Консультації по відпустках

В якому порядку та випадах надається академічна відпустка студенту вищого навчального закладу?

Відповідь.
Академічна відпустка - це перерва у навчанні, право на яку студент отримує у випадку зниження працездатності внаслідок порушень функцій організму, які зумовлені гострими захворюваннями, що потребують тривалого відновлювального лікування; загостреннями хронічних захворювань або частими захворюваннями (понад один місяць за семестр); анатомічними дефектами, які не дають змоги провести відновлювальне лікування під час навчання.

Порядок надання академічних відпусток студентам вищих навчальних закладів затверджено спільним наказом Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України від 6 червня 1996 року N 191/153 «Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти », зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 червня 1996 р. за N 325/1350. Дія цього наказу поширюється на всі вищі навчальні заклади України I - IV рівнів акредитації незалежно від їх підпорядкування та форм власності.

Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. Однак за необхідності її може бути продовжено ще на один рік.

Такі обмеження не стосуються відпусток по вагітності та пологах, відпусток по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х чи 6-ти років – у випадку, коли дитина хворіє та потребує домашнього догляду. Відпустки за цих обставин надаються відповідно до Кодексу законів про працю України.

Академічна відпустка за медичними показаннями надається студентам керівником вищого навчального закладу на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) студентської поліклініки, а там, де вона відсутня, - головного лікаря лікувально-профілактичної установи (ЛПУ), яка провадить медичне обслуговування студентів.

Якщо стан хворого студента і його віддаленість від ЛПУ, яка провадить медичне обслуговування студентів, не дають йому можливості туди звернутися, він може звернутися за лікарською допомогою до територіальної ЛПУ і після закінчення лікування отримати виписку з історії хвороби для подання її до ЛКК студентської поліклініки.

Висновки лікарів відомчих і територіальних ЛПУ про необхідність надання студентам академічної відпустки за медичними показаннями, чи звільнення їх від фізичної праці, або перенесення термінів проходження виробничої практики, вважаються недійсними, якщо немає рішення ЛКК або візи головного лікаря (завідуючого) лікувально-профілактичної установи, що обслуговує студентів.

У виключних випадках, коли стан хворого і його віддаленість від ЛПУ не дають можливості лікарям, які провадить медичне обслуговування студентів, провести медичне обстеження студента, керівництво вищого навчального закладу (за згодою ЛПУ, яка обслуговує студентів) приймає рішення про надання академічної відпустки на підставі висновку ЛКК лікувально-профілактичної установи, де лікується студент.

Для прийняття лікарями експертного рішення до ЛПУ, яка обслуговує вищий навчальний заклад, подаються запит з цього навчального закладу, детальна виписка з історії хвороби від медичної установи, під наглядом якої знаходиться студент, і проводиться його повне медичне обстеження. При експертному вирішенні питання про необхідність надання академічної відпустки враховуються: терміни тимчасової втрати працездатності (більше одного місяця за семестр); специфіка навчального процесу; профіль вищого навчального закладу; ступінь адаптації студента; можливість погіршення здоров'я (перехід гострого захворювання в хронічне, вихід на інвалідність), якщо студент продовжуватиме навчання.

На підставі розгляду виписки із історії хвороби і даних медичного обстеження лікарсько-консультативна комісія (а у випадку її відсутності - головний лікар) , та за участю представника вищого навчального закладу (у разі потреби), робить висновок про необхідність надання студенту академічної відпустки або його переведення за станом здоров'я на навчання на іншу спеціальність або до іншого вищого навчального закладу. У висновку ЛКК зазначається рекомендована тривалість академічної відпустки.

Надання академічної відпустки оформляється відповідним наказом керівника вищого навчального закладу із зазначенням підстави надання відпустки та її термінів.

У всіх випадках загострення хронічних або гострих психічних захворювань керівництво вищого навчального закладу спільно із ЛПУ на підставі висновку психоневрологічного диспансеру розглядають і вирішують питання про відрахування студента з навчального закладу або рекомендують переведення студента згідно з довідкою ЛКК на іншу спеціальність або до іншого вищого навчального закладу. За сприятливого прогнозу хвороби студентам надається академічна відпустка терміном не більше одного року. Хворим на туберкульоз, академічна відпустка надається терміном, як правило, на один рік. Питання про продовження терміну академічної відпустки або переведення таких студентів до іншого вищого навчального закладу вирішується в індивідуальному порядку.

