Вплив економічної кризи на підготовку вчителів у Європейському Союзі
Європейський комітет профспілок освіти провів опитування членських організацій для визначення, якою мірою економічна криза вплинула на підготовку вчителів.
В опитуванні взяла участь 31 профспілка вчителів з 15 країн-членів ЄС та двох країн за межами ЄС – Росії та України.
Результати опитування будуть розглянуті та затверджені на засіданні Європейського комітету профспілок освіти 8-9 жовтня 2012 року у Брюсселі.
Метою опитування було визначення наслідків економічної та фінансової кризи для підготовки вчителів на трьох етапах:
1. Базова освіта вчителів – навчання у педагогічних вузах;
2. Період наставництва над вчителями-початківцями;
3. Підвищення кваліфікації учителів.
Як показало опитування, у всіх країнах був відмічений значний вплив кризи на усіх етапах. Однак наслідки кризи для підготовки вчителів у різних країнах, в цілому були не однаковими.
Базова освіта вчителів
Більше половини профспілок учителів країн-членів ЄС, які взяли участь в опитуванні, відповіли, що базова освіта вчителів фінансується державою, тому скорочення державних видатків мало негативні наслідки для початкової освіти вчителів.
Введення плати за навчання для студентів, які вступають до педагогічних вузів, чи скорочення державних субсидій на освіту вчителів спостерігалося у значній кількості країн, наприклад, у Німеччині, Франції, Італії, Литві, Латвії, Бельгії, Румунії та Великобританії.
У Латвії державні субсидії були скорочені на 50%, а деякі респонденти (з Австрії, Італії, Литви, Румунії та Великобританії) повідомили, що їхні уряди планують й надалі скорочувати бюджет на підготовку вчителів в найближчі роки.
У деяких країнах, наприклад у Франції, Швеції, Італії та Великобританії, тривалість підготовки учителів скоротилася після 2008 року. У Франції, Литві та Великобританії навчальні програми були скорочені, у результаті чого стало менше теоретичного навчання.
Що стосується викладачів та працівників педагогічної освіти, педагогічні навчальні заклади були закриті в Німеччині, Данії, Франції, Італії, Нідерландах, Швеції і Великобританії. Профспілки вчителів Данії, Італії, Литви та Румунії вказали, що велика кількість викладачів педагогічних вузів була звільнена після 2008 року. Це також призвело до збільшення кількості робочих годин (в Бельгії, Німеччині, Латвії, Великобританії і Турецькій Республіці Північного Кіпру) і розміру груп на заняттях (на Кіпрі, в Німеччині, Данії, Литві і Румунії).
Викладачі педагогічних вузів зіштовхнулися зі скороченням зарплат (до 25% у Греції, Латвії та Румунії), пенсій (у Франції, Греції, Литві та Великобританії) та інших виплат (на Кіпрі, в Греції, Італії, Литві та Румунії). Заробітна плата педагогів була заморожена з 2008 року, 2009 року, або з 2010 року в Італії, Нідерландах, Румунії, Литві, Франції, Великобританії і на Кіпрі.
Інформуючи про те, як усе це позначилось на викладачах педагогічних вузів, деякі респонденти зазначили, чимало викладачів залишили свою роботу та перейшли в іншу професію (наприклад, у Данії, Франції та Румунії) або скористалися схемами дострокового виходу на пенсію (у Бельгії, Греції, Нідерландах, Швеції і Турецькій Республіці Північного Кіпру).
Початок роботи молодих учителів
Вплив кризи на випускників педагогічних вузів найбільш помітний, коли мова йде про наставництво в школах. Державні субсидії на наставництво нових вчителів були скорочені на Кіпрі, в Німеччині та Литві з 2008 року.
У Бельгії та Італії всі державні субсидії на наставництво були відмінені, і в Німеччині і Франції скорочені періоди наставництва. Вимога з боку урядів, що вчителі мають навчати більше, означає, що у них буде менше часу на наставництво вчителів-початківців. Профспілки вчителів відзначають таку тенденцію в Данії, Бельгії, Франції, Італії і Великобританії. Крім того, скорочення фінансової підтримки вчителів-початківців на 40-100% відбулися також в Турецькій Республіці, Північному Кіпрі, Греції і Франції.
