Українці святкують Щедрий вечір та Старий Новий рік

Під час Щедрої вечері накривають багатий стіл (щедрий вечір), де переважають м'ясні страви. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають і спеціальні хліби – «Маланку» та «Василя».
Назва свята походить від святої Меланії, день якої припадає на 13 січня (31. 12. – за ст. стилем).
Маланка колядує до ранку. Уранці 14 січня – на Старий Новий рік (день, присвячений Василію Великому), – маланкувальники ходять посівати: зайшовши до хати, сиплють зерном і приказують:
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком всіх вітаю!
Специфічними складовими традиційного українського новоріччя були величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), ритуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками («Маланка», «Коза») та ін. Деякі з них широко побутують й донині.
Щедрування – давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду.
Щедрування супроводжувалось «магічними» діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Обрядових новорічних пісень — щедрівок (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині, були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні.
Ще один давній звичай цього дня – засівання (посипання).
У перший день нового року дорослі й діти, переважно чоловічої статі, ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібні зерна і бажаючи господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю.
Сердечно вітаємо освітян зі Старим Новим роком!
Зичимо добра, щастя та любові!
Зичимо добра, щастя та любові!