Сьогодні медійники відзначають своє професійне свято
25 років тому, указом президента України Леоніда Кравчука, було затверджене «професійне свято працівників засобів масової інформації – День журналіста».
6 червня в якості дати було обрано також з важливого приводу – Національна спілка журналістів України, переважною більшістю голосів у Брюсселі, була прийнята до лав Міжнародної федерації журналістів – найбільшої в світі організації професійних працівників ЗМІ.
Слово журналіст і журналістика походить з французької мови. Journal – «газета» – виникло як скорочення словосполучення papier journal і означає «щоденний папір (листок)», що в свою чергу походить від латинського «щоденна звістка». Тобто, журналісти – це вісники, ті, що оповіщають, приносять щоденні звістки. А прообразом газети вважають стародавні рукописні новини.
Вважається, що перша газета вийшла друком у 1605 році у французькому Страсбурзі. А от перше успішне щоденне видання з’явилося в Британії – газета The Daily Courant.
З часом і з розвитком суспільства преса сформувалася як впливовий соціальний інструмент під титулом «Четверта влада» (Fourth Estate – «четвертий стан»). Цей вислів, який згодом став терміном, приписують Томасу Карлейлю і Жан-Жаку Руссо.
В Україні журналістика як професія виникла в ХІХ столітті. Наступні 100 років вона намагалася розвиватися, але шансів на те у неї було обмаль – журналістам дозволялося рухатися вузькоколійкою марксизму-ленінізму, агітації-пропаганди – все інше було полем суцільних табу.
Із початком незалежності відбулося відродження традицій української журналістики, але, знову ж таки, на неї, як і на суспільство, чатували нові небезпеки і нові виклики – самоцензура, важкий спадок посттоталітарного минулого, продажність, сумнозвісні «темники», готовність писати замовні матеріали та багато чого іншого.
Жорстокі реалії сьогодення, війна на сході нашої країни, спонукають декого вдаватися до пропаганди та цензури, що для ЗМІ, які сповідують демократичні, а не тоталітарні цінності є доволі сумнівним кроком, адже журналістика повинна бути, передусім, вільною і чесною, а не «правильною».
Медійники сьогодні намагаються відновити свою престижність шляхом написання і подання якісних матеріалів. Багато що вдається, але попереду ще багато роботи.
Усім, хто зв’язав свою долю із журналістикою, хто майстерно володіє пером вітаємо з професійним святом! Ваша сила у слові, а воно може все – і зробити світ набагато добрішим, і простішим, і врятувати його від приниження й образ.
Бажаємо, щоб ваше професійне зростання ніколи не зупинялося, а рівень доходів дозволяв працювати чесно і неупереджено.