Профспілки вчителів в Італії, Великобританії, Німеччині, Нідерландах, Туреччині та на Північному Кіпрі у відповідь на ці скорочення, запропонували професійне навчання через інтернет та/або професійну орієнтацію на своїх сайтах для вчителів-початківців.
Підвищення кваліфікації учителів
Відповідно до результатів опитування підвищення кваліфікації вчителів не є обов’язковим у половині країн ЄС, охоплених опитуванням. Тим не менш воно є дуже важливим для підтримання високих стандартів навчання і надання вчителям можливості йти в ногу з найновішими технологіями.
Підвищення кваліфікації вчителів в основному проводиться в педагогічних коледжах, університетах або профспілками вчителів, і нерідко оплачується за рахунок держави чи регіональних установ. Після 2008 року державне фінансування підвищення кваліфікації вчителів було зменшене на 50% у Франції та Італії. У той же час, з вчителів стягується плата за участь в програмах професійної підготовки, зокрема, в Німеччині, Італії і Латвії.
У деяких країнах скорочення фінансування призвело до меншої кількості програм професійного розвитку (Кіпр, Німеччина, Данія, Франція, Литва і Великобританія), а також до загальних змін у забезпеченні програм професійного розвитку учителів (в Нідерландах, Польщі, на Кіпрі, у Німеччині та Великобританії). Так, були приватизовані навчальні заклади. А курси підвищення кваліфікації, що пропонуються, здійснюють приватні установи, наприклад, приватні організації, які дають рекомендації з навчання, або приватні установи, де вчителі можуть отримати магістерську степінь.
Серед інших наслідків – заборона вчителям відвідувати професійні тренінги протягом робочого часу, наприклад, у Бельгії, на Кіпрі, у Німеччині, Данії, Франції, Греції, Литві та Великобританії. У результаті профспілки учителів у більшості країн-членів ЄС, охоплених дослідженням, організували професійні онлайн-тренінги, а також конференції професійного розвитку для вчителів.
Опитування чітко продемонструвало, що економічна криза спричинила негативний вплив на підготовку вчителів. Для подолання кризи важливо, щоб уряди підтримувати державні інвестиції в якісну освіту для всіх, особливо в високоякісну педагогічну освіту.
В опитуванні взяла участь 31 профспілка вчителів з 15 країн-членів ЄС та двох країн за межами ЄС – Росії та України.
Результати опитування будуть розглянуті та затверджені на засіданні Європейського комітету профспілок освіти 8-9 жовтня 2012 року у Брюсселі.
Метою опитування було визначення наслідків економічної та фінансової кризи для підготовки вчителів на трьох етапах:
1. Базова освіта вчителів – навчання у педагогічних вузах;
2. Період наставництва над вчителями-початківцями;
3. Підвищення кваліфікації учителів.
Як показало опитування, у всіх країнах був відмічений значний вплив кризи на усіх етапах. Однак наслідки кризи для підготовки вчителів у різних країнах, в цілому були не однаковими.
Базова освіта вчителів
Більше половини профспілок учителів країн-членів ЄС, які взяли участь в опитуванні, відповіли, що базова освіта вчителів фінансується державою, тому скорочення державних видатків мало негативні наслідки для початкової освіти вчителів.
Введення плати за навчання для студентів, які вступають до педагогічних вузів, чи скорочення державних субсидій на освіту вчителів спостерігалося у значній кількості країн, наприклад, у Німеччині, Франції, Італії, Литві, Латвії, Бельгії, Румунії та Великобританії.
У Латвії державні субсидії були скорочені на 50%, а деякі респонденти (з Австрії, Італії, Литви, Румунії та Великобританії) повідомили, що їхні уряди планують й надалі скорочувати бюджет на підготовку вчителів в найближчі роки.
У деяких країнах, наприклад у Франції, Швеції, Італії та Великобританії, тривалість підготовки учителів скоротилася після 2008 року. У Франції, Литві та Великобританії навчальні програми були скорочені, у результаті чого стало менше теоретичного навчання.
Що стосується викладачів та працівників педагогічної освіти, педагогічні навчальні заклади були закриті в Німеччині, Данії, Франції, Італії, Нідерландах, Швеції і Великобританії. Профспілки вчителів Данії, Італії, Литви та Румунії вказали, що велика кількість викладачів педагогічних вузів була звільнена після 2008 року. Це також призвело до збільшення кількості робочих годин (в Бельгії, Німеччині, Латвії, Великобританії і Турецькій Республіці Північного Кіпру) і розміру груп на заняттях (на Кіпрі, в Німеччині, Данії, Литві і Румунії).