Студенти, які не скаржились на стан здоров'я до початку екзаменаційної сесії, отримали під час екзаменів незадовільні оцінки, вважаються невстигаючими.

Для вирішення питання про допуск до навчання студентів, у яких завершується термін академічної відпустки, необхідно за два тижні до початку семестру подати до ЛПУ, яка провадить медичне обслуговування студентів, довідку про стан здоров'я з лікувально-профілактичного закладу, який спостерігав за хворим під час академічної відпустки, і пройти комплексне медичне обстеження. На цій підставі студентам видається висновок ЛКК для подання його до вищого навчального закладу.

Допуск до навчання студентів, у яких завершився термін академічної відпустки, здійснюється наказом керівника вищого навчального закладу на підставі заяви студента та висновку ЛКК про стан здоров'я, які подаються на пізніше двох тижнів від початку навчального семестру. Студенти, які не подали документи в установлений термін, відраховуються з вищого навчального закладу.

За весь період навчання студент може скористатися правом на отримання академічної відпустки, як правило, один раз.

Надання академічної відпустки студентам вечірньої та заочної форм навчання здійснюється на підставі висновку ЛКК територіальних ЛПУ.

Усі суперечливі питання з приводу надання академічної відпустки розглядаються безпосередньо керівництвом вищого навчального закладу разом з ЛПУ.

В якому порядку надається відпустка заступникам директора, які ведуть години викладацької роботи, зокрема:
- хто складає графіки відпусток і з ким вони погоджуються ?
- чи можна надавати відпустки заступникам директора частинами та якою може бути їх тривалість ?
- як запобігти ситуації, якщо всі заступники виявлять бажання брати відпустку в літні місяці ?
- якщо порушується графік відпусток з боку заступників директора, які заходи впливу може застосувати керівник ?


Основними нормативними актами, якими регулюються питання надання відпусток, в тому числі педагогічним працівникам, є Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. N 504, постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. N 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам». При наданні відпусток мають застосовуватися також положення Галузевої угоди та колективного договору професійно-технічного навчального закладу.

Відповідно до ст. 6 Закону № 504 керівним працівникам навчальних закладів, надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із розділом IV. Вищі навчальні заклади, заклади післядипломної освіти, професійно-технічні навчальні заклади додатка до Порядку № 346 тривалість щорічної основної відпустки заступників директора, що не виконують педагогічної роботи в цьому професійно-технічному навчальному закладі, складає 42 календарних дні, а тих, хто виконує її у обсязі не менш як 1/3 відповідної річної норми, – 56 календарних днів.

Оскільки норма педагогічного навантаження для викладача на ставку складає 720 годин на рік, то відпустка тривалістю 56 календарних днів надається тим керівним працівникам, які ведуть педагогічну роботу не менше 240 годин на рік.

Щорічна основна відпустка повної тривалості у перший та наступні роки надається керівним працівникам навчальних закладів у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. При цьому відпустки надаються з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Робочий рік відлічується з дня укладення трудового договору.

Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів у разі необхідності санаторно-курортного лікування щорічна основна відпустка або її частина може надаватися протягом навчального року, якщо це передбачено колективним договором.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються керівником навчального закладу за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси навчального закладу, а також особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Особливої уваги при цьому заслуговує преамбула до Закону № 504, де зазначено, що цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і керівником, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Поділ щорічної основної відпустки на частини провадиться відповідно до умов, передбачених 12 Закону № 504. Зокрема щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, - в інший канікулярний період.

За бажанням керівних та педагогічних працівників навчальних закладів частину щорічної основної відпустки може бути замінено грошовою компенсацією за можливості забезпечення їх у відповідний період роботою. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної основної відпустки не повинна бути менша ніж 24 календарних дні.

