За гідні умови життя для народу треба боротися!

У переддень голосування у Верховній Раді Бюджету України на 2019-ий рік у першому читанні, Федерація профспілок провела багатотисячну акцію протесту проти несоціального спрямування цього основного фінансового документу країни.

В акції, яка зосередилася під Кабінетом Міністрів (проводилося засідання Уряду) взяли участь представники профспілкового активу Львівщини, яку очолив голова Об’єднання профспілок регіону Роман Дацько.

Найчисельніший їх загін складали освітяни під керівництвом свого обласного профлідера Марії Яцейко.

Шахтарське представництво очолив голова теркому профспілки вугільників Олег Турчин, були представники від галузей культури, охорони здоров’я, інших галузей виробництва.

Головне гасло акції протесту «Європейській Україні – європейські стандарти життя!» У вимогах, які обрана учасниками акції протесту делегація подала Кабінетові Міністрів (до протестувальників ніхто з представників найвищої виконавчої влади не вийшов), головне: мінімальну зарплату з 1 січня наступного року не нижче 7700 грн. Не допустити підвищення цін на природний газ, тарифів на електроенергію та житлово-комунальні послуги для населення.

Першою незадовільною відповіддю на вимоги профспілок і народу став результат читання проекту бюджету на наступний рік: закладено мінімальний рівень зарплати майже удвічі менший -4173 грн. Цей бюджет Прем’єр називає збалансованим, профспілки і ряд депутатів – антисоціальним. Деякі корективи обіцяють внести до другого читання.

– Чи не стане ця жовтнева акція протесту 2018-го, запланована в часі потужною громадською організацією до Всесвітнього дня дій за гідну працю, лише випусканням пари, що нагромадилася в суспільстві через зменшення і ускладнення надання субсидій, галопуючими цінами на  товари першої необхідності, невдалими змінами в системі охорони здоров’я, результатом яких є відсутність життєво необхідних вакцин, скорочення мережі лікувальних закладів, підвищення цін на ліки, спроба розвалу швидкої допомоги, недофінансування галузі загалом?

Голова профкому працівників Львівського національного університету ім. Івана Франка Володимир Качмар каже, що, виступаючи на мітингу в столиці біля Кабміну, попри те, що не було представників від найвищої виконавчої влади, не мав враження, що не буде почутим. Головний його посил: націю увінчують освічені люди. У глобальному світі виживе й переможе виклики часу та нація, яка найбільш інтелектуально озброїться. Освіченими сьогодні можуть бути лише ті народи, які мають належну освіту - від дитячої дошкільної установи, середньої школи  до вищої школи. Одним із гасел, з якими вийшли на акції львівські освітяни не випадково були: «Бідний вчитель – бідні учні та студенти», «Освітянам – гідну зарплату та умови праці».

Учасниця акції протесту голова Дрогобицької районної організації профспілки працівників освіти і науки, депутат обласної ради Ольга Грицик сказала, що цей солідарний виступ спілчан різних галузей додає їй певності і заряду на креативні дії та вимоги на користь людей праці в її громадській та депутатській діяльності. «Крила міцніють, які так потрібні в цих непростих трудових буднях і непростих соціальних умовах, навіть коли ти – депутат. Відчуваєш: за тобою і з тобою  люди, багато людей!»

Голова обласної організації профспілки сільгоспмашинобудування Оксана Захваткіна каже: « Я не маю особливих ілюзій, до цього мене спонукує багаторічний досвід боротьби за виплату зарплати нашим автобусобудівникам, іншим спілчанам, однак мовчати – найгірше. Коли ми йшли і нас підтримували прості люди-кияни з балконів, водії, розуміла: профспілки мають робити цю свою найважливішу справу - боротися за соціальні стандарти для народу, це й означає за європейську Україну».

Ця  профспілкова акція потесту не перша і має бути не остання – до результату, – додає голова теркому профспілки вугільників Львівсько-Волинського басейну Олег Турчин. Шахтарі наказали мені: говори сміливо і прямо, бо далі терпіти несила. Порятуймо ще тих три шахти в регіоні, які працюють, щоб ми не залишилися без місця праці, а наш народ не переплачував за імпортне вугілля і спонсорував зарубіжні економіки». Шахтарі краю тривалий час не отримують жодної державної підтримки, велика заборгованість із зарплати.

У ці протестні дні голові профкому з іншими активістами профспілки вдалося потрапити на ділову розмову з представниками профільного Міністерства. Загалом профактивісти різних галузей – учасники акції протесту сходяться на простій істині: тільки тим, хто стукає, двері відкривають і ті домагаються хоч певних, та все ж преференцій.

Як сприймати участь в профспілковій акції протесту окремих народних депутатів? Думка більшості: головне, щоб було ясно: вони прийшли до нас, а не навпаки, нехай чують і доводять до законодавчих ініціатив та норм вимоги і потреби народу. На те вони – народні.

Ольга Лобарчук, Львів 

Схожі публікації


Догори