Автономність профспілок: новий правовий висновок Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду розглянула (постанова від 21.01.2026 р. у справі № 359/8573/20) правомірність вимоги профспілки про звільнення виконувача обов’язків керівника підприємства.

У попередньому висновку КЦС ВС (постанова від 11.12.2019 р. у справі №266/4331/17), обмежувалося право вимоги на розірвання трудового договору роботодавцем на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації із керівником підприємства, установи, організації,  передбачене ст.45 КЗпП України. 

Відповідна позиція поширювала право вимоги на розірвання трудового договору на профспілки, що підписали колективний договір з роботодавцем і заперечувала застосування такої можливості до виконуючого обов’язки керівника.

У правовому висновку Великої Палати наголошується, що первинна профспілкова організація, незалежно від підписання колективного договору, має право вимагати розірвання трудового договору як із керівником підприємства, так і з особою, яка тимчасово виконує його обов'язки. При цьому зобов’язує профспілкову організацію надати обґрунтовані факти порушення колективних інтересів працівників, а не лише їхніх індивідуальних прав. 

Аргументуючи рівність усіх профспілкових організацій, відповідно до норм Конституції та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», наголошує на праві вимагати звільнення керівника незалежно від участі в підписанні колективного договору чи членства у спільному представницькому органі.

Відповідно до висновку, змінюється підхід до поняття «керівник», особа, яка тимчасово виконує обов’язки за вакантною посадою, має той самий обсяг повноважень та відповідальності, що й постійний керівник і до нього можуть застосовуватися норми ст. 45 КЗпП України. 

Отже, розширюючи можливості для всіх профспілок щодо застосування ст. 45 КЗпП України, суд зобов’язує доводити обґрунтованість вимоги та наявність істотних порушень колективного характеру.