Співпрацюють українська і польська освітянські профспілки

Співпрацюють українська і польська освітянські профспілкиНа Львівщині відбувся чотириденний семінар за участі активу обласної профспілки працівників освіти і науки України, яку очолює Марія Яцейко, та представників осередку Профспілки вчителів Польщі Дольносльонзского воєводства (ZNP), яким керує Мирослава Ходубска.

Двадцять голів профкомів та активних членів профспілки з Вроцлава та містечка Кобєжице приїхали на ділову зустріч. Хто вперше, а хто вже вкотре, зважаючи на понад десятилітню історію дружніх ділових стосунків між цими громадськими організаціями держав-сусідів.

Протягом семінарських днів гостям організували кожен день так, щоб, крім ділового спілкування, змогли побачити Україну по-новому, отримали інформацію для своєї праці і для душі. Гості побували в районах області, первинних організаціях, оглянули найцікавіші пам’ятки нашої спільної історії, музеї, Львівську оперу.
– Колеги з Львівщини, – сказала Мирослава Ходубска, завжди виглядають вельми мотиваційно і репрезентативно завдяки не лише культурним надбанням краю, але й профспілковим – зберегли для потреб спілчан Будинок вчених, пансіонат «Пролісок», куди ми теж залюбки їдемо.

Нам є про що поговорити: в містечку Цехоцінек теж маємо санаторного типу реабілітаційний центр для вчителів, які тут за пільговими для профспілчан цінами відпочивають, лікують горло, на яке скаржаться вчителі, професійно хворіючи фарингітами. Дбати про здоров’я спілчан для нашої організації є також певною мотивацією членства у профспілці.

Галина Вальчек-Маковська, член ZNP, перекладач російської мови:

– Попри те, що молодь сьогодні вільна і неактивна в справах громадських, шукаємо нові мотиваційні механізми вступу в профспілку, ніж були за часів соціалістичних. Тоді прийшов на роботу і майже автоматично ставав членом профспілки. Однак і сьогодні вчительська Профспілка у Польщі нараховує близько півмільйона спілчан, є чисельнішою, ніж славнозвісна «Солідарність». Чому? Бо будь-яка громадська організація, – продовжує п.Галина, – втрачає довір'я людей, якщо не доводить справ до кінця, більше обіцяє, ніж робить.

Процент молоді збільшиться тоді, коли бачитимуть практичну користь від перебування тут. Переживаємо важкі часи.

Найголовнішими і найважчими проблемами в суспільстві є рівень зарплати вчителя і скорочення робочих місць. Саме ці проблеми лягають на плечі профспілки, є пріоритетом і показником її роботи.

Наша поїздка до України, – додає п. Вальчек – Маковська, – дає розуміння і певні порівняння, наскільки ефективно працюємо: якими ще формами роботи можна скористатися, додати поінформованості, розширити світобачення. Бувала у Львові не раз, давніше, ще пам’ятника Тарасу Шевченкові в центрі не було. Він мені дуже сподобався, сподобався і відреставрована ділянка Личаківського цвинтаря, де поховані польські орлята.

– Я у Львові вперше, – продовжив культурологічну тему член Президії воєводської профспілки, завгосп школи заводової (прирівнюється до профтехучилища) з Вроцлава Микола Пікула. –Мене вразили храми, релігійна толерантність і поліетнічність культури міста.

Як профспілковця зацікавило, що на Львівщині добиваються масовості галузевої профспілки. У моєму закладі серед 30 членів трудового колективу 2 спілчан. Треба молодих учителів везти до Львова, щоб побачили життя колег і з містом познайомилися.

Барбара Кутровска-Мацяшчик, член Президії профспілки вчителів Дольносльонзского воєводства, переконана: в їх організації є тільки ті люди, які готові віддавати себе не лише професії, а й громадським справам. А з тим треба народитися, тому якість - то свідомість членів профспілки, яка працює не в останню чергу на результат і на імідж.

Пані Барбара – викладач університету та курсів підвищення кваліфікації. Їй цікаво було побувати в Дрогобицькому державному педуніверситеті ім. І. Франка, поспілкуватися з колегами, ознайомитись з інформаційною політикою української профспілки, поговорити з молодими спілчанами про те, чи не шкодують свого часу на громадські справи, бо, як кажуть, для молодих доба замала.

У Львові гостей захопив оперний театр, на Дрогобиччині – музеї Івана Франка і Бруно Шульца, відреставрований костел, стримана розкіш Будинку вчених Львова, кав’ярні Львова і братня слов’янська кухня зі своїм шармом і «родзинками».

Гості особливо дякували за змістовні екскурсії, які майстерно веде польською мовою заступник голови Львівської обласної організації галузевої Профспілки Галина Долішня.

Ольга Лобарчук, Львівська обласна організація Профспілки



Співпрацюють українська і польська освітянські профспілки

Схожі публікації


Догори