Українці святкують Щедрий вечір та Старий Новий рік

Напередодні Старого Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим) або святого Василя Великого (14 січня), український народ визначає Маланку, або Щедрий вечір.

Під час Щедрої вечері накривають багатий стіл (щедрий вечір), де переважають м'ясні страви. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають і спеціальні хліби – «Маланку» та «Василя».

Назва свята походить від святої Меланії, день якої припадає на 13 січня (31. 12. – за ст. стилем).

Маланка колядує до ранку. Уранці 14 січня – на Старий Новий рік (день, присвячений Василію Великому), – маланкувальники ходять посівати: зайшовши до хати, сиплють зерном і приказують:

Сію, сію, посіваю,
З Новим роком всіх вітаю!

Специфічними складовими традиційного українського новоріччя були величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), ритуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками («Маланка», «Коза») та ін. Деякі з них широко побутують й донині.

Щедрування – давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду.

Щедрування супроводжувалось «магічними» діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Обрядових новорічних пісень — щедрівок (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині, були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні.

Ще один давній звичай цього дня – засівання (посипання).

У перший день нового року дорослі й діти, переважно чоловічої статі, ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібні зерна і бажаючи господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю.

Сердечно вітаємо освітян зі Старим Новим роком!
Зичимо добра, щастя та любові!