Викладачі педагогічних вузів зіштовхнулися зі скороченням зарплат (до 25% у Греції, Латвії та Румунії), пенсій (у Франції, Греції, Литві та Великобританії) та інших виплат (на Кіпрі, в Греції, Італії, Литві та Румунії). Заробітна плата педагогів була заморожена з 2008 року, 2009 року, або з 2010 року в Італії, Нідерландах, Румунії, Литві, Франції, Великобританії і на Кіпрі.
Інформуючи про те, як усе це позначилось на викладачах педагогічних вузів, деякі респонденти зазначили, чимало викладачів залишили свою роботу та перейшли в іншу професію (наприклад, у Данії, Франції та Румунії) або скористалися схемами дострокового виходу на пенсію (у Бельгії, Греції, Нідерландах, Швеції і Турецькій Республіці Північного Кіпру).
Початок роботи молодих учителів
Вплив кризи на випускників педагогічних вузів найбільш помітний, коли мова йде про наставництво в школах. Державні субсидії на наставництво нових вчителів були скорочені на Кіпрі, в Німеччині та Литві з 2008 року.
У Бельгії та Італії всі державні субсидії на наставництво були відмінені, і в Німеччині і Франції скорочені періоди наставництва. Вимога з боку урядів, що вчителі мають навчати більше, означає, що у них буде менше часу на наставництво вчителів-початківців. Профспілки вчителів відзначають таку тенденцію в Данії, Бельгії, Франції, Італії і Великобританії. Крім того, скорочення фінансової підтримки вчителів-початківців на 40-100% відбулися також в Турецькій Республіці, Північному Кіпрі, Греції і Франції.
Профспілки вчителів в Італії, Великобританії, Німеччині, Нідерландах, Туреччині та на Північному Кіпрі у відповідь на ці скорочення, запропонували професійне навчання через інтернет та/або професійну орієнтацію на своїх сайтах для вчителів-початківців.
Підвищення кваліфікації учителів
Відповідно до результатів опитування підвищення кваліфікації вчителів не є обов’язковим у половині країн ЄС, охоплених опитуванням. Тим не менш воно є дуже важливим для підтримання високих стандартів навчання і надання вчителям можливості йти в ногу з найновішими технологіями.
Підвищення кваліфікації вчителів в основному проводиться в педагогічних коледжах, університетах або профспілками вчителів, і нерідко оплачується за рахунок держави чи регіональних установ. Після 2008 року державне фінансування підвищення кваліфікації вчителів було зменшене на 50% у Франції та Італії. У той же час, з вчителів стягується плата за участь в програмах професійної підготовки, зокрема, в Німеччині, Італії і Латвії.
У деяких країнах скорочення фінансування призвело до меншої кількості програм професійного розвитку (Кіпр, Німеччина, Данія, Франція, Литва і Великобританія), а також до загальних змін у забезпеченні програм професійного розвитку учителів (в Нідерландах, Польщі, на Кіпрі, у Німеччині та Великобританії). Так, були приватизовані навчальні заклади. А курси підвищення кваліфікації, що пропонуються, здійснюють приватні установи, наприклад, приватні організації, які дають рекомендації з навчання, або приватні установи, де вчителі можуть отримати магістерську степінь.
Серед інших наслідків – заборона вчителям відвідувати професійні тренінги протягом робочого часу, наприклад, у Бельгії, на Кіпрі, у Німеччині, Данії, Франції, Греції, Литві та Великобританії. У результаті профспілки учителів у більшості країн-членів ЄС, охоплених дослідженням, організували професійні онлайн-тренінги, а також конференції професійного розвитку для вчителів.
Опитування чітко продемонструвало, що економічна криза спричинила негативний вплив на підготовку вчителів. Для подолання кризи важливо, щоб уряди підтримувати державні інвестиції в якісну освіту для всіх, особливо в високоякісну педагогічну освіту.
Міжнародний відділ ЦК Профспілки
(перекладено за матеріалами ЄКПО: http://etuce.homestead.com/Publications_2012/Results_of_ETUCE_Minisurvey_on_Crisis_effecting_teacher_education_.pdf)