При наданні відпусток слід пам’ятати, що Законом № 504 передбачається надання щорічних відпусток працівникам за їх бажанням в зручний для них час: зокрема особам віком до вісімнадцяти років; інвалідам; жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї та, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків; дружинам (чоловікам) військовослужбовців; ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Відповідно до п.27 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 р. N 455, надання відпустки працівникам навчального закладу оформляється наказом керівника навчально-виховного закладу.

Невиконання працівниками наказу керівника стосовно відпустки може розглядатись як порушення ними правил внутрішнього трудового розпорядку. До таких працівників можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення згідно із чинним законодавством.

Якої тривалості відпустка має надаватися бібліотечним працівникам загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних, вищих та інших навчальних закладів ?
Чи може їм надаватися додаткова відпустка за ненормований робочий день та за роботу з електронно-обчислювальними машинами?
Якими нормативними актами слід при цьому керуватися?


Відповідно до п.п. 5.2.6. наказу Міністерства освіти України від 14.05.99 р. № 139 “Про затвердження Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу Міністерства освіти України” з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства освіти України від 04.08.99 р. № 277 «Про внесення змін і доповнень до Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» бібліотечні працівники загальноосвітніх навчальних закладів мають право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований рік та додаткову відпустку до 7 календарних днів за колективним договором.

Бібліотекарям загальноосвітніх шкіл-інтернатів та дитячих будинків для дітей, хворих на туберкульоз, крім того, може надаватися ще додаткова відпустка за особливий характер праці, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 7 календарних днів. Така норма передбачена п.1 підрозділу «Інфекційні та туберкульозні (протитуберкульозні) лікувально-профілактичні заклади та установи, відділення, палати, кабінети; санаторно-лісові школи та школи-інтернати, дитячі будинки, дитячі садки (групи), ясла-садки (групи), дитячі ясла (групи) та будинки дитини (групи) для дітей, хворих на туберкульоз; навчальні заклади для інвалідів, хворих на туберкульоз» розділу XVII. «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. N 679 «Про нову редакцію додатків 1 і 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. N 1290»).

Щорічна основна відпустка бібліотечним працівникам позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації, методичних установ надається тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ст..6 Закону України «Про відпустки»).

Крім того, за ст..8 зазначеного закону таким особам може надаватися відпустка за особливий характер праці, зокрема - за ненормований робочий день. Її тривалість не повинна перевищувати 7 календарних днів. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором з дотриманням Орієнтовного переліку посад працівників з ненормованим робочим днем системи Міністерства освіти і науки України, яким може надаватись додаткова відпустка, що є додатком № 1 до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.

До цього Орієнтовного переліку, зокрема, включено посади керівників структурних підрозділів, якими є бібліотеки навчальних закладів, керівники відділів, секторів (в т.ч. й бібліотек), а також посади бібліотекаря, бібліографа.

Доречно зауважити, що слова «провідний», «першої категорії», «другої категорії» визначають не назву посади, а рівень кваліфікації. Тому додаткова відпустка за ненормований робочий день тривалістю до 7 календарних днів може надаватись бібліотекарям, бібліографам незалежно від їхньої кваліфікаційної категорії. Загальна ж тривалість щорічної відпустки бібліотечних працівників зазначених вище навчальних закладів не може перевищувати 31 календарного дня (24 календарних дні основної відпустки + 7 днів додаткової).

Слід мати на увазі, що Рекомендаціями щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.97 р. N 7 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Мінпраці від 5.02.98 р. N 18 «Про внесення змін до Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці», передбачено, що ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Додаткова відпустка до 7 календарних днів є компенсацією за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу.

На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений в установі режим робочого часу. У зв'язку з цим не можна систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлений робочий час.

Ненормований робочий день може застосовуватись, як для спеціалістів, що є досить поширеним фактом, так і для керівників та робітників. Для прикладу - директор бібліотеки, палітурник тощо.

Не може застосовуватися ненормований робочий день для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Однак для тих, хто працює на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день застосовується.

Стосовно тривалості щорічної відпустки директора бібліотеки та наукових працівників бібліотеки вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації, то згідно із ст..48 Закону України «Про вищу освіту» ці посади віднесені до основних посад науково-педагогічних працівників. Однак зважаючи на те, що ще не внесено відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.97 р. № 346, на даний час тривалість щорічної основної відпустки працівникам, які посідають ці посади, становить 24 календарних дні, а додаткової за ненормований робочий день – до 7 календарних днів, яка надається на загальних підставах, тобто встановлених ст..8 Закону України «Про відпустки».

