Профспілки звернулися до Уряду щодо підвищення заробітної плати бюджетникамВ Україні вводиться в дію інститут приватної виконавчої служби: зміни до законодавства
5 жовтня 2016 року набув чинності Закон України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», який визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Цим Законом, який прийнято у рамках судової реформи, передбачено що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках – на приватних виконавців.
Юрисдикція приватних виконавців буде обмеженою. Зокрема, приватні виконавці не займатимуться провадженнями, що стосуються:
• відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
• виселення та вселення фізичних осіб;
• виконання рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
• за якими боржниками є:
• діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
• юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
• держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства.
Законом передбачено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше 2-х років та склав кваліфікаційний іспит.
Приватним виконавцем не може бути особа:
• яка не відповідає вищезазначеним вимогам;
• визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;
• яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;
• яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов'язане з корупцією, – протягом 3-х років з дня вчинення;
• якій за порушення вимог законодавства анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною чи адвокатською діяльністю або діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яку позбавлено права на здійснення діяльності приватного виконавця, - протягом 3-х років з дня прийняття відповідного рішення;
• звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв'язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, - протягом 3-х років з дня звільнення.
Приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю.
Крім цього, одночасно із Законом № 1403-VIII набрав чинності новий Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Законом № 1404-VIII передбачається обов’язкова сплата стягувачем авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати.
Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:
– стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
– обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
– відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
– стягнення аліментів;
– відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
