Соцмережі без загроз: як допомогти дитині орієнтуватися онлайн

За даними досліджень, понад 87% українських підлітків щоденно користуються соціальними мережами. Для них це – простір самовираження, спілкування, обміну думками й новинами. Водночас саме соцмережі можуть стати джерелом психологічного тиску, маніпуляцій, кібербулінгу та інших онлайн-загроз.

У цій статті розповідається, чому важливо бути поруч із дитиною в її цифровому світі, які ризики ховаються за лайками й сториз – і як батьки можуть підтримати безпечну поведінку своїх дітей у соцмережах.

Майже всі українські діти користуються соцмережами

За інформацією дослідження «Dignity Online», 87,7 % дітей в Україні користуються соціальними мережами регулярно, а 75 % проводять онлайн понад 3 години на день.

Найпопулярніші платформи серед українських дітей:

  • YouTube – 87,7 %;
  • Telegram – 85 %;
  • TikTok – 83 %;
  • Viber – 81,7 %;
  • Instagram – 63,3 %.

Водночас 8,8 % дітей без вагань додають у друзі незнайомих користувачів, що відкриває доступ до особистої інформації незнайомцям і підвищує ризик онлайн-загроз.

Як навчити дітей захищати себе онлайн?

Dignity Online спільно з партнерами запустили нову інформаційну кампанію, яка покликана навчити дітей розпізнавати ризики в соцмережах, дбати про своє психічне здоров’я і звертатися по допомогу в разі небезпеки.

«Безпека дітей у цифровому світі – наш спільний обов’язок. Технології мають бути ресурсом, а не джерелом травм. Кожна дитина має право на безпечне онлайн-середовище – навіть у часи війни», – наголошують в «Dignity Online».

У межах кампанії також представили нову адаптацію мультфільму про газлайтинг – психологічну маніпуляцію, яка змушує людину сумніватися у власному сприйнятті реальності.

Мультфільм уже доступний за посиланням.

Газлайтинг може проявлятися як непрямі зауваження або перекручування фактів. Наприклад:

  • «Ти все вигадуєш»;
  • «У тебе надто гострі емоції»;
  • «Не перебільшуй – це нормально».

Тож організатори закликають дітей: якщо щось спричиняє тривогу чи сумніви – потрібно розповісти дорослому, якому ви довіряєте.

Як допомогти дитині: поради для батьків

🔹 Контролюйте час

Чим молодша дитина – тим коротшим має бути її перебування онлайн. Встановлюйте чіткі, але гнучкі правила користування гаджетами, особливо перед сном.

🔹 Навчайте критичного мислення

Пояснюйте, що не весь контент у соцмережах є правдивим, корисним або безпечним. Допомагайте розрізняти факти, думки й маніпуляції.

🔹 Говоріть про онлайн-небезпеки

Відверто обговорюйте теми кібербулінгу, шахрайства, недоречного контенту. Поясніть, що можна і потрібно звертатися до дорослих у складних ситуаціях.

🔹 Будьте поруч

Цікавтеся тим, що дитина дивиться або читає в мережі. Обговорюйте її онлайн-досвід без осуду – це формує довіру.

🔹 Захищайте особисті дані

Навчіть дитину не ділитися особистою інформацією, фото, адресою чи місцем навчання з незнайомцями в інтернеті.

🔹 Звертайтеся по допомогу

Якщо дитина або ви самі відчуваєте емоційний тиск чи тривожність, не зволікайте – звертайтесь до фахівців (психологів, педагогів, консультантів гарячих ліній).

Щоб отримати безплатну та анонімну підтримку діти та дорослі можуть:

  • зателефонувати на консультаційну лінію 1545 (далі «3») – працює цілодобово;
  • написати психологу на сайті #stop_sexтинг за посиланням;
  • звернутися в чат-бот у Telegram – @dignity_online_bot.



 

За матеріалами – Вчися.Медіа 

Пресслужба Профспілки працівників освіти і науки України

Схожі публікації


Догори