Інформація ЦК профспілки Комітету Верховної Ради України

Голові Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти В.І.Полохалу

24.09.2009 № 02-5/381

Шановний Володимире Івановичу !

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на Ваш лист від 17 вересня 2009 року № 04-22/117-1250 стосовно надання інформації для розгляду Комітетом питання щодо фінансування освіти і науки у 2009-2010 рр., забезпечення соціально-економічних прав і законних інтересів педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників повідомляє наступне.
Відповідно до законодавства освіта в Україні визнана пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку. За ст. 61 Закону України «Про освіту» держава має виділяти на освіту не менше 10 відсотків національного доходу. Однак реального підтвердження цього положення не забезпечено. З 1996 року, а саме впродовж дії закону видатки на освітню галузь, включаючи спеціальні кошти, ледь перевищували шестивідсотковий бар’єр. Такий рівень фінансового забезпечення галузі унеможливлює розвиток освіти відповідно до вимог часу, реалізацію законодавчих гарантій працівникам в рівнях оплати праці, зокрема передбачених статтею 57 Закону «Про освіту» стосовно встановлення середніх посадових окладів науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів третього та четвертого рівнів акредитації на рівні подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості, а педагогічним – не нижче від її рівня.
Практично за цей же період розмір середніх посадових окладів коливався в межах від 41 до 52 відсотків від визначеного законом рівня. Станом на липень поточного року їх розмір складав близько 50 відсотків від законодавчо гарантованого: якщо заробітна плата працівників промисловості у липні складала 2175 грн., то рівень середніх посадових окладів педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно - 1074 грн. та – 1864 грн.
Загострення нинішньої ситуації в середовищі працівників освіти зумовило нововведення з грудня минулого року постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2008 № 939, що підтримані Верховною Радою України в Законі України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», стосовно визначення розмірів посадових окладів працівникам бюджетної сфери на основі ЄТС із застосуванням розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду на рівні 545 гривень. Зазначене призвело до «замороження» окладів переважної більшості категорій працівників освіти і науки на рівні жовтня минулого року, нехтуючи при цьому п’ятиразовим збільшенням впродовж року розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, перенесення термінів запровадження III етапу Єдиної тарифної сітки з 1 листопада на 1 вересня 2008 року фактично не забезпечило її введення в повному обсязі.
Такі підходи до оплати праці бюджетників, в тому числі освітян, призвели в середньому до втрати вчителем заробітної плати за 2009 рік від 2,7 до 4,6 тис.грн., а науково-педагогічним працівником - від 3,1 до 8,3 тис.грн. (таблиці додаються).
Освітянська профспілка завжди розглядала запровадження оплати праці освітян на основі ЄТС як вимушений тимчасовий захід в умовах обмежених фінансових ресурсів. При цьому наголошувалось, що ЄТС може бути запроваджено лише за певних умов, а саме: забезпечення встановлення ставки працівника першого тарифного розряду не нижче законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати; запровадження механізмів перегляду посадових окладів, які б забезпечували відповідну диференціацію заробітної плати працівників різної кваліфікації з урахуванням складності праці, посилення мотиваційної функції заробітної плати; забезпечення законодавчих норм, зокрема ст.57 Закону України «Про освіту» щодо розміру посадових окладів педагогічних, науково-педагогічних працівників, заробітної плати спеціалістів освіти.
Практика здійснення оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки як на початку 90-х років, так і в період з 1 вересня 2005 року до сьогоднішнього дня засвідчила, що основним негативним наслідком застосування зазначеної системи є можливість постійного втручання в механізми її реалізації. Підтвердженням зазначеного є, зокрема, застосування понижуючих коефіцієнтів, суб’єктивне встановлення тарифних коефіцієнтів окремим категоріям працівників, зміна в бік погіршення міжпосадових співвідношень, ситуативна зміна підходів щодо встановлення розміру посадового окладу за першим тарифним розрядом тощо.
Вимагає єдиних підходів оплата праці в національних вищих навчальних закладах, про що також наголошувалось в матеріалах Рахункової палати України та рішенні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці.
