Різдвяні дива продовжуються – зустрічаємо Старий Новий рік!

У ніч із 13 на 14 січня українці зустрічають Старий Новий рік. Українці стали двічі святкувати прихід нового року після реформи календаря у 1918 році: 14 січня – це Новий рік за старим стилем.

Проте тисячоліття тому новоріччя зазнало ще більшого перетворення, ніж пересування на два тижні. Новий рік давні слов'яни святкували навесні (звідси, як пояснюють народознавці, у щедрівках згадки про ластівок і засівання хлібним зерном). Із прийняттям християнства Новий рік стали відзначати у вересні. А далі – обряди, вірування, дати пересувалися, накладалися одні на інші… І вийшло чудове, калейдоскопічно дивовижне свято – старий Новий рік.

Отож, святкування по черзі. Щедрий вечір або Маланки – 13 грудня, а Старий Новий рік – 14. Історія вказує, що 13 січня установлене свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх прямувала до Христа.

14 січня – свято на честь Василія (Василя) Великого архієпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії (церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого).

А ось зранку 14 сiчня хлопчики (бо тiльки вони мали на це право) ходили по хатах i «посiвали».

«На щастя, на здоров’я, на Новий рiк» – саме так поздоровляли усіх з Новим роком i, розкидаючи зерно, бажали доброго врожаю, здоров’я та удачi. Вважалося, що посівальники приносять у дім достаток, бажаючи господарю всього найкращого у Новому році.

Щиро вітаємо усіх спілчан зі Старим Новим роком!
Бажаємо добра, міцного здоров’я, родинного тепла та затишку!