Не виключена також можливість надання бібліотечним працівникам усіх навчальних закладів, які працюють на електронно-обчислювальних машинах, в тому числі персональних, додаткової відпустки за особливий характер праці на підставі наступного.

В розділі XXII. «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 р. N 679) постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2004 р. N 1674 «Про внесення змін у додатки 1 і 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1290» позицію 58 викладено у редакції «Працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах» замість редакції «Працівники, які працюють на обчислювальних машинах, а також оператор обчислювальних машин, який працює на машинолічильних станціях». Максимальна тривалість додаткової відпустки за роботу в таких умовах не може перевищувати 4 календарних днів.

Як і відпустка за ненормований робочий день, відпустка за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров'я являє собою додаткову відпустку за особливий характер праці. Тому її конкретна тривалість встановлюється, як правило, колективним договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

При цьому слід мати на увазі, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається понад щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні за однією підставою, обраною працівником, а саме: за ненормований робочий день; за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров'я; за роботу, пов'язану з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, і не може перевищувати 31 календарного дня. Підставою для такого висновку є положення ст. 10 Закону України «Про відпустки», частиною першою якої встановлено, що відпустка, передбачена статтею 7 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 8 цього Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником.

При вирішенні питання надання відпустки бібліотечним працівникам навчальних закладів усіх типів особливу увагу слід звертати на дату прийому їх на роботу.

Справа в тім, що до введення в дію Закону України «Про відпустки», тобто до 1 січня 1997 року, відповідно до діючої на той період постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.49 р. № 1577 «Об отпусках работникам научно-исследовательских, учебных и культурно-просветительных учреждений» директорам, їх заступникам з наукової роботи, завідуючим філіями, відділеннями, відділами, секторами, кабінетами и читацькими залами, головним і старшим бібліографам, головним та старшим бібліотекарям, бібліотекарям-перекладачам, бібліотекарям та бібліографам, бібліографам-редакторам, старшим редакторам, редакторам-спеціалістам і редакторам навчальних закладів усіх типів відпустка надавалася тривалістю 24 робочих дні.

З прийняттям Закону України «Про відпустки» всі види передбачуваних законом відпусток надаються у календарних днях. Тому тривалість відпустки в робочих днях необхідно перевести у календарні дні, в даному випадку таким чином:
24 (робочих дні) x 7(календарних днів) : 6(робочих днів) = 28 (календарних днів).

Відповідно до п.2 постанови Верховної Ради України від 15.11.96 р. № 505 «Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки" з урахуванням змін, внесених Законом України від 2 листопада 2000 року N 2073 «Про внесення змін до Закону України "Про відпустки", за зазначеними вище працівниками зберігається на весь час їхньої роботи в даному навчальному закладі на тих же посадах відпустка тривалістю 28 календарних днів.

Загальна тривалість щорічної відпустки в цьому випадку обчислюється шляхом збільшення основної відпустки тривалістю 28 календарних днів на відповідну кількість календарних днів додаткової відпустки, що надається за особливий характер праці.

Яка тривалість відпустки вихователя гуртожитку педагогічного училища?

Відповідно до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 р. № 346, вихователям вищих навчальних закладів надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів.

Гуртожитки вищих навчальних закладів, у тому числі педагогічних училищ, є їх структурними підрозділами. Тому тривалість щорічної основної відпустки вихователів цих структурних підрозділів вищих навчальних закладів становить 28 календарних днів.

Слід зазначити, що до Орієнтовного переліку посад працівників з ненормованим робочим днем системи Міністерства освіти і науки України, яким може надаватись додаткова відпустка», що є додатком № 1 до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, включено посаду вихователя гуртожитку.

Згідно з ст..8 Закону України «Про відпустки» працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Таким чином, загальна тривалість щорічної відпустки вихователя гуртожитку не може перевищувати 35 календарних днів (28 днів щорічної основної відпустки + 7 днів щорічної додаткової відпустки).

Схожі публікації


Догори