Профспілка переконана в необхідності законодавчого врегулювання виплати винагороди за сумлінну працю і зразкове виконання обов’язків також науково-педагогічним працівникам, індексації визнаної державою заборгованості педагогічним та науково-педагогічним працівникам із виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту». Враховуючи, що сума заборгованості визначається, виходячи із розмірів посадових окладів, які діяли впродовж 1997-2002 років, а за 10 останніх років посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних та науково-педагогічних працівників зросли у 8 разів, винагороду за працю педагогів з таких видів, як надбавки за вислугу років та допомога на оздоровлення, знецінено.
Нагальною для вирішення є проблема оплати бланків документів про освіту. В порушення положень закону “Про вищу освіту” щодо безоплатного виготовлення та видачі студентам, які навчалися за кошти державного бюджету, документів про вищу освіту за рахунок коштів Державного бюджету України, постановою Кабінету Міністрів України за № 133 оплату перекладено на осіб, які отримують дипломи. Звернення з вимогою про скасування цієї незаконної норми спрямовано профспілкою на адресу Уряду та Міністерства освіти і науки.
Спілчани наполягають на унормуванні стипендіального забезпечення з метою визначення розміру стипендій відповідно до вимог закону «Про прожитковий мінімум». Попри те, що впродовж поточного року передбачається чотириразове збільшення розміру прожиткового мінімуму, розмір стипендії залишився незмінним.
Не дає достатніх підстав для оптимізму проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Як і впродовж 2009 року, розміри посадових окладів працівників бюджетних установ пропонується визначати, виходячи із розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду:
з 1 січня – 555 грн.; з 1 квітня -567 грн., з 1 липня – 570 грн., 1 жовтня - 586 грн., що значно нижче законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати. І лише з 1 грудня майбутнього року планується забезпечити встановлення посадових окладів працівників за всіма розрядами Єдиної тарифної сітки на основі мінімальної заробітної плати, розмір якої складатиме 778 грн. Розмір прожиткового мінімуму не відповідає його реальній величині.
У цьому зв’язку ЦК Профспілки наполягає на вжитті народними депутатами, членами профільного комітету заходів для передбачення в бюджеті 2010 року видатків на встановлення розміру окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на рівні мінімальної заробітної плати, що відповідає прожитковому мінімуму для працездатних осіб. При цьому розміри посадових окладів (тарифних ставок) за всіма розрядами ЄТС мають визначатися із застосуванням цієї величини та збереженням міжпосадових тарифних коефіцієнтів у повному розмірі.
Саме на цьому вже наголошувалося у виступі Голови ЦК Профспілки на засіданні профільного комітету Верховної Ради України з обговорення проблем, пов’язаних із оплатою на основі ЄТС.
Запровадження доплат до посадових окладів за вчені звання та наукові ступені науково-педагогічним та педагогічним працівникам не відповідає вимогам ст. 57 Закону “Про освіту”, якою гарантовано встановлення саме підвищених посадових окладів за ці звання та ступені. Внаслідок того, що доплати не впливають на формування розміру посадового окладу, доцент щомісяця втрачає лише на надбавках за вислугу років від 150 до 220 гривень, а професор - понад 340 гривень. Доплатний механізм впливає також на зменшення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, преміювання, інших надбавок, розміри яких визначаються від посадового окладу. До того ж за ст. 64 закону “Про вищу освіту” доплати за науковий ступінь мають встановлюватися лише тим працівникам, хто посідає посади, до яких кваліфікаційними вимогами не передбачена його наявність. Як відомо, на посади науково-педагогічних працівників приймаються особи, які мають наукові ступені, і саме ректор несе відповідальність за встановлення їх відповідності профілю роботи при встановленні доплати.
Застосування норми “в граничному розмірі” замість фіксованого відсотка через недостатність коштів фактично призводить до зменшення розмірів оцінки праці осіб з вченими званнями та науковими ступенями, особливо в умовах сьогодення.
Потребує удосконалення порядок виплати надбавок за вислугу років науково-педагогічним працівникам з метою забезпечення зарахування до педагогічного стажу часу роботи на посадах наукових працівників.
Відповідно до Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78, до стажу педагогічної роботи для виплати такої надбавки педагогічним та науково-педагогічним працівникам крім роботи на цих посадах, зараховуються також інші види діяльності. Зокрема до педстажу враховується час роботи на посадах старшого піонервожатого, військового керівника, керівника допризовної підготовки, групової медичної сестри, виконання обов'язків батьків-вихователів, робота викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання, робота у спортивних школах тощо.
