Надання пільг на оплату за навчання в умовах колективно-договірного регулювання у ВНЗ

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на Ваш лист стосовно надання пільг на оплату за навчання на умовах колективно-договірного регулювання соціально-економічних відносин у навчальному закладі повідомляє наступне.

Відповідно до ст.64 Закону України «Про вищу освіту» розмір плати за весь строк навчання у вищих навчальних закладах або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що укладається між вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання або надання додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього строку навчання. Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг публікується у загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та інформаційних збірниках спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Разом з тим, чинне законодавство, зокрема Кодекс законів про працю України, Закон України «Про колективні договори і угоди», а також Галузева угода між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України передбачають можливості для надання додаткових порівняно із чинним законодавством трудових та соціально-побутових пільг працівникам шляхом колективно-договірного регулювання.
Зокрема, виходячи із норм ст. 10 Кодексу законів про працю України, ст..ст. 1 та 3 Закону України, колективний договір укладається між власником та профспілковим органом з метою регулювання соціально-економічних відносин, а також для узгодження інтересів сторін як на основі чинного законодавства, так і прийнятих ними зобов’язань.

Згідно зі ст. 13 Кодексу законів про працю України, ст..7 закону „Про колективні договори і угоди” зміст колективного договору визначається сторонами. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін зокрема щодо регулювання соціально-економічних відносин, до яких належить встановлення гарантій, компенсацій, пільг тощо. Цими статтями зазначених вище законів також передбачено, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

При цьому слід зауважити, що нормами чинного законодавства не встановлено коло соціально-побутових пільг, які можуть надаватися суб’єктам колективного договірного врегулювання через зобов’язання колективного договору. Тому не виключається можливість взяття однією із сторін колективно-договірного регулювання зобов’язання забезпечити чи надавати пільги щодо зменшення оплати за надання освітніх послуг суб’єктам, що перебувають у сфері дії сторін колдоговору.

Тож зобов’язання колективного договору про надання пільг щодо знижки за навчання на умовах контракту (договору) дітей працівників вищого навчального закладу, є правомірними й такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

При прогнозуванні обсягів надходжень до спеціального фонду кошторису вищого навчального закладу мають бути враховані зазначені колективно-договірні зобов’язання.

Стосовно джерел забезпечення такої пільги, слід зазначити, що йдеться не про відшкодування навчальним закладом понесених працівником витрат за навчання своєї дитини-студента, а про зменшення суми, яку працівник за це сплатить.

Заступник Голови Профспілки Г.Ф.Труханов