Соціальна справедливість: історія та сучасність

Соціальна справедливість: історія та сучасністьПродовжується серія публікацій до Дня соціальної справедливості, який відзначатиметься в Україні 20 лютого – у Всесвітній день соціальної справедливості.

Дещо з історії

20 лютого 2009 року в економічній та соціальній палаті ООН у Нью-Йорку відбувся брифінг для неурядових організацій на тему «Соціальна справедливість заради справедливої глобалізації». Міжнародна конфедерація профспілок (МКП) виступила на ньому із заявою, де акцентувалося, що запровадження Всесвітнього дня соціальної справедливості збіглося з найбільшою економічною кризою. Це примушує замислитися, адже замість сприяти досягненню соціальної справедливості й гідним умовам життя працівників – чоловіків і жінок – у всьому світі, глобалізація призводить до масового безробіття, бідності, голоду, злиднів.

У заяві МКП декларувалося, що профспілки мають намір узяти якнайширшу участь у пошуках та реалізації рішень, здатних поновити економічне зростання, забезпечити повну зайнятість, допомогти країнам здолати бідність і досягти Цілей розвитку тисячоліття.

Надійним підґрунтям для цього є Декларація МОП про соціальну справедливість заради справедливої глобалізації, де наголошується, що країни-члени ООН мають впроваджувати програми гідної праці з чотирма стратегічними цілями: створення робочих місць, соціальний захист, соціальний діалог і фундаментальні принципи й права у сфері праці.

У часи кризи, було сказано в заяві МКП, особливо важливими є соціальний захист, соціальні послуги та системи соціального забезпечення. Потрібні державні програми, які через ці канали надаватимуть кошти домашнім господарствам і в такий спосіб дозволять сім’ям задовольнити базові потреби, відродити малий бізнес та малі підприємства, створити робочі місця.

Програми гідної праці не повинні обходити стороною й незахищених робітників тіньового сектору.

Надалі МКП щорічно виступала із заявами до Всесвітнього дня за соціальну справедливість. Зокрема, наголошувалося, що великі банки та фінансові інституції, відповідальні за виникнення кризи, скористалися пакетами економічного стимулювання та компенсаціями – і проігнорували потреби звичайних робітників, малих підприємств. МКП вимагає глибоких системних реформ, які забезпечать ефективне регулювання банківської діяльності, прозорість і відповідальність наглядових механізмів, закликає до введення прогресивного оподаткування, боротьби з ухиленням від податків та податковими гаванями.

Поняття соціальної справедливості сьогодні

Громадяни України нині не зовсім розуміють сутність поняття «соціальна справедливість». Нещодавно Федерація профспілок України провела з цього приводу опитування. Респондентам поставлено одне запитання – «Що таке «соціальна справедливість, на Вашу думку?». Відповіді, отримані від громадян, можна класифікувати наступним чином:

♦ Рівність соціальних прав, законність для всіх, захист прав громадян, чесність – 43.6%;

♦ Благополуччя народу, високі зарплати і пенсії у простих людей, доступне житло – 14.5%;

♦ Соціальні блага по заслугах, по праці, оцінка людини по її особистих якостях – 12.7%;

♦ Ефективний соціальний захист, підтримка малозабезпеченого населення державою (пенсіонерів, інвалідів, молоді, дітей) – 7.3%;

♦ Справедливий розподіл результатів праці – 7.3%;

♦ Багаті благодійно допомагають бідним – 3.6%;

♦ Безоплатна якісна медицина, доступна освіта для всіх – 3.6%;

♦ Соціальної справедливості не може бути – 3.6%;

♦ Соціальна справедливість була тільки у Радянському Союзі – 1.8%;

♦ Важко відповісти – 1.8%;

♦ Блага всім порівну як «при комунізмі», щоб не було ні бідних, ні багатих – 0%.

Таким чином, з’ясувалося, що лише 1% респондентів вважають, що в їхньому житті все справедливо; 3% – не знають, що таке соціальна справедливість; 15% – упевнені, що соціальна справедливість неможлива; 18% з опитаних запропонували свій варіант; 22% – пропонують представникам усіх верств суспільства ухвалити прийнятне для всіх рішення за круглим столом; 41% респондентів вважають, що потрібна революція.
Напрошується висновок – на сторожі соціальної справедливості повинні стояти держава, політичні партії, громадські організації, інші суспільні структури.

Водночас, варто взяти до уваги й те, що українське суспільство формувалося під впливом складних історичних подій. На довгий час йому було нав’язано принципи егалітаризму (концепція, що пропонує створення суспільства з рівними можливостями з управління і доступу до матеріальних благ всім його членам), тож українці здебільшого не сприймають філософії індивідуалізму.

Саме тому для реалізації економічних реформ, необхідно шукати компроміс, який би «врівноважив» ментальність, національні особливості суспільства і – реальний стан економіки.

За матеріалами соціально-економічного департаменту апарату ФПУ
0
17 лютого 2012
5 512

Схожі публікації


Догори