрового прогресу на наше життя, особливо в контексті ринку праці, величезний. І це вже відчутно у повсякденному житті кожної людини.

Проте, учасники дискусії наголосили, щоб мати значний ефект від цифрових новацій та використовувати їх повною мірою, потрібно підготувати суспільство до сприйняття, вивчення та застосування нових технологій без втрат робочих місць та відтоку інтелектуального потенціалу з України за кордон.