Учителі пам’ятають Освєнцім

Учителі пам’ятають ОсвєнцімДвадцять сьомий рік поспіль наприкінці квітня Профспілка вчителів Польщі, яку очолює Славомир Броняж, проводить дні пам’яті жертв фашистських концтаборів Освєнціма.

У цій фабриці смерті за даними різних джерел загинуло від 1,5 до 9 мільйонів людей із 24 країн світу. Серед «убієнних» найбільше євреїв, поляків, циганів, 14,5 тисяч – вихідців з України.

Делегація Львівської обласної організації Профспілки освіти і науки України, на чолі з Марією Яцейко, що має довготривалу Угоду про співпрацю з колегами Дольношльондского воєводства, яку очолює Мірослава Ходубска, вдруге взяла участь у цій сумній церемонії.

До стіни смерті, меморіальної дошки пам’яті освітян Польщі та інших країн, яку встановили польські вчителі-спілчани, лягли вінки і квіти з біло-червоними та жовто-блакитними стрічками.

Польська вчительська Профспілка традиційно разом з гостями розпочинає цю урочисту ходу пам’яті з прапорами спілчанських воєводських організацій в строгій уніформі. Розпочали дні пам’яті з того часу, як у процесі історичних розвідок стало відомо: вчитель Мар’ян Барко, рятуючи життя свого учня, який опинився поруч із ним у концентраційному таборі, пішов на смерть у газову камеру замість юнака.

«Під час виступів учасників днів пам’яті жертв фашизму в Освєнцімі, – розповідає заступник голови обласної організації Профспілки освіти і науки Львівщини Галина Долішня, ми довідалися, що тут загинули двоє львів’ян. Ведуться пошуки даних, чи були вони освітянами. На території меморіалу, що стала пам’яткою ЮНЕСКО, збереглися бараки, де люди стояли штабелями поруч із бетонованим ровом, який служив туалетом».

«Цей музей жертв фашизму, – додають члени львівської делегації, справляє сильне враження, вкарбовується в душу і пам’ять, застерігає сучасників від повторення подібних соціальних явищ».

Разом зі своїми вчителями до Освєнціма щороку приїжджають сотні, тисячі молодих людей – школярів, студентів, щоб перейняти естафету пам’яті про загиблих, почути про людей жертовних, стійкість і красу душі яких не зламали найстрашніші знущання, найжорстокіші приниження людської гідності.
За словами Марії Яцейко, меморіал Освєнцім є свідченням того, що гідна людина, навіть за таких обставин, може залишатися вірною собі, своїй ідеї, своєму духовному стержню.

Цьогоріч у ході пам’яті львів’яни були єдиними представниками від України. У польських заходах взяла участь також делегація спілчан із Литви.

Польські колеги вручили українцям подяку за духовну солідарність та участь у днях пам’яті жертв Освєнціма.


Ольга Подолян, Львівська обласна організація Профспілки

Схожі публікації


Догори