В той же час не передбачено зарахування до педагогічного стажу для виплати таких надбавок періодів роботи на посадах наукових працівників, яка в багатьох випадках передує науково-педагогічній діяльності, або ж протікає у періоди між цією роботою.
При цьому слід зазначити, що згідно з Порядком виплати надбавки за стаж наукової роботи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 № 494, до стажу наукової роботи для встановлення надбавки за стаж наукової роботи, науковим працівникам час роботи на посадах науково-педагогічних працівників зараховується.
Підтримка Комітетом з питань науки і освіти необхідності внесення змін до Порядку виплати надбавки за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78, в частині зарахування до педагогічного стажу для виплати надбавки за вислугу років часу роботи на посадах наукових працівників, сприятиме співробітництву та інтеграції академічної науки та вищої школи, поповненню викладацького складу кваліфікованими вченими.
За переконанням галузевої профспілки потребують внесення зміни до Закону України «Про освіту» стосовно виплати винагороди за сумлінну працю науково-педагогічним працівникам.
Статтею 57 Закону України «Про освіту» передбачена виплата щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків лише для педагогічних працівників. Науково-педагогічні працівники такого права позбавлені. Таким чином, працюючи в тому самому вищому навчальному закладі, одні із працівників, зокрема педагогічні, а це - методисти, завідувачі навчальними лабораторіями, вихователі гуртожитків, майстри виробничого навчання, керівники навчальних відділів та їх заступники, отримують винагороду за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов’язків виплачується, а професори, доценти, старші викладачі, викладачі, асистенти, інші працівники, що посідають науково-педагогічні посади, її не отримують. Такий підхід до оплати праці професорсько-викладацького складу, який безпосередньо забезпечує навчально-виховний процес та здійснює підготовку фахівців, викликає справедливі невдоволення з їхнього боку.
У зв’язку з цим ЦК профспілки просить при внесенні змін до Закону України «Про освіту» передбачити норму щодо виплати винагороди за сумлінну працю і зразкове виконання обов’язків в розмірі до одного посадового окладу також для науково-педагогічних працівників, зокрема в абзаці десятому частини першої статті 57 після слова «педагогічним» доповнити словосполученням «науково-педагогічним».
Діючий рівень оплати праці педагогів не в змозі забезпечити розмір пенсій на мінімальному рівні. За 7 років після прийняття Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р. N 347/2002, не зроблено жодного реального кроку щодо наближення виконання її положень про встановлення розміру пенсій педагогічних працівників на рівні 80-90 відсотків заробітної плати відповідно.
Потребує вжиття заходів для забезпечення виконання Закону «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» в частині виплати заборгованості із виплат надбавок за вислугу років педагогічним і науково-педагогічним працівникам за час відпусток.
ЦК Профспілки розраховує, що під час розгляду проекту Державного бюджету на 2010 рік Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти підтримає пропозиції щодо:
- встановлення з 1 січня 2010 року величини тарифу першого розряду Єдиної тарифної сітки для бюджетної сфери на рівні мінімальної заробітної плати;
- забезпечення розмірів посадових окладів за всіма розрядами Єдиної тарифної сітки, виходячи із встановленого бюджетом на 2010 рік розміру мінімальної заробітної плати, та збереженням інших, передбачених законодавством, умов оплати праці;
- встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні величини прожиткового мінімуму на працездатну особу;
- затвердження обсягів видатків, необхідних для підвищення престижності праці усіх педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів шляхом встановлення 15-ти відсоткових надбавок;
- вирішення житлової проблеми педагогічних та науково-педагогічних працівників та реалізацію житлово-побутових гарантій педагогічним працівникам сільської місцевості та селищ міського типу, а також пенсіонерів з їх числа у повному обсязі.
- збільшення видатків на коригування розміру стипендії студентам пропорційно зростанню прожиткового мінімуму, а також на забезпечення пільгового проїзду студентів у транспорті та на виготовлення документів про освіту.
Профспілка наполягає на недопущенні зменшення питомої ваги обсягу видатків на освіту та науку у валовому внутрішньому продукті, забезпеченні їх наближення до гарантованого законодавством рівня.

Додаток: на 3 аркушах.

З повагою
Заступник Голови Профспілки Г.Ф.Труханов

Схожі публікації


Догори