Маковея або Медовий Спас
Маковея або Медовий спас припадає на останній місяць літа – серпень. Це час нового врожаю, багатства та щедрості природи. Не дивно, що серпень здавна був періодом обрядових традицій, свят і вірувань у всілякі прикмети.
Саме з Першого Спаса українці починають збирати свіжий мед, а за ним і яблука з грушами та горіхи. До використання старих запасів врожаю та збирання нового – ставилися завжди з пошаною та ощадливістю. Але й не забували відсвяткувати, куштуючи нові дари природи. Тому й готували всякі наїдки з маку, меду, горіхів, яблук та інших фруктів.
За християнською ж версією, Маковея – це день вшанування мучеників Маккавеїв. З часом, традиції обох свят поєдналися в одному. Тож сезонні продукти й інші обрядові елементи тепер носять святити до церкви.
Приносять на освяту свіжі мак та мед із нового сезону, святять воду. Мед із церкви забирати додому не можна – його неодмінно віддають нужденним або залишають у церкві як милостиню.
Оберіг із трав – Маковійчик. Різні квіти збирали в букет-оберіг та несли освячувати до церкви.
Основними елементами були чорнобривці і волошки, голівки маку. Також, додавали полин, жоржини, гвоздики та різноманітні цілющі трави.
Ще один елемент до освячення: страви з медом і маком. Несли в церкву завиванці з маком, налисники з маком, медові пряники, сирники тощо.
Обряди поза церквою теж збереглися. Освячували воду в різних водоймах: від криниць до річок. Дівчата ж бралися на Маковея ворожити.
Прикмети та приказки на Маковея- то особлива історія. Вони різноманітні і мають свою силу.
- У Спаса всього в запасі: і дощ, і вітер, і відро.
- На перший Спас і жебрак медку спробує.
- Після першого Спаса у воду не заходять.
- З’їси ложку освяченого меду – загадай бажання, і воно здійсниться.
- Журавель на спас у відліт летить.
- На перший Спас олень копито обмочив (вода холодна).
- Поклади макову голівку під подушку дитині, щоби була здоровою.
- Вважалося, що на Маковія відцвітають троянди й починають падати холодні роси.