Якщо вчитель від Бога, то й учні від вчителя

Якщо вчитель від Бога, то й учні від вчителяХіба вперше сиджу на концерті в одному з кращих театрів Європи – Львівському оперному? Сюди вже традиційно запрошують сотні представників учительства відсвяткувати помпезно, в доброму розумінні цього слова, професійне свято. Цього разу мої очі, майже постійно, – на мокрому місці. Це буває тоді, коли особлива благодать проймає до кісточок... На сцені – не просто вишколені співаки і танцюристи, таланти, яким Господь дав особливу енергетику, а їх научителям – благословення у праці.

Притримую ейфорію, бо нервую: шкода, що ті миті, в які перетворилися 3 години мого життя з цими вибраними юними талантами та їх педагогами, більше ні для кого й ніколи не повторяться. Їх, на жаль, не знімало ні державне, ні приватні телеканали і демонструватимуть по Львівському телебаченні – для моєї старенької вчительки, для мами, яка не може дивитися телевізор через засилля негативу і жахів. Такий концерт додав би їм, як і мені, снаги до життя. Дітям, цілим сім’ям – істинної гордості за свою культуру і державу. Може всупереч діалектичному матеріалізмові такі духовні перли ставали б поштовхами до подолання кризи економічної? Як у свій час, танцювальні марафони в Америці.

Мені ж просто дуже захотілося жити і радіти цьому життю. Побігла до праці, щоб під враженням поділитися з Вами вдоволенням від справжнього свята душі, яке не так часто трапляється. Радість була й від того, що одним з його фундаторів, разом з галузевим департаментом, стала обласна організація Профспілки освіти і науки України, з якою співпрацюю.

Коли відзначали 24 кращих вчителів, п’ятірку вихователів дитсадків і шестеро кращих освітян Львівщини, які стали найпомітнішими професіоналами в усій Україні, на сцені серед депутатів обласної Ради, очільників області і освіти, стояла одна-єдина жінка і виступала з вітальним словом – пофлідер освітян області Марія Яцейко.

Її заступник Галина Долішня ще перед початком урочистостей шепнула, щоб не пропустила, коли будуть нагороджувати за особливі старання в оздоровленні спілчан, хорошу організаторську, господарну працю на благо спілчанина директора галузевого освітянського пансіонату «Пролісок» з Трускавця Юрія Шевціва та голову Самбірської районної галузевої профспілки освітян, депутата райради Ірину Цуприк. Цьогоріч, каже пан Юрій, повели ремонт першого поверху, пансіонат став відомим в усіх областях України.

Я перестрахувалася і сфотографувала номінантів у ложі театру (див фото). А голова галузевої профспілкової організації Дрогобиччини, депутат райради Ольга Грицик теж наперед повідомила: її бойовий заступник, переможниця Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року», талановита вчителька інформатики Рихтицької загальноосвітньої школи Наталія Жук отримає нагороду з рук голови облдержадміністрації Віктора Шемчука та депутата обласної ради Петра Колодія – не лише Диплом і квітку, але й конверт з не принизливою сумою – 10 тисяч гривень. Наталія Іванівна – випускниця цієї сільської школи, молодий педагог, повернувшись у рідні пенати, не згубила свій творчий потенціал і у сільській Рихтицькій школі.

Даруйте за зухвалість, але коли на сцені виступали самодіяльні ансамблі Центру дитячої та юнацької творчості Львова, народний художній колектив – музичний дитячий театр «Погулянка» у витончених костюмах для народного, сучасного танцю, коли вчитель зі золочівської Словіти, сімейний ансамбль з Яворівщини та тріо переможців Всеукраїнського конкурсу «Співоча освітянська родина» виконали українські пісні на найвищому мистецькому рівні, я з гордістю глянула в ложу особливого гостя свята – Генерального Консула Республіки Польща Ярослава Дрозда. «Нехай би це бачила вся Європа – не соромно!». Згадала слова володаря Всесвітнього фольклорного Оскара, керівника ансамблю «Горицвіт» Львівського медуніверситету Зенона Колобича «Завчасу ми відвернулися від своїх шароварів та «Гопака», який заводить кожного, незалежно від національності, і змушує приклонятися перед нашою народною культурою світ, стає успішною дипломатією на всіх континентах».

Голова міста Андрій Садовий гарно дивився на сцені, вручаючи вибраним нагороди, а більшості львівських освітян – 80 відсотків винагороди за сумлінну працю. По області, в основному – п’ятдесят.

До речі, цьогоріч концерт до Дня працівника освіти відрізнявся від попередніх тим, що основою його стали кращі аматорські колективи закладів освіти області, у тому числі провідних вищих навчальних закладів – національного університету імені Івана Франка, який реперзентував високий рівень мистецької освіти і культуроллогічної практики порівняно нового для вишу факультету культури – кафедри мистецтва та режисури, Львівської Політехніки, який присутнім, а серед них був ректор Юрій Бобало, представляв ансамбль танцю «Вірність» та ансамбль бандуристів «Заспів».

Національний університет імені Івана Франка також показав гостям свій давній і прекрасний ансамбль пісні і танцю «Черемош». Вчителів привітали професійні актори і співаки Ярослав Музика та Софія Федина.

Безсумнівно, в цей святковий день у залі Львівської опери зібралися кращі з кращих «скульпторів дитячих душ». Коли нагороджували за заслуги перед освітою і молодими поколіннями ветеранів вчительської ниви – педагогів, громадських діячів, колишніх керівників від освіти Анатолія Максимовича Вовка та Любу Федорівну Ривко, яка й сьогодні є активістом пофспілкової Ради ветеранів, і зал встав, плескаючи, стало на душі якось певніше і затишніше: хто поважає минуле, гідний майбутнього.

Ольга Лобарчук, Львівська обласна організація Профспілки

Схожі публікації


Догори