Трудові відносини

Чи повинні переводитись на нижчі посади доценти та професори, які були призначені на ці посади, не маючи відповідних вчених звань, а впродовж двох останніх років їх не підтвердили ?

Відповідь.
Відповідно до додатку 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 р. N 557 науково-педагогічним працівникам, які обрані чи призначені на посади професорів чи доцентів, не маючи відповідного вченого звання, один раз строком до двох років від часу першого обрання чи призначення встановлюються відповідно тарифні розряди для професора – 20, для доцента – 19.

Тобто у зазначеному нормативному акті йдеться про порядок встановлення посадових окладів особам, які не мають відповідного вченого звання, але обраним чи призначеним на посади професора чи доцента.

Саме на термін до двох років обумовлюється встановлення їм розмірів посадових окладів, зокрема обраному чи призначеному працівникові на посаду професора, – на рівні 20 тарифного розряду, а доцента – 19 тарифного розряду.

Відповідно до п 6.2. Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 2 квітня 1993 року N 90 «Про затвердження Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів», якщо після закінчення двох років перебування на посаді професора чи доцента вчене звання не присвоєне, цим особам встановлюється оклад асистента (викладача) з урахуванням наявності наукового ступеня, а при переході на ці посади з посад доцента, старшого викладача - оклад доцента, старшого викладача.

Зазначена Інструкція на даний час є чинною і з 1 вересня 2005 року застосовується в частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним наказом Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 р. N 557.

Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється відповідно до вимог Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року N 744 «Про затвердження Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації», яким, зокрема, не встановлено терміну, на який можуть обиратися чи прийматися на роботу науково-педагогічні працівники. Такого обмеження не встановлено також Законом України «Про вищу освіту».

Тому науково-педагогічні працівники, призначені чи обрані на посади доцента чи професора, не маючи при цьому відповідного вченого звання, після закінчення дворічного терміну на нижчі посади не переводяться.

Чи має право директор школи звільнити вчителя, прийнятого на роботу в школу на час тимчасово відсутнього основного працівника у зв’язку з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, після закінчення навчального року?
Чи виплачується у такому випадку допомога на оздоровлення при наданні відпустки?


Відповідь.
Зважаючи на те, що працівник прийнятий на роботу вчителем на час тимчасово відсутнього основного працівника у зв’язку з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, відповідно до п.2 ст.23 КЗпПУ цей трудовий договір вважається таким, що укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, тобто строковий.

Тож у випадку, коли у заяві працівника про прийом на роботу не зазначалася умова про термін цієї роботи до закінчення навчального року і про цей термін не відображено у наказі при прийомі на роботу, то з ініціативи адміністрації такий строковий договір не може бути розірваний.

Згідно з ст..39 КЗпПУ строковий договір може бути розірваним достроково лише з ініціативи працівника і то за певних підстав, а саме: в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного договору та у випадках, передбачених ст..38 КЗпПУ, тобто, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин).

Однак, коли основний працівник забажає перервати відпустку раніше, ніж дитині виповниться три роки, строковий трудовий договір з вчителем має бути припинено. Для цього заява про звільнення не потрібна, оскільки свою згоду на це вчитель уже висловив у заяві про приймання на роботу на визначений термін.

При цьому, відповідно до ст. 3 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У такому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Щорічна основна відпустка вчителям надається у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. N 346, тривалістю 56 календарних днів.

При продовженні терміну строкового договору тривалість відпустки визначається з розрахунку 5,6 дня за кожен відпрацьований місяць.

Відповідно до частини 1 ст. 57 Закону України «Про освіту» держава гарантує виплату педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

Тому у випадку, коли за заявою вчителя йому надається щорічна основна відпустка, чинність строкового трудового договору продовжується до закінчення її тривалості, а при наданні виплачується допомога на оздоровлення у розмірі встановленої при тарифікації ставки заробітної плати, яка виплачується за 18 годин тижневого навантаження.

Розмір допомоги не залежить від обсягу педагогічного навантаження.

У разі виплати компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не надається.

Схожі публікації


Догори